1.На підставі результатів досліджень розроблені і апробовані основні елементи нової в Україні технології виробництва “рожевої” телятини, орієнтованої на умови Східного регіону: встановлено високу ефективність використання з метою відгодівлі на “рожеву” телятину бугайців симентальської породи та знам’янського м’ясного типу південної породи; визначено оптимальний вік забою молодняку для одержання “рожевої” телятини – 4 міс. для симентальських бугайців і 6 міс. – для молодняку знам’янського типу; розроблено ефективну ресурсозберігаючу схему відгодівлі бугайців до 4-ох міс віку із витратами 390 кг незбираного та 580 кг збираного молока і 122 кг концентрованих кормів; підтверджено ефективність наведених вище елементів при режимному підсисі і ручному випоюванні бугайців з утриманням у загонах під навісами у весняно-літній період та у капітальних приміщеннях у зимовий стійловий період. 2. Бугайці симентальської породи та знам’янського м’ясного типу при режимному підсисі і утриманні у загонах під навісами у весняно-літній період із витратами 399-403 корм.од. та 3452-3527 МДж обмінної енергії у 4-міс віці досягли живої маси 139.7±1.23 кг і 139.2±2.45 кг відповідно, що було на 4.1% і 3.7% більше (Р>0.95), ніж у їх чорно-рябих ровесників; у 6-міс віці їх жива маса становила 200.3±2.14 кг і 205.5±3.13 кг, а перевага над чорно-рябими ровесниками - 2.5% та 5.2% (витрачено 701-718 корм.од. та 6390-6559 МДж ОЕ). На підставі цього базовим елементом розробки технології виробництва “рожевої” телятини на Сході України вважаємо використання місцевої симентальської породи в зв’язку з незначним поширенням знам’янського м’ясного типу у цьому регіоні. 3. Відгодівлю бугайців симентальської та чорно-рябої порід на “рожеву” телятину доцільно припиняти у 4-міс віці, бо подовження інтенсивного вирощування до 6-міс віку сприяє зменшенню рентабельності її виробництва на 2,3-3,5%. Причиною цього є зниження конверсії протеїну кормів у білок туші (на 2.7-3.3%) і значні витрати концентрованих кормів для збереження необхідної енергетичної поживності раціонів (260 кг). 4. Подовження відгодівлі бугайців знам’янського м’ясного типу південної породи до 6-міс віку виявилося ефективним. Рівень рентабельності виробництва “рожевої” телятини при цьому досяг 75,8% проти 66,3% у 4-місячному віці. 5. Бугайці симентальської породи та знам’янського м’ясного типу на протязі досліду переважали ровесників чорно-рябої породи за вмістом у крові еритроцитів на 1.2-2.9%, гемоглобіну – на 1.5-2.8%, загального білка на 0.2-8.8% та величиною А/Г коефіцієнту на 1.8-10.6%. 6. Тварини симентальської породи та знам’янського типу при режимному підсисі і утриманні у загонах під навісами у весняно-літній період відрізнялися більш активним станом системи специфічного клітинного та гуморального імунного захисту. За кількістю Т-лімфоцитів крові у 4-міс віці вони переважали ровесників чорно-рябої породи на 4.4% та 5.6% відповідно. За вмістом В-загальних лімфоцитів вони також мали невірогідну перевагу на 0.6%. У той же час чорно-рябі бугайці відзначалися вищою (на 8-13%) фагоцитарною активністю крові. Взагалі імунологічні показники тварин усіх груп були у межах фізіологічної норми, що сприяло високій інтенсивності росту піддослідних бугайців. 7. При відгодівлі бугайців з 4- до 6-міс віку на фоні значного (на 57.4-70.0 кг) збільшення їх передзабійної живої маси, маса парної туші зросла на 27.4-35.6 кг, а маса внутрішнього жиру - на 0.76-1.01 кг. Забійний вихід телят усіх порід при забої у 4- та 6-міс становив 48.8-51.1%. У породному розрізі за цим показником суттєва перевага на 0.7% та 1.9% була у телят симентальської породи та знам’янського типу відповідно над ровесниками чорно-рябої породи, що свідчить про ефективність їх використання для виробництва телятини. 8. У віці 6 міс у тушах піддослідних бугайців усіх груп було отримано на 18.9-28.0 кг м`якоті більше у порівнянні з 4-міс віком. Вихід кісток збільшився на 1.1-2.3%, а співвідношення м`якоть:кістки зменшилось від 3.49-3.80 од. до 3.07-3.57 од., що свідчить про доцільність припинення відгодівлі молодняку у 4-міс віці. 9. За виходом мякоті з туш певну перевагу над чорно-рябими ровесниками мали бугайці симентальської породи та знам’янського м’ясного типу. Від них було одержано більше мякоті відповідно на 1.4 кг та 2.5 кг (2.9% і 5.1%) у 4 міс та на 5.1 кг і 11.6 кг (7.5% і 11.6%) у 6 міс віці (Р>0.95). 10. Характерною віковою зміною хімічного складу телятини було більш значне накопичення жиру у період 4-6 міс у порівнянні з періодом 0-4 міс. Відсотковий вміст білка у телятині при забої у 6 місяців зріс порівняно з 4-міс віком лише на 4,3-8,9%, у той час як кількість жиру у середній пробі м`яса збільшилася майже вдвічі. 11. Значних розбіжностей за хімічним складом телятини від бугайців піддослідних груп визначено не було, але показники органолептичної оцінки вареного мяса симентальських і знам’янських тварин були вищі на 6.4-22.2% у обидва вікові періоди забою у порівнянні з чорно-рябими ровесниками. 12. Для інтенсивної відгодівлі до 4-міс віку на “рожеву” телятину при режимному підсисі і утриманні у загонах під навісами у весняно-літній період з економічної точки зору найбільш вигідним виявилося використання бугайців симентальської породи та знам’янського м’ясного типу. Прибуток від реалізації туші одного бугайця симентальської породи та знам’янського типу був на 46-51 грн. більший у 4-міс віці у порівнянні з чорно-рябими ровесниками, а рентабельність виробництва “рожевої” телятини відповідно була на 4,9-5,1% вища. 13. При зменшенні витрат незбираного молока для інтенсивного вирощування бугайців симентальської породи на телятину при ручному випоюванні та груповому утриманні у загонах під навісами до 4-міс віку від 630 кг до 390 кг (на 38%) із введенням 580 кг свіжого збираного молока середньодобовий приріст молодняку підвищився на 7.8%. Це сприяло збільшенню виходу м’якоті в тушах на 3.3%, співвідношення м’язової та кісткової тканин досягло 4.14±0.16 од. У хімічному складі м’яса значних змін не відбулося, за винятком незначного (на 1.86%) збільшення вмісту білка. 14. За рахунок зменшення витрат незбираного молока на 38.1% і концентрованих кормів на 23.0% при ручному випоюванні телят собівартість телятини знизилась на 182,4 грн., показник рентабельності її виробництва підвищився на 42,3%, а прибуток від реалізації 1 голови молодняку зріс на 327,5 грн. Це дає змогу використовувати розроблену схему годівлі бугайців як елемент технології виробництва “рожевої” телятини у господарствах Східного регіону України. 15. Відгодівля телят у закритих приміщеннях, із штучно створеним мікрокліматом, при витратах збираного і незбираного молока 580 кг та 390 кг і 122 кг концентрованих кормів (355 корм.од., 46.9 кг перетравного протеїну, 3290 МДж ОЕ до 4-міс віку) дала змогу одержати рентабельність виробництва телятини на рівні 77,4%, що свідчить про доцільність використання визначених вище базових елементів для розробки нової технології виробництва “рожевої” телятини у Східному регіоні України, як у весняно-літній, так і у зимовий стійловий періоди. | 