Анотація до роботи:

Потапова В.Д. Розвиток функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення у майбутніх психологів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2005.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і методологічне обґрунтування нового підходу до проблеми психічного відображення, що виявляється у виокремленні специфічної його форми – інтуїтивно-почуттєвої.

Визначено, що інтуїтивно-почуттєве відображення забезпечується функціональною системою, яка складається із нерозривного кола взаємосполучених і взаємовпливових психологічних механізмів: емпатії, децентрації, рефлексії, антиципації, фасилітації. Функціональна система інтуїтивно-почуттєвого відображення виконує функції симультанного об’єднання декількох інформативних ознак різних модальностей у комплексні орієнтири, що забезпечує цілісне охоплювання ситуацій і спрямовує людину на пошуки засобів їх розв’язання нестандартними шляхами, сприяє адаптації до інноваційних умов.

Докладно розглянуто умови розвитку функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення як персонального “інструменту” професійної діяльності майбутнього психолога, перетворення названої системи у особистісно-професійне новоутворення. Виявлено сутнісні характеристики ФС ІПВ як психічного новоутворення, а саме, цілісність існування, кумулятивність розвитку, константність проявів; встановлено стадії її розвитку: констрювання, трансформації, творчості. Доведено, що ФС ІПВ сприяє поєднанню внутрішнього психічного і зовнішнього предметного, а її використання надає професійній роботі майбутнього психолога більш дієвого і довершеного характеру.

Виявлено, що розвиток ФС ІПВ найбільш ефективно здійснюється завдяки нетрадиційному підходу до навчання майбутніх психологів, зокрема психомистецькому, який діалектично поєднує науковий і мистецький шляхи, забезпечує певну свободу дій і відповідальність за них, реальність і уявлення, дію і символ і, завдяки використанню таких модальностей як слово, образ, рух, сприяє полімодальністі навчального процесу.

У дисертації автором представлена теоретична модель ФС ІПВ експериментальна перевірка якої протягом 10 років показала, показала її дієздатність і ефективність. Встановлено зв’язок між розвитком ФС ІПВ і етапами особистісно-професійного зростанні психологів

Зроблено висновок, що розвиток функціональної системи як психічного новоутворення має здійснюватися на засадах гуманістичної спрямованості і гуманітарної забезпеченості процесу навчання майбутніх психологів.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і обґрунтування нового підходу до проблеми психічного відображення, що виявляється у виокремленні із останнього специфічної його форми - інтуїтивно-почуттєвої, яка регулюється свідомими і несвідомими механізмами психіки (зумовленими взаємодією лівої та правої півкуль) і забезпечує сигнальні, пізнавальні, спонукальні, регулятивні функції.

2. Встановлено, що інтуїтивно-почуттєве відображення забезпечується функціональною системою, яка складається із нерозривного кола взаємосполучених і взаємовпливових психологічних механізмів: емпатії, децентрації, рефлексії, антиципації, фасилітації. Механізми ФС ІПВ виконують функції симультанного об’єднання декількох інформативних ознак різних модальностей у комплексні орієнтири, що забезпечує цілісне охоплювання ситуацій і спрямовує особистість на пошуки засобів їх розв’язання нестандартними шляхами, надає можливості вийти за межи усталених стереотипів поведінки і діяльності, сприяє адаптації до інноваційних умов.

3. Дієздатність і ефективність, створеної автором дослідження теоретичної моделі ФС ІПВ, доведена 10-річним експериментом. Виявлено, що побудова названої системи залежить від узгодженої активності всіх її вище позначених складових. ФС ІПВ як психічне особистісно-професійне новоутворення характеризується наступними ознаками: цілісністю існування, кумулятивністю розвитку, константністю виявлення.

4. Встановлено, що розвиток функціональної системи (ФС ІПВ) здійснювався протягом навчання. Приріст частки досліджуваних, які володіли ФСІПФ на рубежі 3 роки (порівняльно з 1,5 роками) статистично значущий - Р < 0,01. Рівень значущості відмінності між показниками ФС ІПВ на рубежах 1,5 і 4,5 роки - Р < 0,001, що свідчить про високу значимість. Рівень значимості між 3 і 4,5 роками статистично не достовірний. Пояснюється це тим, що на вказаному рубежі навчання йде не приріст частки досліджуваних, більшість яких вже оволоділа цим персональним “інструментом на 3 році, а тим, що тут спрацьовує закон переходу кількості у якість, тобто здійснюється перебудова ФС ІПВ у психічне особистісно-професійне новоутворення.

5. Процес поетапного розвитку ФС ІПВ слугував конкретним навчальним орієнтиром для організації контролю і самоконтролю за розвитком досліджуваного феномену і дозволив виявити три групи досліджуваних, які характеризувалися різним рівнем розвитку ФС ІПВ: 1 - стабільні; 2 - мінливі;

3 - ригідні. Значущість розбіжності між групами досліджуваних така: між 1- ю і 2-ю - p < 0,01; між 2-ю і 3- ю - p < 0,01; між 1- ю і 3 - ю - p < 0,001.

6. Встановлено зв’язок між розвитком ФС ІПВ і змінами певних властивостей особистості, зокрема самооцінкою (СО) і рівнем домагань (РД). Коефіцієнти кореляції Спірмена є значущими на рівні - p < 0,01.

7. Показано, що оволодіння студентами функціональною системою ІПВ як персональним “інструментом” професійної діяльності та перебудови її у психічне новоутворення здійснюється за умови гуманістично спрямованого й гуманітарно забезпеченого навчання і вимагає конструювання змістово-процесуальних компонентів предметної діяльності майбутніх психологів.

8. Визначено, що розвиток функціональної системи ІПВ найбільш ефективно здійснюється завдяки нетрадиційному підходу до навчання майбутніх психологів, зокрема психомистецькому, який діалектично поєднує науковий і мистецький шляхи, забезпечує певну свободу дій і відповідальність за них, поєднує реальність і уявлення, дію і символ і, завдяки використанню таких модальностей як слово, образ, рух сприяє полімодальністі навчального процесу.

9. Встановлено, що функціональна система ІПВ має певні стадії розвитку: конструювання, трансформації, творчості, а згідно з етапами особистісно-професійного становлення майбутнього психолога виявляється як операціональні компоненти діяльності; цілісний персональний “інструмент”; психічне особистісно-професійне новоутворення.

10. Доведено, що використання ФС ІПВ надає діяльності майбутнього психолога більш дієвого і довершеного характеру тому, що завдяки використанню взаємосполучених психологічних механізмів: емпатії, децентрації, рефлексії, антиципації, фасилітації забезпечується вчуття в іншого, прийняття іншого без упередженості, роздуми щодо власної особистості і характеру діяльності, передбачення наслідків дій і подій, здатність до впливів, спрямованих на актуалізацію резервів особистісного росту. Наявність ФС ІПВ у майбутнього психолога може бути конкретним показником його професійного становлення уже в період навчання у вищому навчальному закладі.

11. Розвиток функціональної системи є кумулятивним процесом, де кожний попередній психологічний механізм впливає на якість і ступінь розвитку наступного, і при цьому сам підлягає трансформації.

12. Становлення ФС ІПВ відповідає принципу процесуальності психічного розвитку суб’єкта, тому що забезпечує розвиток змістового суб’єктивного в умовах об’єктивної діяльності шляхом переходу від операціональних компонентів психічного відображення до побудови психічного особистісно-професійного новоутворення, яким виступає ФС ІПВ.

Таким чином, у даному дослідженні був зафіксований прояв двох протилежних і взаємопов’язаних тенденцій психічного розвитку, а саме, диференціацію і інтеграцію; зміну детермінант процесу психічного розвитку особистості майбутнього психолога.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспектива вбачається у подальшому вивченні прояву ФС ІПВ у різних видах професійної діяльності психолога, інших соціономічних професіях; виявленні ролі ФС ІПВ у співвідношенні між сциєнтистською і гуманістичною моделями професійної освіти; встановленні зв’язку ФС ІПВ з іншими системоутворюючими феноменами.

Публікації автора:

Монографії:

1. Потапова В.Д. Функціональна система психологічних механізмів інтуїтивно-почуттєвого відображення. Монографія. Донецьк: Юго-Восток, 2005. - 334 с.

2. Потапова В.Д. Гуманістична спрямованість розвитку професійного психолога. Донецьк: Юго-Восток, 2000. - 130 с.

3. Потапова В.Д. Гуманітарна орієнтація психолога фахівця.. Донецьк: Юго-Восток, 21 001. - 254 с.

Навчальні посібники:

4. Потапова В.Д. Психология, поэзия, проза. Уч. пособие для высшей школы (гриф Міністерства освіти і науки України). Донецк: Юго-Восток, 2000. - 216 с.

Статті:

5. Потапова В.Д. Нестандартно-стимулюючі ситуації – чинник розвитку творчого потенціалу психолога. //Зб. наук.праць ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Акт. пробл. психології. Т.1, ч. 3. 2002. - С. 124-132.

6. Потапова В.Д. Гуманізація освіти як умова розвитку психологічної культури. //Вісник Харківського нац. ун-ту. Серія Психологія. 2001. № 517. - С. 147-151.

7. Потапова В.Д. Гуманітаризація процесу навчання як умова розвитку психічних новоутворень фахівця. //Вісник Одеського національного університету. Т. 7, вип. 3. Психологія. – 2002. - С. 72-81.

8. Потапова В.Д. Організація практично-відтворюючої діяльності як умова особистісно-професійного розвитку. //Збірник наукових праць національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Вип. 16. 2002. - С.202-208.

9. Потапова В.Д. Функціональна система інтуїтивно-почуттєвого відображення в моделі особистісно-професійного росту психолога. //Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля. “Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2004. № 2(7) - С. 191-199.

10. Потапова В.Д. Використання ефекту спорідненості у процесі навчання. //Збірник наукових праць ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології., т. 1У, ч. 1, 2001 - С. 210-21.

11. Потапова В.Д. Використання психологічних ситуацій у процесі підготовки професійних психологів. //Вісник Харківського національного університету “Психологія” № 550. 2002. - С. 267-270.

12. Потапова В.Д. Не формуюче, а розвиваюче. // Науково-практичний журнал. Гуманітарні науки. Крим. 2001 - № 2. - С. 37-40.

13. Потапова В.Д. Психомистецький підхід до розвитку психологічної культури як інтегративного показника особистісно-професійного розвитку фахівця. //Збірник наукових праць ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Актуальні проблеми психології. т.1. ч. 5. 2002 . - С. 129-136.

14. Потапова В.Д. Становлення єдиної функціональної системи професійної діяльності психологів. //Збірник наукових праць ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України., т.1У ч. 3. 2002. - С. 192-198.

15. Потапова В.Д. Психомистецькі ситуації. //Збірник наукових праць ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.. т. 1У ч. 2. 2002. - С. 198-203.

16. Потапова В.Д. Методологічні основи психомистецького підходу до навчання фахівців-психологів. // Зб. матеріалів міжнародної конференції. Теоретико-методологічні пробл. генетичної психології. Т.1У. 2002. - с. 285-287.

17. Потапова В.Д. Рух – розвиток – творчість. //Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля. 2002. - № 3.- С.175-182.

18. Потапова В.Д. Гуманізація освіти через гуманітаризацію процесу навчання. /Пробл. сучасної педагог. освіти. Київ. “Педагогічна преса”. 2000. - С. 92-100.

19. Потапова В.Д. Культуро-створююча діяльність майбутніх фахівців. //Зб. наук. пр. ін-ту психології ім. Г.Костюка АПН України. т.1У, ч. 4. 2002. - С.220-226

20. Потапова В.Д. Особистісно-професійні властивості психолога. //Вісник Східноукраїнського національного ун-ту ім. В.Даля. 2002. - № 4, - С. 175-182.

21. Потапова В.Д. Особистісно-ситуаційні детермінанти становлення фахівця-психолога. //Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, т. 1У, ч. 6. 2002. - С. 206-214.

22. Потапова В.Д. Анализ материалов художественной литературы - метод психологических исследований. //Вестник Петровской Академии Наук и Искусств. Санкт-Петербург-Донецк. 1999. - С. 57-67.

23. Потапова В.Д. Умови розвитку функціональної системи психологічних механізмів у фахівців-психологів. //Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України т.1У, ч. 7. 2002. - С. 203-210.

24. Потапова В.Д. Особливості психомистецького підходу до навчання психологів. //Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, т. У, ч. 1. 2003. - С. 197-204.

25. Потапова. В.Д. Гуманітаризація навчання – як умова розвитку єдиної функціональної системи психологічних механізмів. //Зб. наук, праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, т.У, ч. 2. 2003. - С.193-200.

26. Потапова В.Д. Сам собі викладач. Практично-відтворююча діяльність як умова особистісно-професійного розвитку. //Науково-практичний журнал Гуманітарні науки. Крим. 2002. - № 2. - С. 133-140.

27. Потапова В.Д. Система психологічних механізмів професійної діяльності фахівця-психолога. //Зб. наук .праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України т. У, ч. 4. 2003. - С. 270-280.

28. Потапова В.Д. Розвиток функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення в учінні. //Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України т. У. ч. 7. 2003. - С. 237-246.

29. Потапова В.Д. Сучасні психологічні проблеми: тенденції підготовки майбутніх спеціалістів-психологів. //Зб наукових праць Східноукраїнського нац. ун-ту ім. В.Даля. “Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищий школі. 2002. - С. 24-28.

30. Потапова В.Д. Эмпатия, рефлексия, антиципация - професионально-значимые свойства личности. //Вест. Донецького ун-та. Серия Б. 1998. - № 1. – С. 159-165.

31. Потапова В.Д. Психологический анализ типов обучения. // Вест. МЭГИ. 1997 - № 2. – С. 24-30.

32. Потапова В.Д. Использование психологических задач в процессе обучения. /В кн. Совершенствование профессиональной подготовки студентов в процессе решения психолого-педагогических задач. Смоленск. 1983. – С. 79 – 94.

33. Потапова В.Д. Психологическая подготовка студентов к формированию индивидуального стиля педагогической деятельности. //Сб “Способности, труд, творчество”, Киев, 1990. ч.3. – С. 81-87.

34. Потапова В.Д. Об этапах профессионального роста психологов. //Материалы научно-практ. конференции Донецкого..гос. ун-та. 1994 – с.14-17.

35. Потапова В.Д. Профессиональные способности психолога. //Материалы научно-практ. конференции Донецького гос. ун-та. 1995. - С. 17-20.

36. Потапова В.Д. Конгруэнтная эмпатия – индикатор профессионализма практического психолога. //Вест. Донецкого государственного университета. Серия Б. Гуманитарніе науки. 1998. - С.159-164.

37. Потапова В.Д Актуальные вопросы изучения психологии. //Материалы научной конференции Донецкого гос. университета. - 1999 . - С. 9-12.

38. Потапова В.Д. Зв’язок функціональної системи з самооцінкою і рівнем домагань особистості. //Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України т. У1, вип. 5, 2004. - С. 282-291.