Анотація до роботи:

Тюпка Т.І. Репаративні та протизапальні властивості нової мазі на основі ксероформу (експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05. – фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена фармакологічному вивченню нової комбінованої мазі для лікування ран, опіків, запальних захворювань шкіри, до складу якої входять ксероформ, димексид, ПЕО-400 і ПЕО-1500.

Встановлено, що мазь «Димексером» має виражену антимікробну дію. Особливе значення при цьому має активність мазі стосовно синьогнійної палички, зона затримки росту якої складає 18,6+0,34 мм, що вигідно відрізняє вивчену мазь від аналогів: ксероформної мазі на вазеліновій основі та мазі Вишневського, які цих властивостей не мають.

Крім того, „Димексером” чинить протинабрякову дію. Встановлено, що „Димексером” пригнічує набряк на 33,8%, що обумовлено присутністю у складі мазі димексиду і ПЕО-основи, які мають гіперосмолярні властивості, посилюють абсорбцію ранового ексудату.

Застосування мазі прискорює процес епітелізації ран, скорочує термін одужання експериментальних тварин на 2-4 доби. Високі репаративні властивості мазі „Димексером” підтверджені також збільшенням міцності зростання ранових країв в асептичних і інфікованих ранах на 60-88% відповідно.

Проведені дослідження впливу мазі „Димексером” на синтез нуклеїнових кислот в фібробластах грануляційної тканини ран показали, що мазь стимулює синтез ДНК и РНК, про що свідчить високий індекс РНК/ДНК, який в 1,8 рази вищий ніж у контролі.

Встановлено також, що при лікуванні „Димексеромом” контактного дерматиту у експериментальних тварин нормалізувалися такі показники, як рН и окислювально-відновні потенціали шкіри, активність ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛФ, КФК) в шкірі.

Експериментально доведено, що мазь „Димексером” нетоксична, не чинить місцевоподразнюючої та алергізуючої дії.

У дисертації наведене теоретичне та експериментальне узагальнення і нове рішення наукового завдання, спрямованого на підвищення ефективності фармакотерапії ран, опіків, запальних захворювань шкіри шляхом використання нової мазі на основі ксероформу.

1. При нашкірному нанесенні білим щурам мазі "Димексером" у дозах від 340 мг/кг до 25000 мг/кг загибелі тварин не відбувалося, що дозволяє віднести її до VI класу токсичності за класифікацією К.К. Сидорова, тобто до відносно нешкідливих препаратів. Ефективна доза "Димексерома", визначена на моделі термічного опіку у щурів, складає 50 мг/кг, що відповідає 5% концентрації.

2. Мазь "Димексером" пригнічує ріст Staphіlococcus aureus АТСС 25923, Esherіchіa colі АТСС 25922, Bacіllus subtіllіs АТСС 6633, Pseudomonas aerugenosae АТСС 25853, Candіda albіcans АТСС 184 (діаметр зони затримки росту коливається від 18,6 – 30,1 мм). На відміну від 10% ксероформної мазі, "Димексером" активний стосовно синьогнійної палички (діаметр зони затримки росту складає 18,6 мм).

3. Антиексудативна активність мазі "Димексером", визначена на моделі карагенінового набряку лап у щурів при профілактичному її застосуванні в ефективній дозі (50 мг/кг), складає 33,8%, що на 10-12% (р<0,05) більше, ніж у препаратів порівняння - лініменту бальзамічного за Вишневським і 10% ксероформної мазі.

4. "Димексером" на 7-у добу збільшує міцність післяопераційного рубця асептичних і інфікованих лінійних різаних ран шкіри щурів на 88% і 60%, відповідно (р<0,05). За репаративною активністю “Димексером” не поступається препарату порівняння - 10% метилурациловій мазі та перевищує 10% ксероформну мазь і лінімент бальзамічний за Вишневським на 40-60% - в умовах асептичної рани і на 10-20% - в умовах інфікованої рани (р<0,05).

5. Нашкірне нанесення мазі "Димексером" білим щурам щоденно протягом 18 діб в ефективній дозі (50 мг/кг) прискорює регенерацію площинних ран шкіри у порівнянні з нелікованим контролем в 1,5 рази і в 1,2 рази – з 10% ксероформною маззю, що підтверджується швидкістю епітелізації. Застосування „Димексерому” скорочує терміни загоювання експериментальних ран на 2 доби у порівнянні з контролем і препаратом порівняння (р<0,05).

6. Механізм дії мазі "Димексером" пов’язаний із нормалізацією показників рН, окислювально-відновного потенціалу шкіри і активності ферментів шкіри (АлАТ, АсАТ, ЛФ, КФК), активізацією синтезу білку у фібробластах грануляційної тканини - співвідношення РНК/ДНК в 1,8 рази вище у порівнянні з контрольною групою (р<0,05) і в 1,3 рази - з групою, яку лікували 10% ксероформною маззю (р<0,05).

7. Мазь "Димексером" не чинить місцевоподразнюючу і алергізуючу дію. Тривале (3 міс) застосування мазі "Димексером" не викликає структурних і функціональних порушень з боку серцево-судинної системи, нирок, печінки, периферичної крові і шкіри.

Публікації автора:

1. Тюпка Т.І, Березнякова А.І. Вплив мазі “Димексером” на репаративні процеси в асептичних та інфікованих ранах // Одеський медичний журнал. - 2003. - №5 (79). - С.30-32 (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, визначені показники репаративної активності, проведені статистична обробка та аналіз одержаних результатів).

2. Тюпка Т.І., Березнякова А.І. Ефективність нової ксероформної мазі на ПЕО-основі при контактному дерматиті у щурів // Одеський медичний журнал. – 2002. - №6 (74). - С.30-32 (Здобувачем особисто виконані експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, проаналізовано літературу за темою роботи, написано текст статті).

3. Тюпка Т.И., Березнякова А.И. Влияние новой ксероформной мази на активность ферментов ткани кожи // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №4. - С. 28-30 (Здобувач особисто виконав пошук і аналіз літератури, експериментальні дослідження, статистичний аналіз, написав частину тексту статті).

4. Фармакологическое изучение основ и комбинированного состава мази с ксероформом / Т.И. Тюпка, А.И. Березнякова, И.А. Крикливая, Е.А. Рубан, В.И. Чуешов // Вісник фармації. - 2002. - №2. - С. 141-143. (Особисто здобувачем проведені експериментальні дослідження, написано текст статті).

5. Тюпка Т. І., Березнякова А.І. Антимікробна активність нової ксероформної мазі на ПЕО-основі // Зб. наук. пр. XLV підсумкової (міжрегіональної) науково-практичної конференції 7 червня 2002 р. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини” – Вип. 7. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2002. – С. 56.

6. Тюпка Т.И., Березнякова А.И. Критерии эффективности мягких лекарственных форм на стадии доклинического изучения // Сборник тезисов 2-го Съезда Российского Научного Общества фармакологов “Фундаментальные проблемы фармакологии”. - Москва, 2003. - С. 239.

7. Обоснование состава новой ксероформной мази / Т.И. Тюпка, А.И. Березнякова, Н.Д. Бунятян, В.В. Березнякова // Х Российский национальный конгресс «Человек и лекарство», - Тезисы докладов. – Москва, 2003. - С.581-582.

8. Тюпка Т.І. Вивчення протиопікової дії нового складу ксероформної мазі // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених „Вчені майбутнього”: Тези доповідей. - Одеса, 2002.- С.51-52.

9. Тюпка Т.І., Березнякова А.І. Фармакологічні та технологічні аспекти нового складу ксероформної мазі // Всеукраїнська науково-практична конференція „Фармація ХХІ століття”: Тези доповідей. - Харків, 2002. - С. 199-200.

10. Тюпка Т.І., Березнякова А.І. Рекомендації з доклінічного вивчення м’яких лікарських засобів для прогнозування їх ефективності // Інформаційний лист № 211 – Київ: Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2002. – 2 с. (Особисто здобувачем проведений аналіз динаміки біохімічних показників шкіри в умовах ранового процесу, підготовлений інформаційний лист до друку).