Проведене у дисертації узагальнення концептуально-теоретичних підходів до дослідження процесів демократизації та ролі міжнародних організацій у цих процесах, а також аналіз факторів, які сприяють зміцненню демократії, послужили теоретико-аналітичною основою для визначення ролі Ради Європи у зміцненні демократії у країнах Центрально-Східної Європи в умовах формування нової системи міжнародних відносин у період після завершення холодної війни. Головні результати проведеного дослідження викладені у наступних висновках: Вирізняється два основних концептуально-теоретичних підходи до пояснення причин та факторів демократизації: структурно-функціональний та процесуальний. У той час як структурно-функціональний підхід наголошує на соціально-економічних передумовах та факторах демократизації, процесуальний підхід захищає значення національного досвіду, контексту змін, провідну роль політичних еліт та рівень розвитку демократичної культури у процесі демократизації. На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин потенціал та відповідальність світового співтовариства як фактора стабілізації внутрішньополітичних процесів суттєво зростає. У зв’язку з цим набуває актуальності теорія демократичного переходу під впливом зовнішніх факторів, згідно якої процес демократизації є більш чи менш успішним у залежності від того, наскільки сприятливим є вплив зовнішнього фактору. При цьому зовнішнім фактором/факторами можуть бути ідеї, міжнародні організації, система міжнародних економічних зв’язків тощо. У процесі демократизації можна виділити три етапи: доперехідну кризу, перехід та зміцнення (або консолідацію) демократії. Реформування державного управління, забезпечення верховенства права, дотримання основних прав і свобод людини, розвиток політичних партій, лібералізація і раціоналізація економічних структур, забезпечення соціального захисту населення, зміцнення громадянського суспільства є тими факторами, які позитивно впливають на зміцнення демократії. Високий рівень консолідації демократії асоціюється з умовами, які дозволяють глибоко укорінитися демократичним інститутам, демократичним процесам та демократичній культурі. Трансформаційні процеси у Центрально-Східній Європі наприкінці ХХ століття надали нового імпульсу діяльності Ради Європи, одним з пріоритетних завдань якої стало сприяння розвитку та зміцненню демократії у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи. У зв’язку з цим Рада Європи зазнала ряду трансформаційних змін. Розширення Ради Європи за рахунок європейських країн колишнього соціалістичного табору поставило питання про розробку ефективних засобів сприяння демократизаційним процесам. У результаті чого було розроблено ряд програм по підтримці та зміцненню демократії, запроваджено механізм політичного моніторингу за дотриманням державами-членами своїх зобов’язань відповідно до Статуту Ради Європи, а також реформовано моніторинговий механізм контрольних органів Європейської конвенції про права та основні свободи людини. Проведене дисертантом дослідження методів, інструментів та механізмів, які використовувалися Радою Європи з метою підтримки проведення правових та інституційних реформ у центральноєвропейських країнах колишнього соціалістичного табору, дозволяє зробити висновок про те, що основними методами роботи Ради Європи у зазначеному напрямку були надання експертної допомоги з різних аспектів розбудови демократичного управління та проведення інформаційно-освітньої діяльності. Надання експертної допомоги мало на меті створення законодавчих та інституційних рамок функціонування суспільства у відповідності до загальноєвропейських принципів демократії. Інформаційно-освітні заходи сприяли підвищенню рівня освіченості громадян щодо основних принципів функціонування демократії та прав людини, що мало велике значення для створення суспільного розуміння необхідності проведення реформ та підтримки широкими верствами населення демократичних процесів. У такий спосіб Рада Європи сприяла зміні суспільної свідомості, розвитку демократичної культури та вихованню демократично свідомої політичної еліти. Програми допомоги та співробітництва застосовувалися Радою Європи як основний інструмент сприяння демократичним перетворенням та зміцнення демократії, а механізм політичного моніторингу - як основний механізми контролю за імплементацією та дотриманням державами демократичних норм та принципів. Рада Європи приділяє значну увагу становленню незалежних засобів масової інформації у ході демократичних перетворень, рівень розвитку яких є суттєвим показником демократичності суспільства. Це неодноразово підкреслювалося у офіційних документах Організації. Процес реформування інформаційної галузі в Угорщині, Польщі, Чехії та Словаччині був нелегким та тривалим. Основними проблемами, з якими зіткнулися ці країни у ході реформування інформаційної галузі, були втручання політичних сил у діяльність засобів масової інформації, створення суспільного телерадіомовлення та регулюючих органів, невідповідність професійної підготовки журналістів до роботи у нових умовах. Рада Європи активно використовувала свої програми допомоги з метою підтримання реформування інформаційної галузі цих країн. Простежується взаємозв’язок між основними проблемами, які були притаманні засобам масової інформації зазначених країн, та заходами, організованими Радою Європи з метою подолання цих проблем. Рада Європи розглядає соціально-економічний розвиток як необхідну складову зміцнення демократії та використовує з цією метою Банк розвитку Ради Європи. Банк розвитку Ради Європи надавав фінансову та технічну допомогу Угорщині, Польщі та Словаччині у таких сферах, як ліквідація наслідків стихійних лих, створення робочих місць у несприятливих регіонах, будівництво житла для малозабезпечених верств населення, розвиток інфраструктури у галузі охорони здоров’я та освіти, розвиток соціальної інфраструктури, залучення інвестицій, спрямованих на захист та реставрацію історичної спадщини тощо. Банк має ресурси та проводить активну діяльність по реалізації та фінансуванню проектів, спрямованих на вирішення проблем у вищезазначених сферах, але за умови проведення реформування системи місцевих та регіональних органів управління, оскільки саме на цей рівень системи державного управління покладається завдання по реалізації соціально-економічних проектів. Рада Європи з метою зміцнення демократії у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи комбінує підходи “зверху-донизу” та “знизу-доверху”. Підхід “зверху-донизу” виявляється у висуненні Радою Європи до своїх держав-членів ряду вимог, зокрема, щодо дотримання принципів плюралістичної демократії, прав людини та верховенства права. За допомогою підходу “знизу-доверху” надається допомога у побудові демократичних інститутів, розвитку соціально-економічної галузі, утвердження демократичної культури. Основні методи, які Рада Європи використовувала в Україні з метою зміцнення демократії мало відрізнялися від тих, які використовувалися Організацією у країнах Вишеградської групи. Тим не менше, у зв’язку зі складністю процесу демократизації в Україні Рада Європи була змушена шукати більш ефективні інструменти та механізми впливу. У результаті було значно розвинено механізм політичного моніторингу, який набув більшої ваги та значущості у оцінці та впливі на політичні процеси в Україні. Крім того, було досягнуто домовленості між Радою Європи та Європейським Союзом щодо спільного фінансування програм зміцнення демократії та захисту прав людини в Україні. Рада Європи великою мірою впливала на процес демократизації в Україні. Однак, проведений дисертантом аналіз показав, що стратегія Ради Європи щодо зміцнення демократії в Україні мала недоліки. Зокрема, вимоги, які висувала Рада Європи до України, не завжди мали першочергове значення для забезпечення прав людини, розвитку та зміцнення демократії у країні. Крім того, заяви та наміри Ради Європи подеколи носили декларативний характер. Так, проблеми скасування смертної кари та забезпечення свободи слова в Україні неодноразово обговорювалися у Раді Європи та отримували різкі критичні оцінки. Однак, конкретних заходів щодо вирішення зазначених проблем було вжито, на думку дисертанта, з значним запізненням. Визначено, що на відміну від посткомуністичних країн Центральної Європи, Україна не докладала активних зусиль щодо підписання та ратифікації міжнародних угод, укладених в рамках Ради Європи, що не сприяло запровадженню європейських норм та принципів у правове поле України. Показано, що Україна не достатньо активно долучалася до роботи органів та організацій Ради Європи у соціально-економічній галузі та у галузі освіти, які шляхом міжнародного співробітництва сприяють зміцненню демократії на національному рівні. Результати проведеного аналізу становлення, розвитку та сучасного стану відносин України та Ради Європи дають підстави для висновку про те, що Україна у недостатній мірі використовує ресурси та можливості щодо розвитку та зміцнення демократії, якими володіє Рада Європи. На відміну від посткомуністичних країн Центральної Європи, які активно співпрацювали з Радою Європи у напрямку реалізації демократичних норм та принципів, Україна зайняла захисну позицію по відношенню до критики Ради Європи, що продемонструвало неусвідомлення органами української влади важливості демократичних перетворень, імплементації норм та принципів Ради Європи на шляху до інтеграції у ЄС. Використовуючи досвід Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини Україні необхідно проводити активну політику щодо участі у роботі органів Ради Європи. Доцільним є активізувати процес вступу України до Банку розвитку Ради Європи та використовувати його ресурси для поліпшення ситуації у соціально-економічній сфері України. Це сприятиме вирішенню ряду актуальних соціально-економічних проблем, підвищенню соціального добробуту населення, що є невід’ємною складовою зміцнення демократії. Необхідно посилити зусилля, спрямовані на поліпшення ситуації у інформаційній сфері України, а також активізувати участь України у міжнародному співробітництві у галузі освіти, яке проводиться в рамках Ради Європи, що сприятиме підготовці демократично свідомих громадян та утвердженню демократичної культури в Україні. Отже, Рада Європи відіграє дорадчу, контрольну та попереджувальну роль у процесі зміцнення демократії. Рада Європи сприяє демократичній соціалізації посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи. Використання політичного тиску через канали багатосторонньої дипломатії великою мірою впливає на процеси зміцнення демократії у цих країнах. Тим не менше, успішність реалізації проголошених Радою Європи демократичних цілей та принципів значною мірою залежить від політичної волі держав проводити демократичні перетворення. |
