Анотація до роботи:

Седіло Г.М. Роль мінеральних речовин у процесах вовноутворення. – Монографія.

Представлена на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2004.

У монографії узагальнені дані літератури та результати власних досліджень про біологічну роль макро- і мікроелементів в організмі овець у зв’язку з вовноутворенням. На підставі аналізу даних про фактичний мінеральний склад кормів з різних регіонів України, уперше дано оцінку зональним особливостям забезпечення їх організму цими речовинами. Відповідно до цього розроблено рецептуру мінеральних підгодівель для різних статево-вікових і продуктивних груп овець. Згодовування їх у складі раціону посилює кумуляцію у вовні кальцію, фосфору, магнію і сірки. Одержано картину локалізації і насичення ними різних структурних компонентів вовнового волокна, тобто його мінеральний профіль. Одержано нові дані, які поглиблюють уявлення про взаємозв’язок метаболічних процесів у шкірі з ростом вовни, її макроструктурою і фізико-хімічними показниками в овець за різних умов забезпеченості їх мінеральними речовинами. На підставі даних про метаболічну і продуктивну дію кормів, збагачених сірковмісними сполуками, поглиблено концепцію про механізми трансформації поживних речовин корму в кератин вовни.

Вивчено стан мінерального забезпечення овець в господарствах різних регіонів України і розроблено рецептуру сумішей (преміксів) мінеральних речовин для них з урахуванням дефіциту цих елементів у кормах в конкретно взятих зонах. Експериментально з’ясовано механізми впливу мінеральних сумішей на рівень і спрямованість обмінних процесів в організмі овець у зв’язку з ростом вовни, її макроструктурою, хімічним складом та фізичними показниками. Обґрунтовано доцільність застосування в годівлі цих тварин мінеральних сумішей, як одного з важливих чинників підвищення їх вовнової продуктивності та поліпшення якості вовни.

1. Встановлено, що корми природно-кліматичних зон України різняться за вмістом мінеральних речовин. Практично уся територія її кваліфікується як дефіцитна за сіркою. У західній частині (особливо гірській місцевості) відчувається нестача йоду. Південні регіони відзначаються дефіцитом кальцію, цинку, міді, а подекуди і селену (Херсонська обл.). Лісостепова зона характеризується дефіцитом кобальту, міді, цинку, а місцями марганцю. У межах окремих зон існують біогеохімічні провінції: Полісся, Лісостеп, Крим, Закарпаття з трьома провінціями (низинною, передгірською, гірською), Львівська область з двома провінціями – передгірською і гірською, Чернівецька область з трьома провінціями (низинною, передгірською і гірською). Мінеральне забезпечення овець має яскраво виражений зональний характер.

2. До складу мінеральних сумішей входять солі таких елементів (з розрахунку на голову в день): хлористий натрій (2,0-3,0 г), фосфорнокислий кальцій (2,0-4,0 г), сірчанокислий натрій (3,0-7,0 г), метасилікат натрію (1,0-2,0 г), вуглекисла мідь (4,9-9,8 г), сірчанокислий кобальт (0,3-0,6 мг), сірчанокислий цинк (8,0-17,0 мг), сірчанокислий марганець (10,0-20,0 мг), йодистий калій (0,3-0,4 мг), селенистокислий натрій (0,08-0,15 мг).

3. Мінеральну суміш можна застосовувати як у сипучому, так і в збрикетованому вигляді (у виді лизунців), а її оптимальна доза становить 16 г на дорослу вівцю на добу та половинна - для молодняку після відлучення від матерів.

4. Встановлено позитивний вплив згодовування вівцям мінеральної суміші на ріст вовни, її хімічний склад і мінеральний профіль вовнового волокна, зокрема, локалізацію та насичення його сіркою і кальцієм. Настриг вовни від цього заходу збільшується на 180-300 г на кожну дорослу вівцю. Вовна дослідних тварин відзначалася кращими фізичними показниками, особливо міцністю (8,86 проти 8,3 км у контролі).

5. Під впливом мінеральних речовин у вовні овець посилюється кумуляція кальцію, фосфору, сірки та магнію. Вміст марганцю і міді при цьому проявляє тенденцію до зменшення.

6. Одержано картину розподілу за діаметром вовнового волокна сірки та кальцію, тобто його мінеральний профіль, на якому яскраво вимальовується пік наростання цих елементів у зоні кортексу з подальшим поступовим зменшенням їх в напрямі кутикули.

7. Важливим заходом у підвищенні вовнової продуктивності овець і поліпшенні якості вовни є виробництво і використання в годівлі овець кормів, збагачених сірковмісними сполуками. В умовах Західного регіону реалізація його можлива на основі трансформації рослинами так званих “хвостів”, шо є відходами сірчаної промисловості. Вирощені на удобрених ділянках корми відзначаються підвищеним вмістом загальної сірки, цистину та метіоніну (відповідно 3,0, 2,1 і 2,5 г), тоді як корми без удобрень – 2,11г, 0,94 г і 1,29 г.

8. Згодовування вівцям збагачених сіркою кормів позитивно впливає на перебіг обмінних процесів в їх організмі, про що свідчать такі показники крові, як залишковий і амінний азот, аспартатамінотрансфераза, сульфгідрильні групи, глюкоза, молочна кислота, а в шкірі - білковий спектр, активність фосфатази, арилсульфатази.

9. Метаболічна і продуктивна дія кормів, збагачених сіркою, проявляються в процесах вовноутворення, про що вказують дослідження параметрів вовноутворювальних структур – волосяних фолікулів, а також мітотична активність клітин волосяних цибулин. Густота фолікулів на одиницю площі шкіри була більшою в дослідних тварин (69,3 проти 66 – у контролі, Р<0,01). Кількість мітозів у кератиноцитах волосяних цибулин у них також була більшою 49,5 проти 38,8). У тварин дослідної групи на 44% збільшився приріст чистого волокна і на 6% були більші за контроль прирости живої маси.

10. Трансформація поживних речовин корму в білок вовни, а отже і вовноутворення в цілому, хоч і є генетично детермінованими, все ж перебувають під контролем нейрогуморальних механізмів, особливо дії гормонів щитовидної залози – тироксину і трийодтироніну. Найбільший вміст їх у плазмі крові фіксується ранньою весною при переході тварин на пасовищне утримання (56,2-97,3 нмоль/л тироксину і 1,57-1,66 нмоль/л трийодтироніну). Встановлено зв’язок між вмістом тиреоїдних гормонів та інтенсивністю відростання вовни, який у різні пори року проявляється по-різному. Восени він має помірну, а в зимово-стійловий період – високу кореляцію.

11. Показано, що мідь, йод, кремній, подібно сірці й іншим елементам, є важливими субстратами для морфогенезу і росту вовни. Вони, зокрема, проявляють специфічну дію на проліферативні та синтетичні процеси (йод, кремній), кератинізацію волокна у волосяному фолікулі (мідь). У результаті цього вовна овець з підгодівлею міддю відзначається вищими показниками розривного зусилля.

12. Встановлено, що цеоліт, як одне з нетрадиційних джерел мінеральних речовин може використовуватись у практиці годівлі овець. Будучи в складі раціону, цей мінерал справляє позитивний вплив на обмін речовин і вовнову продуктивність тварин.

Публікації автора:

1. Седіло Г.М. Вплив солемінеральної підгодівлі овець на вміст кальцію у вовні та її міцність // Сільський господар. – 2004. - № 1-2. – С.17-18.

2. Седіло Г.М. Сульфгідрильні групи крові та вовни і вплив на їх вміст сірки корму // Наук. - техн.бюл. Інституту біології тварин. – 2004. – Вип. 5 (1-2). – С. 111-113.

3. Седіло Г.М. Субстратно-гормональна регуляція процесів вовноутворення // Вісник аграрної науки. – 2003. - №9. – С.34-37.

4. Седіло Г.М. До питання про трансформацію протеїну корму в білок вовни // Біологія тварин. – 2003. – Т.5 (1-2). – С.102-107.

5. Седіло Г. Вплив різних способів згодовування вівцям мінеральних речовин // Сільський господар. – 2003. – Т.7-8. – С. 23-25.

6. Седіло Г.М. Мінеральна добавка до раціону овець, яка стимулює ріст вовни // Сільський господар. – 2003. – Т.3-4. – С. 15-16.

7. Седіло Г.М. Особливості мінеральної годівлі овець у різних регіонах України //Тваринництво України. – 2003. - №8. – С. 24-25.

8. Седіло Г.М. Вплив збагачених сіркою кормів на цитобіохімічні показники шкіри // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. – 2003. – Т. 5 (№2), Ч.2. – С.114-116.

9. Седіло Г.М. Вплив аліментарних факторів на вміст тиреоїдних гормонів у крові, структуру та фізико-хімічні показники вовни овець // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин. – Львів, 2002. - Вип.4, №1. - С. 122-125.

10. Вплив згодовування гірськокарпатським вівцематкам ріпакової макухи на показники їх продуктивності та продуктивні якості їх нащадків / М.В. Мартищук, І.А. Макар, П.В. Стапай, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло, Н.М. Параняк // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. – 2003. – Т. 5 (№2), Ч.4. – С.72-77. (Автор брав участь в організації досліду та визначенні сірки в овець).

11. State of mineral nourishment of sheep in various regions of Ukraine and wass to provide sheep with mineral substances / H.M. Sedilo, I.A. Makar, P.V. Stapay, V.E. Robak, B.M. Hedz, O.M. Protsevjat //Біологія тварин. - 2002. - Т. 4. - № 1-2. - С.131-135. (Автором обґрунтовано розробку рецептури мінеральних сумішей для овець з урахуванням дефіциту мінеральних елементів у природних кормах).

12. Вплив фізіологічного стану організму вівцематок на білковий спектр крові і ріст вовни / П.В. Стапай, О.С. Грабовська, В.В. Гавриляк, І.А. Макар, Н.М. Параняк, Г.О. Гайда, Г.М. Седіло //Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин. - Львів. - 2001. - Вип. 1-2. - С. 300-303. (Автор брав участь у визначенні вмісту білків крові та дослідженні їх електрофоретичної картини).

13. Морфобіологічні аспекти формування та росту вовни овець / І.А. Макар, П.В. Стапай, Н.М. Параняк, В.В. Гавриляк, І.Я. Лико, Г.М. Седіло, О.С. Грабовська // Біологія тварин. - Львів, 2001. - Т. 3/1. - С. 53-63. (Дисертант приймав участь в дослідженні мінерального спектру вовни).

14. Аліментарні фактори як засіб підвищення якості вовни / П.В. Стапай, Н.М. Параняк, І.А. Макар, О.С. Грабовська, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло, В.М. Ткачук, І.Я. Лико // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. - 2001. - Т.3 (N4). - Вип. 1. - С.58-61. (Здобувач досліджував регуляторну дію мінеральних речовин на ріст вовни та вміст у ній макро- і мікроелементів).

15. Зв'язок гормонів щитовидної залози в крові овець з ростом вовни / П.В.Стапай, І.А. Макар, Р.Г. Сачко, Н.М. Параняк, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло // Біологія тварин. - Львів, 2000.-Т.2 - N1. - С.75-80. (Дисертант організував дослід та приймав участь у вивченні динаміки росту вовни та її хімічного складу).

16. Седіло Г.М., Макар І.А., Стапай П.В. Вплив мінеральних речовин на ріст вовни, її хімічний склад, фізичні властивості та живу масу овець // Науковий вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. - 2000. – Т. 2 (3). - N 2. - С.153-155. (Автор брав участь в дослідженнях морфоструктури вовни, зокрема визначенні кількісного співвідношення кератоз).

17. Вовк С.О., Харів О.Р., Седіло Г.М. Амінокислотний профіль рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки при інтрарумінальному введенні бичкам протеїнових добавок, оброблених формальдегідом // Вісник Львівського державного аграрного університету. – 1999. - №4. – С. 38-40.

18. Вплив згодовування вівцям кормів, збагачених сірковмісними сполуками на параметри вовнотворних структур шкіри, структуру та хімічний склад вовни / Г.М. Седіло, І.А. Макар, П.В. Стапай, Н.М. Параняк // Наук.-техн. бюл. Інституту землеробства і біології тварин. - Львів, 1999. - 1(3). - С.146-148. (Здобувач приймав участь в гістологічних дослідженнях вовноутворювальних структур).

19. Вплив фізіологічного стану вівцематок на показники білкового обміну в крові та ріст вовни / І.А. Макар, П.В. Стапай, Н.М. Параняк, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло, О.С. Грабовська, Г.О. Гайда // Наук.-техн. бюл. Інституту землеробства і біології тварин. - Львів, 1999. - 1(2).- С. 102-105. (Дисертантом з’ясовано питання про вплив суягності та лактації маток на ріст вовни).

20. Параняк Н.М., Макар І.А., Седіло Г.М. Вплив цеоліту та сульфату амонію на вміст та якість жиропоту вовни овець // Наук.-техн. бюл. Інституту фізіології і біохімії тварин. - Львів, 1997. - 19 (1).- С.84-86. (Дисертант брав участь у визначенні виходу чистого волокна, а також дослідженні жиропоту).

21. Седіло Г.М., Макар І.А. Вплив згодовування кормів, збагачених сірковмісними сполуками, на показники обміну речовин у крові і шкірі овець // Наук.-техн. бюл. Інституту фізіології і біохімії тварин. - 1996. - 18 (1).- С. 60-63. (Автор організував дослід, а також брав участь в дослідженнях фізичних показників вовни та біохімічних показників шкіри).

22. Седіло Г. Мінеральні суміші (премікси) для овець різних біогеохімічних зон України //Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів / Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 16-18 вересня 2003р. – Львів, 2003. – С. 150-154.

23. Вплив ріпакової макухи, сірки і йоду на показники обміну речовин у крові овець та їх продуктивні якості / П. Стапай, І. Макар, Г. Седіло, В. Гавриляк, О. Грабовська, Н. Параняк //Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів”, 16-18 вересня. – Львів, 2003. – С.115-118. (Здобувач брав участь в організації досліду та дослідженні хімічного складу вовни).

24. Седіло Г.М. Вплив макро- і мікроелементів на мінеральний спектр вовни овець // Укр. біохім. журнал. – 2002. – Т.74, № 4б (додаток 2). – С.101.

25. Дослідження біохімії вовни в контексті проблем легкої і текстильної промисловості /І.А. Макар, П.В. Стапай, І.Я. Лико, Н.М. Параняк, Г.М. Седіло, В.В. Гавриляк, О.С. Грабовська, В.М. Ткачук, П.І. Польська // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2001. - №5. - С. 23-24.

26. Ефективний засіб підвищення засвоюваності природних кормів організмом овець /П.В. Стапай, Г.М. Седіло, І.А. Макар, Р.Г. Сачко // Тези допов. Міжнар. конф. "Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин", 15-18 вересня. - Львів, 1998.- С.45. (Автор організував дослід та провів дослідження з питань трансформації поживних речовин корму в білок вовни).

27. Високоефективна мінеральна домішка до раціонів овець /І.А. Макар, Г.М. Седіло, М.П. Новосад, К.О. Тис // Збірник матеріалів Всеукраїнської конференції з фізіології і біохімії тварин. – Львів, 1994. – С.125-126. (Здобувач приймав участь в дослідженні вовни на вміст у ній азоту, сірки та гексозамінів).

28. Вплив мінеральної підгодівлі овець на мінеральний склад вовняного волокна / О. Процев’ят, В. Робак, Б. Гедз, Г. Седіло // Тези доп. VI Укр. біохім. з’їзду. – К.: УСГА, 1992. – С.81. (Автор приймав участь в організації і проведенні досліду з вивчення мінерального профілю вовнового волокна).

29. Гуменюк В.В., Макар И.А., Седило Г.М. Цеолиты как комплексная кормовая добавка, способствующая повышению продуктивности овец // Сборник материалов Всесоюзной конференции «Физиология продуктивности животных – решению продовольственной программы СССР». – Таллинн, 1990. – С. 60-61. (Дисертант проаналізував і узагальнив наявну літературу з питань використання цеолітів в годівлі овець).

30. Влияние природных цеолитов на обезвреживающую функцию в организме овец / С.Ф. Швец, В.Е. Робак, О.О. Майданюк, Г.М. Седило // Биологические основы высокой продуктивности сельскохозяйственных животных. – Боровск, 1990. – С. 114-115. (Здобувач приймав участь у вивченні детоксикаційної функції, зокрема визначенні вмісту фенолів у крові).

31. Макар И.А., Гуменюк В.В., Седило Г.М. Цеолиты Украины и овцеводство. Природные цеолиты в народном хозяйстве // Тезисы докладов Всесоюзного совещания. – Кемерово, 1990. – С.15. (Автор провів аналіз інформації про цеоліти України та їх роль в годівлі овець).

32. Використання солемінеральних сумішей в годівлі овець у господарствах різних регіонів України: Методичні рекомендації / Г.М. Седіло, І.А. Макар, П.В. Стапай, В.Є. Робак, Б.М. Гедз, М.В. Мартищук, В.В. Гавриляк, Н.М. Параняк, М.Д. Шинкаренко – Львів, 2003. – 16 с. (Дисертант приймав участь в аналізі експериментальних даних і підготовці рекомендацій).

33. Використання ріпакових кормів (макуха, шрот) у годівлі овець: Методичні рекомендації / П.В. Стапай, І.А. Макар, О.С. Грабовська, Н.М. Параняк, Г.М. Седіло, В.В. Гавриляк, М.В. Мартищук, О.Л. Гіржева – Львів, 2003. – 16 с.

34. Использование биохимических тестов в селекции овец: Методические рекомедации /И.А. Макар, В.Е. Робак, В.В. Гуменюк, П.В. Стапай, З.Ф. Лукашевский, С.Ф. Швец, Г.М. Седило, В.И. Король - Львов, 1989. – 23 с. (Дисертант підготував розділ із взаємозв’язку фізичних показників вовни з рівнем компонентів білкового обміну в шкірі).

35. Изучение процессов шерстеобразования: Методические рекомендации / И.А. Макар, В.В. Гуменюк, З.Ф. Лукашевский, П.В. Стапай, С.Ф. Швец, Г.М. Седило - Львов, 1989. – 22 с. (Дисертантом з’ясовано взаємозв’язок структури вовни з її ростом і хімічним складом).

36. Минеральные премиксы в рационах овец различных регионов Украины / Робак В.Е, Макар И.А., Гедз Б.М., Седило Г.М., Шинкаренко М.Д. // Информ. листок – 139.-92. - Львов. ЦНТИ. – 1992. – Серия 33. (Автор проаналізував та узагальнив інформацію щодо вмісту мінеральних речовин в кормах різних регіонів нашої країни, обґрунтував розроблення раціонів та рецептури мінеральних сумішей).