У дисертації міститься теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, яке проявляється у розкритті феномену функціонування часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» (1865-1875). Це завдання вдалося розв’язати завдяки використанню системного підходу, сучасних методів дослідження, теоретичного осмислення процесів розвитку науки і техніки, які продемонстрували нагальну потребу вітчизняної науки і техніки в науково-технічному часопису, розгляді його в контексті суспільно-політичного і культурного життя Російської імперії, а також загальносвітового науково-технічного процесу, особливо розвитку залізничного транспорту. Виявлення феномену часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» дозволило вписати цей самобутній часопис в історію не лише вітчизняного, а й світового залізничного транспорту. Системний аналіз функціонування часопису дав можливість комплексно підійти до дослідження цієї актуальної теми, розкритої попередніми дослідниками лише частково. Отже, системний аналіз часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучен-ня» дає підстави стверджувати: 1. Формування та функціонування часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» (1826-1917) – визначне явище нашої історії. Доробок історіографії та наявна джерельна база дозволили дослідити загальні та специфічні риси його становлення, з’ясувати досягнення в розгортанні наукових досліджень з техніки залізничного транспорту, визначити роль у загальному народногосподарському комплексі під час першого піднесення розбудови залізничного транспорту (1865-1875 рр.). Відсутність узагальнюючого дослідження з даної проблеми і нестача історіографічних розвідок з даного питання, ставить на перший план джерельну базу як основу для вивчення історії функціонування самого часопису, його ролі в розвитку залізничного транспорту. 2. Заснування та видання часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» стало закономірним наслідком як розвитку капіталістичних відносин та науково-технічного прогресу, що відбувалися в Російській імперії у ХІХ – поч. ХХ ст., так і розвитку залізничного транспорту, який вимагав організації наукового осередку з метою розгортання наукових досліджень з техніки залізничної справи. Дослідження історії організаційно-видавничої діяльності журналу, аналіз його форми та змісту, структури, програми та правил видання, забезпечували публікацію не тільки вітчизняних наукових досліджень, але й критичних оглядів зарубіжних досягнень в галузі залізничного господарства. 3. Часопис «Журнал Міністерства шляхів сполучення», завдяки злагодженій і цілеспрямованій творчій діяльності редакційного комітету та авторів досліджень, залученню до видання відомих представників різних технічних напрямків, відігравав стимулюючу і координуючу роль у розвитку науково-технічної думки у досліджуваному (1865-1875 рр.) періоді. Зміст часопису (статті, замітки, бібліографічні матеріали, наукова хроніка) – це по суті цілісна панорама розвитку залізничного транспорту, що відтворює колізії життя інженерів і науковців у їх технічному прояві, піднімає на поверхню унікальні вітчизняні пласти будівництва залізничної справи, виявляє функціональні та концептуальні підвалини розвитку техніки залізничного транспорту, актуалізує насущні проблеми теперішнього транспортного господарства і таким чином творить унікальний пам’ятник залізничному транспорту та його творцям. 4. Зміст публікацій на сторінках часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» був обумовлений розвитком основних шляхів розвитку залізничного транспорту: будівництва та експлуатації залізниць, колії та колійного господарства, техніки рухомого складу (паровозів, вагонів, рейок тощо), будівництва залізничних мостів, вирішення паливних проблем тощо. Особливу роль у цьому плані відіграли статті: С.П. Барановського «Способ переходить без малейшей остановки с узких железных путей на широкие и обратно» (1870). М.А. Белелюбського «Железные мосты и трубы для замены существующих деревянных мостов на Николаевской железной дороге» (1872), О. Гібшмана «Сопротивление при движении поездов на железных дорогах» (1873), Д.І. Журавського «Заметки о мостах в Соединенных Штатах Америки: І.Деревянные мосты» (1866), М.П. Петрова «Материалы для истории строительной части в России» (1869), В. Салова «Постройка и эксплуатация дешевых железных дорог» (1870) та «Верхнее строение железной дороги без деревянных поперечин» (1870), О. Чупрова «Железнодорожное хозяйство: Его экономические особенности и его отношение к интересам страны» (1875) та ін. Значна частина статей, опублікованих на сторінках часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення», стала основою для монографій та визначила напрями творчих пошуків. А це свідчить про вагомий внесок часопису в розбудову вітчизняної науки і техніки. 5. Аналіз публікацій часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення з питань розвитку загальних проблем залізничного транспорту, техніки та інфраструктури залізничного транспорту, дозволив виявити найбільш важливі з-поміж них: а) Статті, присвячені дослідженню проблем будівництва та експлуатації залізниць: вибір найбільш ефективних шляхів і способів впровадження нової техніки і прогресивних технологій в усіх службах багатогалузевого залізничного господарства, покращення використання існуючих виробничих потужностей залізниць, підвищення їх конкурентноздатності і, як наслідок, - економія матеріальних і фінансових ресурсів, підвищення продуктивності праці. Наукові статті інженерів-залізничників засвідчили розвиток таких проблем залізничного транспорту як організація систем формування попиту на транспортні послуги, забезпечення збереження і своєчасного доставляння вантажів, покращення якості транспортного обслуговування, удосконалення планування і управління, забезпечення безпечних умов праці залізничників. б) Основним завданням працівників колійного господарства було забезпечення стану колії, її споруд і облаштування, що гарантувало безперебійний і безпечний рух потягів із встановленими швидкостями. Виконання цих завдань реалізувалося на підставі систематичного спостереження і контролю за станом об’єктів колійного господарства з виявленням і попередженням причин, які призвели до неполадок і розладів. в) На сторінках часопису “Журнал Міністерства шляхів сполучення” в досліджуваному періоді М.А. Белелюбський став єдиним автором науково-технічних публікацій, присвячених мостобудуванню, серед яких як оригінальні статті вченого, так і його переклади наукових праць іноземних інженерів. Публікації М.А. Белелюбського завжди були фундаментальними і інколи займали майже всю неофіційну частину номеру. Також потрібно зазначити, що статті цього видатного вченого характеризуються не тільки масштабністю, а й великою кількістю технічних розрахунків і детальних пояснень. Серед проблем, які він розглядав на сторінках журналу були системи тогочасного мостобудування, значення зовнішніх та внутрішніх сил у мостових проектах, розрахунки ферм залізничних мостів, заміна та реконструкція старих мостів. г) Аналіз праць з проблематики рухомого складу і тяги на сторінках часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» за 1865-1875 рр. засвідчив низку важливих наукових досягнень в галузі залізничного транспорту. Так, зокрема, декотрі статті демонструють факти збільшення сили паровозів та рухомих складів, що призвело до здешевлення перевезень. А це забезпечило значне зниження витрат і тарифів, як для пасажирів, так і для перевезення вантажів. В експлуатаційних витратах залізниць впроваджувалися нові типи рухомого складу (гірські паровози), прилади водозабезпечення, сигналізації тощо. І все це досягалося завдяки значному виготовленню в країні запасних частин, окремих вагонів і паровозів за допомогою спеціально пристосованих для цього майстерень. д) Тенденція до переведення залізниць на мінеральне паливо зберігалась, хоча цей процес відбувався досить повільно і хаотично. У 1865-1875 рр. із 40 залізничних ліній 16 використовували тільки деревне паливо, інші 24 – змішане. Через обширність території Російської імперії в залізничних товариствах з будівництва залізничних ліній не існувало певної солідарності у питаннях палива та його статистичних відомостей. Не існувало чітко виробленої норми витрат палива, тому у порівнянні з німецькими залізницями, Росія, при приблизно такій самій за розмірами мережі, використовувала палива втричі більше, що говорить по абсолютну відсутність системи економії як паливних ресурсів, так і залізничних коштів. 6. Показано місце часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» в системі періодичних видань Російської імперії згідно методики О.І. Акопова. Тип системи видань формується за трьома ознаками: видавець, мета і завдання, читацька аудиторія – науково-технічна інтелігенція, до складу якої входили інженери, техніки, підприємці. 7. Використання матеріалів часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» є неодмінною умовою відтворення процесу розвитку залізничного транспорту в Російській імперії і Україні, зокрема. Публікації журналу становлять цінну фактологічну базу для створення фундаментальної історії залізничного транспорту; для аналізу наукової спадщини та світогляду видатних інженерів-залізничників: М.А. Белелюбського, Д.І. Журавського, С.В. Кербедза, М.П. Петрова, В. Салова, О. Чупрова та ін., а також з метою вивчення багатьох аспектів минулого нашого залізничного транспорту. Апробований у дисертації комплексний історико-джерелознавчий підхід до вивчення часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення» як фрагменту конкретної дійсності у 1865-1875 рр., при одночасному аналізі публікацій, надрукованих на його сторінках, може бути використаний при дослідженні усіх сучасних органів науково-технічної періодики. Все вищезазначене дозволяє вести мову про феномен часопису «Журнал Міністерства шляхів сполучення», бо як явище видатне й цілком самобутнє він посів своє особливе місце у вітчизняній історії розвитку залізничного транспорту під час першого піднесення розбудови залізничного транспорту у 1865-1875 рр. |
