Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Токсикологія


Бережна Лідія Григорівна. Роль індукції цитохрому Р-450 2Е1 в патогенезі гепатотоксичності ізоніазиду : Дис... канд. біол. наук: 14.03.06 / АМН України; Інститут фармакології та токсикології. — К., 2006. — 136арк. — Бібліогр.: арк. 111-130.



Анотація до роботи:

Бережна Л.Г. Роль індукції цитохрому Р-450 2Е1 в патогенезі гепатотоксичності ізоніазиду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.06 – токсикологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено експериментальному дослідженню ролі індукції CYP 2E1 в патогенезі гепатотоксичної дії ізоніазиду та обґрунтуванню шляхів її корекції. Показано доцільність комплексного підходу щодо корекції активації CYP 2E1 його індукторами, здатними проявляти токсичний вплив на печінку. Показано наявність прямої кореляційної залежності між активністю фермента-маркера CYP 2E1, n-нітрофенолгідроксилази, в печінці щурів та критеріальними показниками ушкодження печінки за умов застосування ізоніазиду. На прикладі дисульфіраму, специфічного інгібітора CYP 2E1, уведеного щурам сумісно з ізоніазидом, за допомогою біохімічних та морфологічних методів доведено наявність зв’язку між здатністю останнього індукувати CYP 2E1 та проявами його гепатотоксичності. Встановлено здатність експериментальної полівітамінної композиції метаболічної дії “МВ”, яка містить ряд біологічно активних речовин, знижувати індукцію CYP 2E1, проявляти антиоксидантні та гепатопротекторні властивості.

В роботі, присвяченій актуальній проблемі токсикології – дослідженню механізмів гепатотоксичної дії туберкулостатика ізоніазиду, встановлено, що його токсичний вплив на печінку напряму пов’язаний зі здатністю ізоніазиду виступати індуктором цитохрому Р-450 2Е1. Експериментальна полівітамінна композиція метаболічної дії “МВ” попереджає індукцію цитохрому Р-450 2Е1 та проявляє гепатопротекторні властивості в умовах ушкодження печінки ізоніазидом.

  1. Уведення білим щурам ізоніазиду (50 мг/кг, 28 днів) окремо та на тлі етанолу (4 місяці) або рифампіцину (86 мг/кг, 28 днів) призводить до збільшення активності анілін-N-гідроксилази та n-нітрофенолгідроксилази в мікросомах печінки у 2 - 3 рази, що свідчить про індукцію цитохрому Р-450 2Е1 в печінці за дії туберкулостатика.

  2. Збільшення активності мікросомальних гідроксилаз, маркерів цитохрому Р-450 2Е1, за дії ізоніазиду супроводжується посиленням швидкості НАДФН- і аскорбат-індукованого утворення ТБК-реактантів в мікросомах печінки щурів на 70 % і 40 %, відповідно, та зменшенням вмісту SH-груп в гомогенаті печінки на 13 %, що вказує на активацію прооксидантних процесів за індукції цитохрому Р-450 2Е1, як однієї з патогенетичних ланок гепатотоксичності.

  3. Наявність прямої кореляційної залежності між активністю n-нітрофенолгідроксилази, маркерного ферменту цитохрому Р-450 2Е1, і критеріальними показниками ушкодження печінки: вмістом білірубіну в сироватці крові (r= 0,82), швидкістю НАДФН-залежного утворення ТБК-активних продуктів (r= 1,00) та відносною масою печінки (r= 0,91) свідчить про прямий зв’язок між індукцією цитохрому Р-450 2Е1 та гепатотоксичною дією ізоніазиду.

  4. Застосування інгібітора цитохрому Р-450 2Е1 дисульфіраму (внутрішньошлунково, 30 мг/кг, 14 днів) сумісно з ізоніазидом сприяє зниженню на 50 % n-нітрофенолгідроксилазної активності, що супроводжується зменшенням швидкості НАДФН-залежного ПОЛ в мікросомах печінки, рівня білірубіну сироватки крові та відносної маси печінки у 1,7 та 1,8 рази, відповідно, а також проявів морфологічних порушень печінки, що вказує на доцільність використання інгібіторів цитохрому Р-450 2Е1 для профілактики розвитку гепатотоксичності, зумовленої індукцією вищезазначеної ізоформи цитохромів Р-450.

  5. Внутрішньошлункове уведення білим щурам експериментальної композиції “МВ” (50 мг/кг, 28 днів), яка містить метіонін, вітаміни групи В, -токоферол та цинк на тлі застосування ізоніазиду, його комбінації з рифампіцином або етанолом запобігає зростанню активності анілін-N-гідроксилази (на 25 % ) та n-нітрофенолгідроксилази (на 30 % - 50 %) в мікросомах печінки, порівняно з тваринами, які отримували лише індуктори цитохрому Р-450 2Е1, що є підтвердженням ролі етанолзалежної ізоформи цитохрому в механізмах ушкодження печінки досліджуваними ксенобіотиками.

  6. За умов токсичної дії ізоніазиду композиція “МВ” виявила антиоксидантні властивості, попереджуючи активацію індукованого утворення ТБК-реактантів на 30 % – 65 % (в залежності від експериментальної моделі), що сприяє нормалізації загального вмісту цитохромів Р-450, а отже стану детоксикуючої функції печінки.

  7. За гепатопротекторними властивостями, композиція “МВ”, застосована на тлі введення індукторів цитохрому Р-450 2Е1, згідно даних активності лужної фосфатази, аланін- та аспартатамінотрансферази, вмісту загального білірубіну в сироватці крові та відносної маси печінки, переважає референтні препарати – метіонін та піридоксину гідрохлорид.

Публікації автора:

1. Коваленко В.М., Вороніна А.К., Шаяхметова Г.М., Волошина О.С., Блажчук І.С., Бишовець Т.Ф., Бережна Л.Г. Вплив експериментальної полівітамінної композиції на процеси детоксикації ізоніазиду в печінці щурів за умов його тривалої дії // Експерим. і клін. медицина – 2004. – №1. – С. 20-24. (Особисто проаналізовано літературу та написано окремі розділи статті, проведено основні експерименти).

2. Бережна Л.Г., Коваленко В.М., Вороніна А.К., Шаяхметова Г.М., Волошина О.С. Гепатопротекторний ефект експериментальної полівітамінної композиції за умов індукції цитохрому Р-450 2Е1 ізоніазидом і рифампіцином // Совр. пробл. токсикологии – 2005. – №3. – С. 54-58. (Особисто проаналізовано літературу, проведено основні експерименти та написано статтю).

3. Бережна Л.Г., Коваленко В.М., Вороніна А.К., Шаяхметова Г.М., Волошина О.С. Гепатопротекторні властивості полівітамінної композиції метаболічної дії за умов введення ізоніазиду щурам з експериментальним алкоголізмом // Медична хімія – 2005. – Т. 7, №3. – С. 61-64. (Особисто проаналізовано літературу, проведено основні експерименти та написано статтю).

4. Шаяхметова Г.М., Вороніна А.К., Бережна Л.Г., Коваленко В.М. Гепатопротекторна ефективність нової полівітамінної композиції за повторних введень ізоніазиду на фоні експериментального гепатиту // Лекарства – человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств. Научно-практическая конференция с международным участием – Харьков, 2006. – С. 283-289. (Особисто проаналізовано літературу та написано окремі розділи статті, проведено основні експерименти).

5. Бережна Л.Г., Шаяхметова Г.М., Сергієнко О.В., Вороніна А.К., Матвієнко А.В., Коваленко В.М. Цитохром Р-450 2Е1 в механізмах гепатотоксичності ізоніазиду у щурів // Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис) – 2006. – Т. 12, № 1. – С. 168-173. (Особисто проаналізовано літературу та написано окремі розділи статті, проведено основні експерименти).

6. Бережна Л.Г. Вплив інгібітора цитохрому Р-450 2Е1 дисульфіраму на деякі біохімічні показники печінки щурів за умов введення ізоніазиду // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього» – Одеса, 2005. – С.20.

7. Berezhna L.G., Voronina A.K., Voloshina O.S., Shayakhmetova H.M., Kovalenko V.M. Corrective influence of metabolic action polyvitamin composition with experimental induction of cytochrome Р-450 2Е1 // Abstracts of 42nd Congress of the European Societies of Toxicology «Eurotox» - Cracow, 2005. – Vol.158, Suppl. 1. – P.S45.

8. Бережна Л.Г. Вплив індукції та інгібування цитохрому Р-450 2Е1 на стан печінки щурів // Тези II Науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів «Актуальні проблеми фармакології та токсикології» – Київ, 2005. – С.6.

9. Berezhna L. Hepatoprotective effect of a new polyvitamin composition with metabolytic acting under usage of antituberculosis drugs // Abstract book of 16th European Students Conference – Berlin, 2005. – P.275.