Анотація до роботи:

Терехов Г. В. Розробка та випробування методу плазмового зварювання в хірургії органів шлунково–кишкового тракту (експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія – Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова АМН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі розробки нового методу безшовного з’єднання стінок порожнистих органів шлунково–кишкового тракту за допомогою високотемпературного струменя аргонової плазми.

З’ясовано оптимальні параметри роботи плазмового струменя, за якими досягалась найбільша міцність з’єднання стінок порожнистих органів з їх мінімальним термічним ушкодженням. Ці параметри дорівнювались 100^оС на поверхні тканини, довжині плазмового струменя 2 см та витраті плазмоутворюючого газу – 2 л/хв. Час виконання одного плазмового шва дорівнював 2 с.

Було доведено, що міцність плазмового анастомозу досягає міцності інтактної стінки відповідного порожнистого органу на 14 добу після його виконання, а відновлення всіх прошарків стінки органу настає до 30 доби. Плазмовий анастомоз має на 60% меншу бактеріальну забрудненість відносно клейового.

Результати експериментального дослідження методу плазмового зварювання живих біологічних тканин свідчать про доцільність клінічної апробації його як ефективного методу безшовного з’єднання тканин.

У дисертаційній роботі подані теоретичне обґрунтування і нове практичне рішення наукової задачі, що полягає в покращанні результатів з'єднання стінок порожнистих органів шлунково–кишкового тракту і поліпшенні якостей міжорганних анастомозів шляхом розробки і впровадження принципів і параметрів плазмового зварювання живих біологічних тканин.

1. Метод плазмового зварювання, заснований на принципі гіпертермічної адгезії білкових компонентів клітин і міжклітинних структур, є новим методом безшовного з'єднання стінок порожнистих органів шлунково–кишкового тракту і забезпечує достатню міцність і герметичність анастомозів, знижує їх бактеріальне забруднення, не залишає в тканинах, що з'єднуються, сторонніх тіл, прискорює регенераційні процеси і підвищує технічний рівень оперативних втручань.

2. Оптимальними параметрами плазмового струменя, що дозволяють досягти найбільшої міцності і герметичності отриманих з'єднань, є температура 100^оС, довжина струменя 2 см і витрата плазмоутворюючого газу 2 л/хв при тимчасовій експозиції одного плазмового шва 2 с.

3. Застосування плазмового способу закриття ран стінки шлунку і товстої кишки знижує розвиток післяопераційних ускладнень з 55,5% при клейовому способі до 16,6% при плазмовому, тобто в 3,34 рази.

4. Міцність плазмового шва через 1 добу складає 55–58% від міцності інтактної стінки органа, а на 7 добу спостережень – 75–80%. Починаючи з 14 доби міцність зварного плазмового шва на розривання дорівнює міцності інтактної стінки шлунку та товстої кишки.

5. Застосування методу плазмового зварювання не викликає запальних явищ з боку органів черевної порожнини і стенозів у зоні зварних швів. Місцеві спайкові процеси в зоні зварювання найбільш виражені на 14 добу після операції, з 30 доби починається їх регресія. На 90 добу спайкові процеси в зоні зварного з’єднання відсутні, на 180 добу після операції місце виконаного анастомозу макроскопічно не визначається.

6. Структура морфологічних змін у зоні анастомозу полягає в максимальному розвитку місцевих запальних явищ у стінці органу на 7 добу після операції, з 14 доби починається проростання в рубець капілярної сітки. Слизова і підслизова оболонки відновляються на 30 добу. З 60 по 90 добу рубець проростає пучками гладком’язових волокон, що продовжується і в наступні терміни.

7. Бактеріальне забруднення плазмового анастомозу на 60% менше бактеріального забруднення клейового (Р < 0,01).

8. Метод плазмового зварювання стінок порожнистих органів шлунково–кишкового тракту, розроблений експериментально, є перспективним для безшовного з'єднання живих біологічних тканин і дозволяє рекомендувати його для застосування в клінічній практиці. Він скорочує терміни загоєння післяопераційних ран на 66% у порівнянні з клейовою методикою (Р < 0,05), підвищує техніку виконання операцій і їх ефективність, не залишає в тканинах, що з’єднуються, сторонніх тіл, які викликають місцеву запальну реакцію.

Публікації автора:

1. Плазменная сварка органов пищеварительного канала в эксперименте / Ю. А. Фурманов, И. М. Савицкая, О. А. Гейленко, Г. В. Терехов, Л. Ф. Яковенко // Клін. хірургія. – 2005. – № 6. – С. 30 – 34. (Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що він був розробником методики зварювання стінки товстої кишки експериментальних тварин).

2. Современные способы контактной и бесконтактной сварки живых тканей / Ю. А. Фурманов, В. С. Гвоздецкий, Г. В. Терехов, И. М. Савицкая // Проблеми військової охорони здоров’я. – К., 2006. – С. 612 – 613. (Дисертант є автором контактного (плазмового) та співавтором безконтактного (термоструминного) методу зварювання стінок органів шлунково–кишкового тракту).

3. Сравнительная характеристика новых бесшовных методов соединения тканей / Ю. А. Фурманов, И. М. Савицкая, О. А. Гейленко, Г. В. Терехов // Вісн. морфології. – 2006. – № 12 (2). – С. 315 – 318. (Дисертант самостійно виконував операції на експериментальних тваринах та проводив спостереження за ними в післяопераційному періоді, а також був співавтором розробки інших методів безшовного з'єднання тканин).

4. Технические особенности метода аргоновой плазменной сварки ран стенок кишечника и желудка в эксперименте / Г. В. Терехов, Ю. А. Фурманов, В. С. Гвоздецкий, И. М. Савицкая // Клін. хірургія. – 2008. – № 6. – С. 44 – 46. (Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що він був автором розробки методики вивчення відновлення міцності плазмових з’єднань в післяопераційному періоді, та особисто виконав статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

5. Пат. 64449А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб безшовного з'єднування дефектів стінок шлунково–кишкового тракту / Ю. О. Фурманов, В. С. Гвоздецький, Г. В. Терехов, І. М. Савицька (Україна). – 2003065081; Заявл. 03.06.03; Опубл. 16.02.04. Бюл. № 2.

6. Экспериментальные аспекты применения высокочастотной и плазменной хирургии / Ю. А. Фурманов, В. С. Гвоздецкий, И. М. Савицкая, Г. В. Терехов, О. А. Гейленко // Клін. хірургія. – 2003. – № 4 – 5. – С. 115 – 116. (Дисертант виконував в експерименті оперативні втручання з використанням методів високочастотного та плазмового зварювання стінок органів шлунково–кишкового тракту).

7. Влияние методов плазменной хирургии на ткани печени / Ю. А. Фурманов, И. М. Савицкая, О. А. Гейленко, Г. В. Терехов // Клін. хірургія. – 2003. – № 4 – 5. – С. 116 – 117. (Дисертант, як хірург експериментатор, виконував атипову резекцію печінки на експериментальних тваринах).

8. Первый опыт экспериментального плазменного соединения тканей ран толстого кишечника / Ю. А. Фурманов, В. С. Гвоздецкий, И. М. Савицкая, О. А. Гейленко, Г. В. Терехов // Клін. хірургія. – 2004. – № 4 – 5. – С. 37 – 38. (Дисертант розробив метод плазмового зварювання ран стінок товстої кишки експериментальних тварин).

9. Плазменное соединение живых мягких тканей / Ю. А. Фурманов, В. С. Гвоздецкий, И. М. Савицкая, Г. В. Терехов, О. А. Гейленко // Клін. хірургія. – 2004. – № 11 – 12. – С. 101 – 102. (Дисертант виконав оперативні втручання з метою зварювання стінки товстої кишки кроликів за допомогою аргонового струменя та проводив нагляд за тваринами в післяопераційному періоді).

10. Использование плазменной сварки при наложении двухрядных толстокишечных анастомозов / Ю. А. Фурманов, И. М. Савицкая, Г. В. Терехов, О. А. Гейленко // Клін. хірургія. – 2005. – № 4 – 5 – С. 40 – 41. (Дисертант - автор методу плазмового зварювання, він проводив розробку виконання дворядкового плазмового товстокишкового анастомозу на експериментальних тваринах).

11. Сравнительные испытания разработанных методов бесшовного соединения живых тканей / Ю. А. Фурманов, И. М. Савицкая, Г. В. Терехов, О. А. Гейленко // Клін. хірургія. – 2005. – № 11 – 12 – С. 57 – 58. (Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що він проводив порівняльні макроскопічні та гістологічні випробування з метою оцінки ефективності плазмових та термоструминних методів з'єднання живих біологічних тканин).

12. Плазмовий метод з’єднання тканин за наявності клиноподібного дефекту печінки / Ю. О. Фурманов, В. С. Гвоздецький, І. М. Савицька, О. А. Гейленко, Г. В. Терехов // Клін. хірургія. – 2006. – № 4 – 5. – С. 56 – 57. (Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що він брав безпосередню участь в розробці методики зварювання клиноподібних дефектів печінки).