Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Кобець Євгеній Анатолійович. Розвиток інтеграційних формувань в АПК : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Кобець Є.А. Розвиток інтеграційних формувань в АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Миколаївський державний аграрний університет. – Миколаїв, 2008.

Дисертацію присвячено розробці напрямів ефективного розвитку інтеграційних форм господарювання в АПК.

Визначено економічну суть, зміст, форми і умови розвитку агропромислової інтеграції. Досліджено галузеві особливості та напрями розвитку інтеграційних формувань в аграрній сфері економіки. Здійснено оцінку економічного розвитку АПК Дніпропетровської області. Визначено типи створення інтеграційних об’єднань залежно від виробничо-економічних відносин та виду взаємозв’язків між підприємствами і організаціями АПК. Розроблено організаційно-виробничу структуру маркетингової служби та оптимальний план виробництва ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстрактційний завод». Запропоновано модель інтеграційного формування з виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів. Розроблено модель організації агропромислової інтеграції в м'ясопродуктовому під комплексі. Удосконалено структуру управління інтеграційних формувань через забезпечення системного підходу у маркетинговій діяльності та взаємостосунків із споживачами і постачальниками.

У дисертації запропоноване нове вирішення наукової проблеми щодо формування теоретичних, методичних та організаційно-економічних засад розвитку інтеграційних підприємств в АПК. Визначено види та типи інтеграційних об’єднань залежно від виробничо-економічних відносин між підприємствами АПК. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють сформувати наведені нижче висновки.

1. Дослідженнями визначено, що агропромисловий комплекс включає в себе ряд галузевих продовольчих підкомплексів, кожний з яких об’єднує сільськогосподарських товаровиробників, переробні підприємства та торговельні організації в межах їх функцій з виробництва сировини, її переробки й реалізації готової продукції. Кожна галузь агропромислового комплексу є однією з взаємопов’язаних ланок в ланцюгу відтворювального процесу. Організаційна відокремленість галузей породжує низку проблем, що зумовлює об’єктивну необхідність організаційної та технологічної узгодженості їх діяльності шляхом розвитку інтеграції й формування ефективних інтегрованих структур.

2. Агропромислова інтеграція досить складне, багатогранне явище. Вчені не мають спільної точки зору при визначені сутності поняття «інтеграція». Одні визначають її як форму співпраці, інші – як економічний процес, треті – як об'єднання підприємств. Вважаємо, що агропромислова інтеграція це соціально-економічний процес, який здійснюється шляхом розвитку технологічних, економічних та організаційних зв'язків підприємств різного рівня суспільного виробництва у формі їх співпраці або об'єднання для спільного виробництва, переробки, зберігання і доведення до споживача продуктів харчування і предметів споживання з сировини сільськогосподарського походження.

3. Встановлено, що розвиток інтеграції певною мірою уповільнюється через недосконалість забезпечення взаємовигідного економічного інтересу учасників інтегрованої виробничої діяльності. Однак завдяки інтеграційним процесам розширюються можливості збільшувати обсяги виробництва не тільки за рахунок посівних площ, поголів’я тварин, а й асортименту продукції. Це, в свою чергу, дає можливість працевлаштувати працівників при вирощуванні різних видів сезонної продукції. З метою підвищення конкурентоспроможності продукції переробні підприємства залучають новітні технології. Разом із тим це дає змогу знизити трудомісткість продукції і використовувати цей фактор як один із резервів підвищення ефективної виробничої діяльності агропромислового виробництва.

4. Рівень, напрями та форми інтеграції змінювалися та удосконалювалися протягом всього періоду розвитку сільськогосподарського виробництва. На рівні підприємств і об'єднань агропромислова інтеграція розвивається у двох напрямах. Перший – за рахунок зв'язків сільського господарства з промисловістю і на цій основі здійснюється технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва, його індустріалізація. При цьому на окремих ділянках потокової технологічної системи виникає необхідність створення промислових і переробних підприємств. Друге – створення нових форм підприємств на базі сільськогосподарського і промислового виробництва під єдиним управлінням. В цьому випадку об'єднуються підприємства, що спеціалізуються на виробництві одного або кількох видів сільськогосподарської продукції і одним або декількома промисловими підприємствами, що виробляють кінцеві продукти. Окрім сільськогосподарських підприємств, ці об'єднання включають підприємства переробної, легкої та інших галузей промисловості, а також служби заготівельних, транспортних і торгових організацій.

5. Встановлено, що в Дніпропетровській області 139 сільськогосподарськими організаціями створено 88 інтегрованих структур, в розвиток яких інвесторами вкладено більше 1 млрд. грн. і додатково на поточну діяльність в сільське господарство направлено більше 300 млн. грн. Встановлено, що в регіоні формується трьохрівнева модель інтеграційних зв’язків. Заходи адміністрації з фінансової підтримки АПК дозволили в макроекономічних і природно-кліматичних умовах останніх років забезпечити у ряді провідних галузей АПК певну стабілізацію. В звітному році лише 17,5 % сільськогосподарських підприємств закінчили рік зі збитками. За період досліджень рівень рентабельності підприємств підвищився на 28,5 в.п., а загальна сума прибутку становила 501,0 млн. грн. Нові форми організації агропромислового виробництва передбачають створення територіально-галузевих об'єднань (компаній, корпорацій) у формі акціонерних товариств та інших організаційно-правових форм господарювання, в яких в повному обсязі враховуються економічні інтереси всіх учасників інтеграції.

6. Найдоцільнішим напрямом впорядкування взаємовідносин між сільським господарством і сферами переробки й торгівлі – створення організаційно-економічних структур, які, функціонували б на кооперативних принципах. Це дозволить до мінімуму звести витрати при проходженні продукції до кінцевого споживача і реалізувати її за нижчими цінами. Пропонуємо ввести економічні заходи обмеження невиправданих витрат у сфері переробки і торгівлі, а саме, встановлювати межі націнок і збільшувати ставки податку при їх перевищенні. Вводити механізм взаєморозрахунків між сільськими товаровиробниками, переробними підприємствами і торговими організаціями на принципах заставних операції, коли господарства при реалізації продукції одержують певну суму у вигляді авансу, а після її продажу – частку у додатковій виручці.

7. Для забезпечення системного підходу у виробничій і комерційній діяльності на ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстракційний завод» впроваджено квазівертикально інтегровану структуру маркетингової служби. Згідно неї виробництво і збут продукції здійснюється незалежними підприємствами, але під контролем головного підприємства. На основі маржинального аналізу з розподілом витрат на постійні і змінні, розраховано оптимальний план виробництва та структури продукції ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстракційний завод». Розраховано, що беззбитковий обсяг виробництва майонезу для підприємства становить 2613 тонн, а соняшникової олії – 7514 тонн.

8. В молокопереробній галузі Юр'ївського району Дніпропетровської області пропонуємо створення інтегрованих моделей з виробництва, переробки та реалізації молока на базі вже існуючих сільськогосподарських підприємств (господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств на інш.) та переробних підприємств. Такий напрям вертикальної кооперації усуває суперечливий характер взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з переробними підприємствами. Розподільчі відносини між партнерами такого об'єднання направлені на використання переваг технологічної спеціалізації і концентрації та забезпечення вищого рівня технічної експлуатації основних фондів переробного підприємства і сільськогосподарських підприємств.

9. В Покровському районі Дніпропетровської області впроваджено пропозиції дисертанта щодо створення вертикально інтегрованого товариства з обмеженою відповідальністю. У складі підприємства – спеціалізовані комплекси по інтенсивному вирощуванню і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, свиней, м'ясокомбінат «Дніпро», комбікормовий завод, підприємства оптової і роздрібної торгівлі. Прибуток від реалізації кінцевої продукції розподілявся таким чином: сільськогосподарським підприємствам – 60 %, м'ясокомбінату – 20 %, комбікормовому заводу – 5 %, торговим підприємствам – 10 %, вільний залишок – 5 %. Обрана форма інтеграції з виробництва та переробки м'яса сприяє стабільному забезпеченню м’ясокомбінату сировиною, дозволяє ефективно використовувати наявні ресурси в сільському господарстві, а також позитивно позначається на роботі м'ясопереробного комбінату.

10. Для обслуговування сільських домогосподарств і фермерських господарств на рівні сільських населених пунктів доцільно створювати на базі сільськогосподарських підприємств нові організаційні структури типу агрофірм або сільськогосподарських виробничих кооперативів. Рекомендуємо створювати сільськогосподарські споживчі кооперативи з постачання кормами, молодняком тварин, будівельними матеріалами, реалізації та переробки сезонної сільськогосподарської продукції, наданню послуг тощо. З метою підвищення ефективності господарюючих суб'єктів багатоукладного аграрного сектора області доцільно розробити комплексну програму розвитку кооперації та інтеграції на рівні адміністративних районів Дніпропетровської області.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Кобець Є.А. Економічна сутність інтеграції в аграрному виробництві / Є.А. Кобець // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2007. – № 1. – С. 146-149.

2. Кобець Є.А. Історичні аспекти розвитку інтеграції, її форми та напрямки / Є.А. Кобець // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2007. – № 1. – С. 129-133.

3. Кобець Є.А. Особливості розвитку агропромислової інтеграції / Є.А. Кобець // Агросвіт. – 2007. – № 5. – С. 32-36.

4. Кобець Є.А. Розвиток інтеграції та кооперації в аграрному секторі регіону / Є.А. Кобець // Агросвіт. – 2007. – № 4. – С. 28-31.

5. Кобець Є.А. Складові інтеграційних процесів в АПК / Є.А. Кобець // Агросвіт. – 2007. – № 6. – С. 23-27.

Інші публікації:

6. Кобець Є.А. Необхідність розвитку інтеграційних процесів в АПК / Є.А. Кобець // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров’я: матеріали І регіональної науково-практичної конференції (Дніпропетровськ, 26-28 лютого 2007 р.) / Міністерство аграрної політики, Дніпропетровський державний аграрний університет. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. – С. 23-24.

7. Кобець Є.А. Переваги АПФ над іншими формами організації виробництва / Є.А. Кобець // Наука і вища освіта: тези доповідей учасників XV Міжнародної наукової конференції молодих науковців (м Запоріжжя 17-18 травня 2003 р.): У 3 ч. / Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2007. – Ч. 1. – С. 61.