Анотація до роботи:

Пирков С.Г. “Роль клінічних і соціальних чинників у виникненні суспільно небезпечних дій психічно хворих”. – Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.16 - психiатрiя. Харкiвська медична академiя пiслядипломної освiти.Харкiв, 2002р.

Проведене клiнiко-епiдемiологiчне дослiдження психiчно хворих, що були визнанi судово-психiатричними експертиними комiсiями неосудними у суспiльно небезпечних дiях. Як перiоди, що моделюють рiзнi рiвнi соцiально-економiчного розвитку суспiльства вибранi 1981-1984 та 1991-1994 роки.

У процесi дисперсiйного аналiзу встановлено iстотнi вiдмiнностi в механiзмах суспiльно небезпечних дiй, здiйснюваних психiчно хворими. В осiб з продуктивними розладами вони визначаються, головним чином, змiстом та iнтенсивнiстю хворобливих переживань, у той час як реалiзацiя суспiльно небезпечних дiй у хворих з дефiцитарними розладами може вiдбуватися й пiд впливом несприятливих соцiальних умов.

Отримованi данi пiдтвердили необхiднiсть розробки дiференцiйованих лiкувально-реабiлiтацiйних програм з урахуванням провiдного психопатологiчного сiндрому. Вивчення повторних СНД на рiзних етапах суспiльного розвитку дозволило встановити найбiльш слабкi ланки у низцi профiлактичних заходiв, спрямованих на їх запобiгання, видiлити найбiльш небезпечний контiнгент хворих та обгрунтувати основнi аспекти примусових заходiв медичного характеру у вiдношеннi до них.

Вивчення структури та динамiки агресивностi дозволило зробити висновок про неадекватнiсть традицiйної уяви про ефективнiсть тривалої iзоляцiї психiчно хворих, що вчинили суспiльно небезпечнi дiї, й обумовлює необхiднiсть пошуку та впровадження iнших мiр запобiгання.

1.Проведене теоретичне узагальнення та нове рiшення задачі, що полягає у встановленнi ролi клiнiчних та соцiальних чинників у виникненнi суспiльно небезпечних дiй психiчно хворих. Отриманi данi дозволили розробити та систематизувати основні принципи профiлактики суспільно небезпечних дій у рiзних контингентiв хворих з психiчними розладами.

2.Результати соцiально-демографiчного дослiдження дозволяють видiлити такi соцiальнi чинники, що призводять до вчинення суспільно небезпечних дій :

- низький рiвень їх суспiльно-корисної активностi;

- порушення iнтерперсональних вiдношень i конфлiктнiсть;

- наявнiсть у хворих кримiнального досвiду в минулому;

- зловживання алкоголем та алкогольне сп'янiння пiд час здiйснення СНД.

3.Основну частину осiб, визнаних неосудними, незалежно вiд вираженостi кризових явищ у суспiльствi складають хворi на шизофренiю (72,8%(I) i 63,0%(II)); переважний тип суспiльно небезпечних дiй - майновi делiкти (32,0%(I) i 36,6%(II)) й небезпечнi дiї проти особистостi (32,0%(I) i 31,0%(II)).

4.Соцiально-економiчна нестабiльнiсть у суспiльствi сприяє формуванню тенденцiї зростання частоти суспiльно небезпечних дiй, здiйснюваних хворими з психогенно обумовленими психотичними розладами й розумовою вiдсталiстю, особливо за рахунок дiй проти суспiльної та особистої власностi, бродяжництва й порушень паспортного режиму. У виникненнi делiктiв iстотну роль вiдiграє зниження рівня життя пацiєнтiв (побутова невлаштованiсть, безробiття, вiдсутнiсть засобiв до iснування).

У цих же умовах питома вага й структура суспiльно небезпечних дiй хворих на шiзофренiю практично не змiнюються й залишаються стабiльними.

5.Основну частину осiб, визнаних неосудними, складають хворi з галюцинаторно-маячним (30,09%(I) i 28,92%(II)) i постпроцесуальним психопатоподiбним синдромом (23,56%(I) i 20,66%(II)). Клiнiчними чинниками суспiльної небезпечностi осiб з продуктивними розладами є: персекуторний характер i персонiфiкацiя маячних iдей, їх стiйкiсть та однофабульнiсть, слуховi галюцинацiї (псевдогалюцинацiї) загрозливого характеру, афективна насиченiсть хворобливих переживань. При постпроцесуальному психопатоподiбному дефектi особистостi здiйсненню суспiльно небезпечних дiй сприяють розгальмованiсть потягiв та стереотипнi злобнонегативiстичнi реакцiї.

6.Встановлено iстотнi вiдмiнностi в механiзмах суспiльно небезпечних дiй, здiйснюваних психiчно хворими. В осiб з продуктивними розладами (шизофренiя, алкогольнi психози) вони визначаються, головним чином, змiстом та iнтенсивнiстю хворобливих переживань, у той же час як реалiзацiя суспiльно небезпечних дiй у хворих з дефiцитарними розладами може вiдбуватись i пiд впливом несприятливих соцiальних умов.

7.Рецидивнi суспiльно небезпечнi дiї, найчастiше майновi (61,11%(I) i 67,86%(II)), в основному, здiйснюються хворими з дефiцитарними розладами (77,78%(I) i 78,57%(II)) з реально-побутових мотивiв, що пiдвищує значення соцiальної ланки профiлактичної та реабiлiтацiйної дiяльностi (соцiальний захист, соцiальна iнтеграцiя).

8.Результати клініко-психологічного дослідження свідчать про те, що тривала госпiталiзацiя хворих у процесi примусового лiкування за рахунок сумацiї несприятливих чинникiв iзоляцiйно-обмежувального середовища мешкання може сприяти формуванню патологiчної адаптованостi до умов стацiонару. Це передбачає проведення адекватних реабілітаційних заходів з метою профілактики повторних СНД.

Публікації автора:

1. Пырков С.Г. Общественно опасные действия умственно отсталых и больных психозами // Украiнський вiсник психоневрологiї. - Харкiв, 1995. - Том 3. - Випуск 2(6). - С.193-194.

2. Пырков С.Г. Влияние социально-экономических условий на криминогенную активность психически больных (клинико-эпидемиологическое исследование) //Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк, 1996. - N 1(2). - С.28-33.

3. Пырков С.Г. Клинико-социальные аспекты криминогенной активности психически больных // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк, 1997. - N 1(3). - С.32-37.

4. Пырков С.Г. О повторных общественно опасных действиях психически больных // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк, 1999. - N 1(5). - С.53-57.

5. Пырков С.Г., Бурцев А.К., Никифоров Ю.В. Некоторые особенности межличностных взаимоотношений у больных шизофренией, находящихся на принудительном лечении //Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк, 1999. - N 2(6). - С.126-129 (дисертантом було проведене клiнiко-психологiчне обстеження психiчно хворих, що перебувають на примусовому лiкуваннi, а також тих, якi перебувають на спецоблiку як соцiально небезпечнi).

6. Пырков С.Г., Бурцев А.К., Вольтфогель А.Л., Ряполова Т.Л., Лебедев Д.С., Выговская Е.М., Ляшенко Ю.О., Кононова Р.В. Анализ повторных ООД психически больных // Украiнський медичний альманах. - Луганск, 2000. - N 2. - С.135-136 (дисертантом здiйснені дослiдження, статистична обробка одержаних у результатi дослiдження даних та їх наукова iнтерпретацiя).

7. Пырков С.Г. Характер общественно опасных действий психически больных в различные периоды развития общества // Гуманизация - интегративный принцип медицинского образования. Сб.статей. - Донецк, 1996. - С.26-28.

8. Пырков С.Г. Невменяемость - клинико-социальная проблема // Вiсник асоцiацiї психiатрiв Украiни. - Київ, 1999. - N 1(13). - С.74-77.