Анотація до роботи:

Журик Ю.В. Розгляд Антимонопольним комітетом України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право; господарсько-процесуальне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

У дисертації аналізуються види порушень законодавства про захист економічної конкуренції, їх ознаки. Досліджуються проблеми правового статусу та повноважень антимонопольних органів України, посадових осіб цих органів, що уповноважені розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Основну увагу приділено аналізу процесуального порядку розгляду справ антимонопольними органами України, починаючи з надходження заяви про порушення і закінчуючи порядком виконання рішення. Детально розглянуто хід службового розслідування при розгляді справ, процесуальні строки, правовий статус суб'єктів, які беруть участь в розгляді справ, порядок отримання та дослідження доказів, прийняття рішень за результатами розгляду. На підставі практичного матеріалу проаналізовано ряд справ, які розглядалися антимонопольними органами України.

За результатами проведеного дослідження сформульовано та внесено ряд пропозицій до чинного законодавства України, зокрема щодо вдосконалення процесуального порядку розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У висновках на основі розроблених автором концептуальних положень вдосконалення конкуренційного законодавства сформульовано основні теоретичні висновки та конкретні рекомендації:

1. Недобросовісною конкуренцією є протиправні дії, які вчиняються у конкуренційних відносинах (відносинах змагальності) суб’єктами господарювання і спрямовані на обмеження діяльності окремих суб’єктів господарювання (порушення їх прав та законних інтересів) або досягнення певних переваг завдяки чужим досягненням, причому збитки заподіюються як фізичним особам, так і суб’єктам господарювання.

2. Корисною інформацією є повна інформація, що відображає характерні для певного виду товарів, робіт та послуг, споживчі якості, властивості, що притаманні саме цьому виду товарів, робіт, послуг.

3. Доцільно викласти статтю 8 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” наступним чином: “Дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у процесі конкуренції у будь-якій формі неправдивих, неточних, неповних відомостей, а також правильної, але перекрученої або завуальованої (повністю або частково) інформації, пов’язаної з особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди його діловій репутації”.

4. В Законі України “Про захист від недобросовісної конкуренції” треба нормативно врегулювати визначення поняття промислового шпигунства та відповідальності за такі дії, наприклад таким чином: “Промисловим шпигунством є збір протиправними способами (без згоди власника) за допомогою технічних засобів або без таких, відомостей, які відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю та застосовуються у промисловості (виробництві), якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання”.

5. Антимонопольний комітет України повинен займатися лише превентивною діяльністю, справи ж повинні розглядати господарські суди (судові палати створені в структурі господарських судів), або спеціально створені в системі судочинства спеціалізовані суди.

6. З розвитком ринкових відносин та для подальшого розвитку конкуренції необхідно буде створити окремий орган – Комітет з питань розвитку конкуренції, який би займався як попередженням та розслідуванням порушень у сфері конкуренції (превентивна діяльність), так і розробкою конкретних рекомендацій і пропозицій щодо підтримки та розвитку добропорядних конкуренційних відносин у господарській діяльності.

7. Необхідно законодавчо закріпити повноваження щодо створення, підпорядкування та підзвітності Антимонопольного комітету України Верховній Раді України, тому що Антимонопольний комітет України – це специфічний орган, який повинен бути незалежним для того, щоб бути об’єктивним та уникнути упередженості у своїй практичній діяльності.

8. Доцільно передбачити продовження терміну розгляду справи про адміністративне правопорушення до того моменту, поки не буде зібрано (витребувано) всіх доказів у справі, але не більше 4-х місяців з дня виявлення порушення.

9. На нашу думку, необхідно встановити певний строк (наприклад два місяці), протягом якого антимонопольний орган має розглянути справу (при цьому строк розгляду заяви не повинен включатися у строк розгляду справи), адже відсутність такого строку є суттєвим недоліком, який може призвести до затягування розгляду справ на невизначений строк.

10. Статтю 24 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” необхідно доповнити визначенням про те, що є рішенням Антимонопольного комітету України, наприклад: “Рішенням Антимонопольного комітету України є офіційний письмовий документ (розпорядження, постанова), який складається уповноваженою на те особою і є обов’язковим для виконання особою, якій він адресований”.

11. Уточнити статтю 15 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, виклавши її у такій редакції: “Досягнення суб’єктом господарювання неправомірних переваг у конкуренції – це здобуття кращого становища, кращих умов реалізації або придбання товарів стосовно конкурентів шляхом порушення норм чинного законодавства України, що підтверджено уповноваженим органом”.

12. Статтю 19 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” слід викласти у такій редакції: “Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або в інший спосіб для власних корисливих інтересів без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що є, відповідно до чинного законодавства України, комерційною таємницею, якщо особа, яка їх використала, мала доступ до такої інформації у зв’язку з виробничою необхідністю”.

13. Методичні рекомендації щодо визначення меж товарних ринків та монопольного становища підприємців на них необхідно доповнити визначенням щодо того, які саме товари є замінниками певного товару: “Замінниками певного товару (групи товарів) є товари (група товарів), які подібні за родовими, функціональними ознаками та метою використання до замінюваних товарів та набуваються споживачами у зв’язку з підвищенням цін або у зв’язку з відсутністю зазначених товарів”.

14. Структурно рішення антимонопольного органу у справі повинно складатися з таких частин:

вступна частина (назва органу, що розглянув заяву, дата і місце розгляду, назва та реквізити заявника, дата винесення рішення);

описово-мотивуюча частина (суть справи, правова вимога заявника, його доводи та обґрунтування, аналіз наявних у матеріалах справи доказів, посилання на процесуальний закон);

резолютивна частина (суть прийнятого рішення, строк його оскарження).

15. Термін оскарження рішення антимонопольних органів доцільно скоротити, наприклад, до тридцяти днів з дня прийняття рішення, після закінчення якого рішення набирає чинності.

Публікації автора:

1. Журик Ю.В. Поняття і види недобросовісних дій у конкуренції // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 2. – С. 10-12.

2. Журик Ю.В. Деякі питання правового статусу Антимонопольного комітету України // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 4. –
   С. 17-20.

3. Журик Ю.В. Порядок розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 14-17.

4. Журик Ю.В. Недобросовісна конкуренція за чинним законодавством України // Україна: поступ у майбутнє. Спецвипуск до 290-річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика. Науково-практичній збірник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – К.: 2000. – С. 208-210.

5. Журик Ю.В. Правовий статус та компетенція Антимонопольного комітету України // Актуальні проблеми захисту прав і свобод людини в України. Матеріали науково-практичній конференції. м. Київ, 19-20 травня 2000 р. – К.: 2000. – С. 337-342.

6. Журик Ю.В. Окремі проблеми понятійного апарату Закону України “Про захист економічної конкуренції” // Методологія приватного права: Зб. Наук. праць (за матеріалами наук.-теорет. конф., м. Київ, 30 травня 2003 р.) / Редкол.: О.Д.Крупчан (голова) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 229-231.

7. Журик Ю.В. Аналіз окремих визначень та термінів Закону України “Про захист економічної конкуренції” // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис. – 2003. – № 1 (5). – С. 94-99.

8. Журик Ю.В. Проблеми законодавчої регламентації повноважень антимонопольних органів України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис. – 2003. – № 3-4 (7-8). –
   С. 150-156.

9. Журик Ю.В. Отримання доказів та здійснення доказування у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – 2004. – № 1-2 (9-10). – С. 130-138.

10. Журик Ю.В. Аналіз окремих процесуальних дій, що вчиняються при порушенні та розгляді справ антимонопольними органами України // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2004. – № 3 (12). – С. 26-31