Проведений теоретичний аналіз дозволив встановити основні підходи до творчої активності в сучасній психологічній і педагогічній літературі. Доведено, що творчість людини, зокрема такий її параметр, як уявлення власних цілей і задач, розглядається в контексті процесів самозбереження і саморозвитку. Здійснений аналіз дав можливість виявити стан творчої активності і умов у її розвитку. Показано, що педагогічні умови розв’язання психологічних задач детермінуються потребами. Дослідження підтвердило положення про продуктивність задачного підходу як принципу й технології актуалізації творчого потенціалу студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Встановлено, що процес творчої активності відбувається за рахунок впливу внутрішніх чинників, зокрема мотивації, здібностей, рівня загального психічного розвитку. В роботі наводиться аргументація на користь соціальності таких чотирьох принципів задачного підходу: принципу задачної інтеграції, принципу особистісної орієнтації; принципу цільової лімінальності і принципу пошукової латентності. 1. Шляхом емпіричного дослідження було встановлено структуру змісту узагальнених здібностей і вмінь майбутніх учителів розв’язувати психологічні задачі, що включають до себе визначення змісту задач і адекватних останньому змісту педагогічних здібностей та вмінь. Виявлено, інтегратором педагогічних здібностей постають пізнавально-дидактичні, організаторські, оціночно-аналітичні, конструктивно-прогностичні та операційні здібності, а також вміння розв’язувати нестандартні комунікативні задачі. 2. В ході констатувального етапу експерименту констатовано недостатній рівень розвитку операційних, оціночно-аналітичних і організаторських умінь у майбутніх педагогів. На основі особистісно центрованого підходу розроблена програма підготовки студентів до розв’язання психологічних задач творчого педагогічного характеру. Практичне застосування цієї програми на формуювальному етапі експерименту сприяло істотному зростанню не лише латентних можливостей саморегуляції студентів, але й активізувало їх творчий потенціал. Встановлено кореляційний зв’язок між характером творчої активності майбутніх учителів, самооцінкою і перебігом професійного самоусвідомлення. Зокрема, підвищення самооцінки зменшує значущість зовнішньої педагогічної і референтної оцінки оточення. 3. Встановлено, що у складі численних задач, що розв’язуються педагогами, релевантними з огляду проблеми, що досліджуються є: 1. Задачі, які висувають перед учителями учні. 2. Задачі, виникнення яких зумовлене специфікою взаємин у конкретному навчальному закладі чи класі. 3. Проективні задачі. Порівняльний аналіз ефективності розв’язування досліджуваними психологічних задач дозволив виокремити певний їх перелік як такий, що максимально стимулює творчий потенціал особистості. Обґрунтовано, що професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів особистісно орієнтованого задачного підходу створює умови для повної реалізації ними творчого потенціалу. 4. Результати формувального етапу підтвердили припущення про те, що реалізація задачного підходу забезпечує належну ефективність підготовки майбутнього вчителя. Виявлено, що передумовами актуалізації творчої активності майбутнього вчителя є: – активізація професійних потреб, домагань і прагнень; – реалізація принципів задачного підходу, особистісної орієнтації, цільової лімінальності і пошукової латентності; – використання засобів цілісно-процесуальної підготовки студентів; – дотримання узгодженості при виборі особистісного змісту позитивних і негативних впливів у процесі керування педагогічними процесами. 5. Констатовано, що у складі чинників розвитку вагоме місце займає наявність у педагогів прагнення до відчуття нового, а також її власні можливості у реалізації особистісно орієнтованого підходу, схильності їх до пошукової та інноваційної діяльності. 6. Отримані у підсумку результати дають підстави стверджувати, що розроблена нами програма оптимізації творчого потенціалу істотно підвищила як якість організації майбутнім педагогом професійно-педагогічного процесу, так і власної діяльності. Зазначається, що здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї складної і багатопланової проблеми. На наш погляд, потребують подальшого вивчення такі важливі питання як зміст психологічної підготовки майбутнього вчителя в контексті озброєння засобами розв’язання психологічних задач, а також психологічне обґрунтування засобів активізації творчого потенціалу студента впродовж всього циклу. | 