Анотація до роботи:

Сердюк Н.С. Репресії органів державної безпеки СРСР щодо Української греко-католицької церкви в 1944-1949 рр. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. – Історія України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

У дисертації вперше в історіографії здійснено системний аналіз діяльності радянських органів державної безпеки, спрямованої на ліквідацію УГКЦ на західноукраїнських землях. Розкривається використання владою органів державної безпеки як головного інструменту реалізації репресивної політики стосовно священнослужителів УГКЦ. Залучення до наукового обігу широкого кола архівних документів радянських органів державної безпеки, що раніше не використовувались у вітчизняній та зарубіжній історіографії дозволило з нових позицій висвітлити стратегічні наміри партійно-державного апарату СРСР щодо УГКЦ та перебіг ліквідації унії. Вивчення цих матеріалів дає аргументовані підстави для тверджень про те, що це був штучний процес, ініціатором якого виступила радянська влада задля досягнення внутрішньополітичних і міжнародних цілей Кремля в річищі його імперської політики, і насправді зводився до насильницької ліквідації греко-католицизму. Боротьба з УГКЦ була складовою частиною і одним із способів утвердження комуністичного режиму на Західній Україні. На спецслужби у цій боротьбі покладалася роль провідної, невід’ємної і надзвичайно важливої частини партійно-державного апарату, яка діяла притаманними їй методами таємного збору інформації, провокацій, тиску і репресій. Зміст досліджених документів дозволяє дійти висновку, що ліквідація Львівської митрополії в Галичині, так само, як і Мукачівської єпархії в Закарпатті, була здійснена всупереч волі духовенства і віруючих цієї Церкви і винятково завдяки застосуванню карально-репресивних методів та штучному створенні антикатолицької громадської думки і розпалюванні міжконфесійної ворожнечі.

Публікації автора:

1. Справа ієрархів УГКЦ (1945 р.): документи і матеріали // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – К.: Сфера, 2003. – № 1(20). – С. 287-354.

2. Митрополит катакомбної Церкви // Пам’ять століть. – 2002. – № 6(39). – С. 82-103.

3. Українська греко-католицька церква та радянські органи державної безпеки (1939-1941 рр.) // Українознавство. Календар-щорічник. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2003. – С. 153-156.

4. Єпископ Григорій Хомишин мовою матеріалів слідства // Пам’ять століть. – К.: 2005. – № 3. – С. 279-284.

Матеріали наукових конференцій:

5. Катакомбна церква в дії. За матеріалами Державного архіву Служби безпеки України // Міжнародна наукова конференція „Патріарх Йосиф Сліпий як визначний український ієрарх, науковець і патріот”. – Київ, вересень 2002. – С. 65-76.

6. „Августин Волошин як український державний педагог і релігійний діяч” (Київ, березень 2004) // Всеукраїнська наукова конференція. – Київ, березень 2004. – С. 62-74.

7. „Українська греко-католицька церква та радянські органи державної безпеки 1939-1941 рр.” // Наукова конференція молодих вчених та аспірантів „Україна і світ: сьогодення, майбутнє”. – Київ, листопад 2003.

8. „Репресивно-каральні заходи органів держбезпеки стосовно УГКЦ на території Галичини” // Міжнародна наукова конференція „Україна у Другій світовій війні”. – Київ, квітень 2005.