Анотація до роботи:

Сенчук С.М. Рівень показників родючості чорнозему типового в залежності від грунтозахисних технологій і біологізації землеробства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03. – агрогрунтознавство і агрофізика. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мілкому і глибокому плоскорізних та мінімальному обробітках грунту з елементами біологізації, на водно-фізичні, агрохімічні та біологічні властивості грунту у їх взаємодії та дослідженню впливу цих технологій на родючість чорнозему типового грубопилувато-легкосуглинкового на лесі.

Застосування грунтозахисних технологій прискорює мікробіологічні процеси в грунті, що проявляється підвищенням целюлозолітичної активності в шарі грунту 0-15 см на 37,6-47,8 %. Грунтозахисний обробіток забезпечував оптимальну щільність складення (1,23-1,27 г/см³) при ви-рощуванні сільськогосподарських культур. Забур’яненість посівів суттєво знизилась на третій рік досліджень (в 5,8-7,8 раза) в порівнянні з першим роком, коли почали впровадження грунтозахис-них технологій.

Застосування безполицевого обробітку грунту з внесенням органічних, органо-мінеральних та біологічно активних добрив сприяє підвищенню ефективної родючості грунту і посилює круго-обіг речовин та енергії в агроценозі.

1. Грунтозахисні технології обробітку забезпечили підвищення вмісту елементів живлення на варіантах з внесенням гною 12 т/га та органо-мінеральною системою удобрення (гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅P₄₅K₂₅) в перехідний період від багаторічного полицевого обробітку до безполицевого.

Мілкий плоскорізний обробіток забезпечив підвищення вмісту всіх елементів поживного режиму грунту при внесенні гною 12 т/га + соломи 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅P₄₅K₂₅ і при внесенні окремо гною 12 т/га та соломи 2,4 т/га + N₂₄, тільки на варіанті без добрив спостерігалося зменшен-ня вмісту елементів живлення. Вміст сполук азоту, що легко гідролізуються, у грунті варіанту з органо-мінеральною системою удобрення по шарах грунту 0-15 і 15-30 см збільшився на 6,7 та 4,3%. При застосуванні гною 12 т/га цей показник зріс на 3,9 % по шарах грунту 0-15 та 15-30 см. Вміст рухомих сполук фосфору та обмінного калію на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення в шарі грунту 0-15 см збільшився на 7,9 та 6,7 % відповідно. Слід зазначити, що через три роки відбулося незначне підкислення грунту в межах 0,1-0,3 рН одиниць, вміст гумусу не знизився.

2. Грунтозахисний обробіток ґрунту забезпечив оптимальну щільність складення (1,23-1,25 г/см³) в шарі грунту 0-30 см протягом трьох років його застосування під час вирощування буряка цукрового, ячменю ярого та гречки. Дослідження свідчать, що багаторічне застосування ґрунтозахисних технологій в зерно-просапній сівозміні забезпечує оптимальну щільність складення грунту і сприяє її стабілізації протягом вегетаційного періоду.

3. Грунтозахисні системи обробітку забезпечили більше накопичення вологи в грунті в по-рівнянні з оранкою. Глибокий плоскорізний і мінімальний обробітки підвищили цей показник лише на 1,9 і 4,5 % відповідно, тим часом як мілкий плоскорізний обробіток – на 7,8 %, що має велике значення для зони нестійкого зволоження.

4. Грунтозахисні технології вирощування ярого ячменю при використанні органо-мінераль-них добрив підвищують приріст кореневої системи: на варіанті з внесенням гною 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅ приріст склав 9,5 ц/га, а на варіантах з внесенням самого гною 12 т/га або соломи 2,4 т/га + N₂₄ – 6,1 і 5,3 ц/га відповідно. Це сприяє більшому накопиченню органічної речовини в грунті і створенню умов для відновлення його родючості.

5. Забур’янення посівів суттєво знизилось на третій рік досліджень в порівнянні з першим роком з початку впровадження грунтозахисних технологій, зокрема на глибокому та мілкому пло-скорізних обробітках – в 5,8 і 7,8 раза, до того ж мілкий плоскорізний обробіток забезпечив змен-шення забур’янення по всіх варіантах удобрень при вирощуванні гречки (2004 р.) від 5 до 25 %. На варіантах ґрунтозахисних технологій насіння бур’янів знаходилось у верхньому шарі ґрунту, що сприяло його інтенсивному проростанню з подальшим знищенням агротехнічними заходами. Видовий склад бур’янів змінювався: більше знищувались однорічні, ніж багаторічні.

6. Застосування технологій, які базуються на плоскорізних обробітках грунту на фоні вне-сення вермикомпосту 4 т/га, прискорює мікробіологічні процеси в грунті, що проявляється підви-щенням целюлозолітичної активності (пошкодження лляного полотна). Це забезпечило підвищен-ня біологічної активності ґрунту на 83,3-85,4 % на мілкому та глибокому плоскорізних обробітках в порівнянні з контролем (без добрив).

7. Застосування грунтозахисного обробітку з внесенням добрив сприяє підвищенню ефек-тивної родючості грунту. Урожайність сільськогосподарських культур є показником ефективної родючості ґрунту, і технології, які базуються на мілкому плоскорізному обробітку, мали переваги в порівнянні з оранкою за цим показником. Внесення органічних і мінеральних добрив у складі гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ + N₅₅Р₄₅К₂₅ підвищило врожайність буряків цукрових на 43,9 %, ячменю ярого – на 15,2 % та гречки – на 18,4 % в порівнянні з контролем (без добрив).

8. Найвища продуктивність ланки сівозміни (буряк цукровий, ячмінь ярий, гречка) була на мілкому плоскорізному обробітку з органо-мінеральною системою удобрень та на глибокому плос-корізному обробітку з внесенням гною 12 т/га і становила 60,6 і 53,9 ц/га зернових одиниць. Змен-шення витрат на обробіток і добрива, а також підвищення енергомісткості врожаю при ґрунто-захисних обробітках забезпечило збільшення коефіцієнту енергетичної ефективності цих техноло-гій в порівнянні з оранкою. Кее був найвищим на мілкому плоскорізному обробітку при вирощу-ванні гречки на варіанті з внесенням гною 12 т/га і становив 14,06.

Публікації автора:

1. Таргоня В.С, Сенчук С.М. До питання біологізації землеробства // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – 1997.- С. 75-78 (Проведено узагальнення літературних даних, написання статті).

2. Сенчук М.М., Осьмак Г.М., Сенчук С.М. Визначення фізико-механічних характеристик біогумусу, вермикомпосту, субстрату // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 2 (14). -1999.- С. 88-93. (Проведено лабораторні дослідження, розраховано фізико-механічні показники вермикомпосту, зроблено огляд літератури).

3. Сенчук С.М., Таргоня С.В. Дослідження впливу використання біогумусу на відтворення родючості грунтів // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – 2000.- Випуск 3 (17).- С. 138-142. (Проведено лабораторні дослідження, узагальнено літературні дані, написання статті).

4. Сенчук М.М., Сенчук С.М. Товарний біогумус і енергетична ефективність його локаль-ного внесення // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 5 (19). -2002.- С. 158-161. (Про-ведено лабораторні і польові дослідження, зроблено огляд літератури).

5. Сенчук С.М. До питання відтворення родючості грунтів // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 5 (19). -2002.- С. 164-166 (Проведено аналіз літературних даних, узагалі-нено результати досліджень, написання статті).

6. Шикула М.К., Сенчук С.М.. Шляхи відтворення родючості грунтів // Матеріали VII зїзду грунтознавців і агрохіміків. – Книга 3, Харків, УААН. -2002 р. – С.168-170. (Проведення лабора-торних і польових досліджень, написання статті).

7. Коваль С.М., Таргоня В.С., Сенчук С.М.. До питання використання незернової частини врожаю після збирання обчісуючими жниварками // Збірник наукових праць, Інститут землероб-ства УААН. - 2003 р. – С.52-56. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).

8. Шикула М.К., Балаєв А.Д., Тонха О.Л., Стрюк Л.І., Сенчук С.М., Майстренко В.Г. Грун-тозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. -2004 р. – С. 784-791. (Аналіз результатів досліджень, написання статті).

9. Тонха О.Л., Франко О.В., Сенчук С.М., Кравченко Ю.С. Використання нетоварної част-ки врожаю на добриво //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -2003 р. – С. 71-79 (Проведення лабораторних і польових досліджень, аналіз літературних джерел, написання статті).

10. Шикула М.К., Сенчук С.М.. Ефективність біологічно активних препаратів в грунто-захисних технологіях вирощування сільськогосподарських культур // Вісник ХНАУ імені В.В. До-кучаєва, №1. -2004 р. – С.247-251 (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).

11. Сенчук С.М. Застосування вермикомпосту в грунтозахисному землеробстві. // Аграрні вісті, м.Біла Церква, БДАУ, №2. - 2004 р. – С.14-16.

12. Шикула М.К., Сенчук С.М., Ковтун В.Й. Техніка для впровадження грунтозахисних технологій. // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 7 (21). - 2004.- С. 241-245 (Аналіз польових досліджень та літературних даних, написання статті).

13. Сенчук М.М., Таргоня В.С., Марущак А.Т., Сенчук С.М. Вивчення зміни структури клітинних стінок соломи під впливом компостування і вермикомпостування // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 7 (21). -2004.- С. 359-363 (Проведення лабораторних досліджень, аналіз результатів).