У роботі отримані нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності забезпечують розв’язання науково-практичної задачі щодо обгрунтування можливості створення генераторів вогнегасячого аерозолю з покращеними характеристиками. 1. Показано, що серед сучасних вогнегасячих речовин, які використовуються при об'ємному гасінні пожеж класу В і підкласу А2, найефективнішими є вогнегасячі аерозолі. 2. Аналіз особливостей побудови систем аерозольного пожежегасіння показав, що вони мають ряд суттєвих переваг у порівнянні з традиційними системами об'ємного гасіння, а саме: відсутність ємностей, що знаходяться під тиском, для зберігання вогнегасячої речовини, відсутність трубопроводів для її доставки, низька металоємність системи, простота технічного обслуговування системи, тривалий строк експлуатації. 3. Аналіз особливостей схемних рішень існуючих ГВА та тенденцій щодо вдосконалення їх характеристик показав, що основними напрямками підвищення їх ефективності є зниження температури продуктів згоряння заряду АУС, виключення можливості потрапляння недоокислених компонентів в об'єм, що захищається, а також вдосконалення таких технічних характеристик ГВА, як час роботи, швидкодія, масова витрата вогнегасячого аерозолю. 4. Отримано комплекс математичних моделей, що описує процеси, які відбуваються в ГВА, в основі якого лежать закони збереження маси й енергії, а також рівняння стану ідеального газу, подані у виді системи нелінійних диференціальних рівнянь. 5. Показано, що динамічні властивості генератора адекватно визначаються характеристиками сукупності двох аперіодичних ланок (з різними постійними часу) та форсуючої ланки першого порядку. 6. З використанням методів імітаційного моделювання в сукупності з методами теорії планування експерименту отримані залежності тривалості перехідного процесу в ГВА, тривалості роботи ГВА, масової витрати аерозолю стосовно генераторів з покращеними характеристиками. І показано, що на тривалість перехідного процесу в генераторі істотно впливають щільність заряду, температура та швидкість його горіння. 7. З використанням критерію мінімуму часу формування вогнегасячої концентрації аерозолю в об'ємі, що захищається, розв'язана задача з вибору параметрів ГВА при обмеженнях, які накладаються на параметри заряду АУС. 8. Для проведення експериментальних досліджень створено установку, що дозволяє визначати тривалість перехідного процесу в камері генератора, час його роботи і швидкість горіння заряду АУС, а також запропоновано методику проведення експерименту для визначення технічних характеристик ГВА. 9. Експериментальні дослідження часу роботи ГВА підтвердили адекватність математичної моделі, отриманої теоретичним шляхом. При цьому показано, що отримана модель описує процеси з похибкою розбіжності не більш 15%. 10. Аналіз варіантів компонування заряду АУС показав, що найкращі характеристики має генератор з телескопічним зарядом, характеристики такого генератора перевершують існуючі серійні генератори за часом роботи в 4 рази, за велечиною масової витрати – більш ніж у 3 рази. Показано, що при синтезі генератора з найменшим часом роботи при максимальній масовій витраті аерозолю, доцільно використовувати схему складного телескопічного заряду АУС. 11. Результати досліджень впроваджені в НВФ "Бранд–Майстер"
(м. Київ), ТОВ "ПІ "Електропром" (м. Харків), ТОВ "Крайз" (м. Полтава) при розробці нових модифікацій ГВА та оптимізації характеристик систем аерозольного пожежогасіння, які створюються для різноманітних об'єктів. Позитивний ефект від результатів впровадження досягається внаслідок скорочення на 40% часу створення необхідної вогнегасячої концентрації в приміщенні, що захищається. | 