Анотація до роботи:

Рибальченко С. Л. Ресурси дикоростучих лікарських рослин та вирощування нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) в умовах радіоактивного забруднення Житомирського Полісся. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 03.00.16 – екологія. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2005.

Дисертація присвячена проблемі заготівлі дикоростучих та вирощування культивованих лікарських рослин в зоні Полісся Житомирської області, зокрема на радіоактивно забрудненій території.

У роботі розкрито суть і особливості заготівлі окремих видів дикоростучих та вирощування культивованих лікарських рослин на прикладі нагідок лікарських. Визначено урожайність, запаси окремих видів дикоростучих лікарських рослин та вплив різних систем удобрення і вапнування на урожай нагідок лікарських при їх культивуванні в Житомирському Поліссі.

Розроблено та обгрунтовано рекомендації щодо заготівлі дикоростучих лікарських рослин з метою безвиснажливої експлуатації їх ресурсів, промислового вирощування нагідок лікарських та одержання екологічно безпечної сировини лікарських рослин в умовах радіоактивного забруднення зони Полісся Житомирської області.

1. На основі результатів роботи визначено ресурси окремих видів дикоростучих лікарських рослин, досліджено вплив систем удобрення на урожай нагідок лікарських та встановлено накопичення радіонуклідів сировиною з метою обгрунтування раціональної і безвиснажливої заготівлі екологічно безпечної лікарської сировини в Житомирському Поліссі.

2. Середньорічна урожайність повітряно сухої сировини досліджуваних дикоростучих видів лікарських рослин в Житомирському Поліссі змінюється від 0,39 (волошка синя) до 22,55 ц/га (аїр болотяний). Середньозважена загальна площа виявлених масивів лікарських рослин за роки досліджень становить 1382 га.

3. Встановлено, що на території зони Полісся Житомирської області щорічно можна заготовляти 80,0 – 113,6 тонни лікарської рослинної сировини досліджуваних видів без відчутної шкоди для їх загальних запасів, тобто раціонального ведення заготівель з метою безвиснажливої експлуатації їх ресурсів.

4. Згідно з одержаними розрахунковими даними заготівля сировини можлива: фіалки триколірної і пижма звичайного лише в “чистих”, в радіоекологічному відношенні, районах Житомирської області з обов’язковим радіоізотопним контролем, деревію тисячолистого і хвоща польового на території з радіоактивним забрудненням не більше 1 Кі/км², кульбаби лікарської до 5 Кі/км², а заготівля всіх інших досліджуваних видів лімітується граничним рівнем, при якому допускається ведення сільськогосподарського виробництва – 15 Кі/км². В цілому, заготівля лікарської сировини в радіоактивно забруднених районах можлива лише при обов’язковому проведенні радіологічного контролю.

5. Середня врожайність сировини нагідок лікарських за роки досліджень (повітряно – суха маса) склала 10,2 ц/га, з коливаннями від 6,8 ц/га на контрольному варіанті, до 13,5 ц/га на варіанті з органо–мінеральною системою удобрення. Урожайність суцвіть після проведення омолоджуючого скошування коливається від 2,05 ц/га на контрольному варіанті до 4,08 ц/га на варіанті з органо – мінеральною системою удобрення, що забезпечує отримання додаткового урожаю при порівняно невеликих затратах. Урожай насіння зростає від 0,52 ц/га до 1,71 ц/га в залежності від варіанта. Посівні якості насіння достатньо високі. Найбільша вага 1000 насінин “сім’янок”, на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення, досягає 15,8 г, енергія проростання 79,8%, лабораторна схожість 88,4%.

6. Вміст ¹³⁷Cs в суцвіттях нагідок лікарських становить від 42 Бк/кг на варіанті з сумісним застосуванням вапнування та органічної системи удобрення до 95 Бк/кг на контрольному варіанті, що значно менше гранично допустимих рівнів (ДР – 97). Слід зазначити, що за роки досліджень в сировині нагідок лікарських ⁹⁰Sr виявлено лише в декількох зразках на контрольному варіанті, активність яких не перевищує 10 Бк/кг, що є майже несуттєвим (ДР – 97 за ⁹⁰Sr - 200 Бк/кг). Середньорічні коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs змінюються від 0,18 на варіанті з сумісним застосуванням вапнування та органічної системи удобрення до 0,42 на варіанті з мінеральною системою удобрення, коефіцієнти накопичення відповідно від 0,02 до 0,05.

7. Затрати на одержання урожаю в польовому досліді становлять від 3568 до 6424 грн/га залежно від варіанта досліду, собівартість виробництва – від 477,6 до 531,9 грн/ц, чистий прибуток від 1178 до 2493 грн/га, рентабельність виробництва від 33 до 47%. Найкращі показники - на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення.

За рахунок використання органо-мінерального удобрення собівартість одержаної продукції знизилась на 48,7 грн за центнер суцвіть, або на 9%, прибуток зріс на 1813 грн на 1 га, або в 2,5 раза, рівень рентабельності збільшився на 14%.

У структурі собівартості вирощування нагідок лікарських, найбільше припадає на оплату праці – 70,5 - 76,9% залежно від варіанта, що обумовлено низьким рівнем механізації робіт і досить великими затратами ручної праці.

8. З точки зору еколого-економічної ефективності, найбільш ефективним є застосування органічної системи удобрення на фоні вапнування, оскільки, за даним варіантом, досить висока урожайність нагідок, відносно низькі собівартість та трудоємкість вирощування, активність радіоцезію в одержаній продукції найнижча і становить 42 Бк/кг, тобто майже в 2,3 раза менше, ніж на контрольному варіанті.

Публікації автора:

1. Малиновський А. С., Рибальченко С. Л. Ресурси дикоростучих лікарських рослин у зоні Полісся Житомирської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ. - 2003. - №63. - С. 279 – 285. (Особистий внесок – 50% формулювання експериментальної частини та висновків).

2. Рибальченко С. Л. Аналіз структури врожаю посівів нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) при різних системах удобрення в Поліссі Житомирщини // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. В. 2 (23). - Рівне. - 2003. - С. 62 – 67.

3. Рибальченко С. Л. Проблеми одержання лікарської сировини в Житомирському Поліссі // Вісник Державної агроекологічної академії України. - Житомир. - 2001. - №1. - С. 22 – 24.

4. Рибальченко С. Л. Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs до сировини лікарських рослин у зоні Полісся Житомирщини // Агроекологічний журнал. – Київ. – 2004. - №2. - С. 61 – 63.

5. Рибальченко С. Л. Системи удобрення та якість урожаю насіння нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) // Вісник Державного агроекологічного університету. - Житомир. - 2003. - №2. - С. 189 – 194.

6. Малиновський А. С., Рибальченко С. Л. Вплив різних систем удобрення на вміст радіоцезію в лікарських рослинах // Вісник Державної агроекологічної академії України. Спецвипуск. “Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції” Житомир, ДААУ Жовтень.- 2000 р.- С. 71 – 72. (Особистий внесок – 50% формулювання експериментальної частини та висновків).

7. Рибальченко С. Л. Вплив різних систем удобрення і вапнування на урожайність та нагромадження ¹³⁷Cs нагідками лікарськими (Calendula officinalis L.) // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених “Засади сталого розвитку аграрної галузі”. УААН, Київ, Інститут агроекології та біотехнології, 28 – 30 жовтня 2002 р.- С. 51 – 53.

8. Рибальченко С. Л. Економічна ефективність вирощування нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) в Поліссі Житомирщини // ЖЦНТЕІ, Інформаційний листок - №41.- Житомир.- 2003 р.