В результаті проведеного дослідження автором було вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання ринку праці України в контексті євроінтеграційних процесів. Це дало можливість зробити наступні висновки.
1. В умовах трансформації економіки України зростає актуальність питання удосконалення регулювання ринку праці. Одночасно перед державою постає завдання пошуку моделей і механізмів участі в міжнародному розподілі праці. Відносини з приводу узгодження попиту та пропозиції на закордонну робочу силу призводять до формування світового ринку праці, функціонування якого на макрорівні забезпечується міжнародною трудовою міграцією та уніфікацією соціально-трудових прав працівників, а на мікрорівні – функціонуванням і розвитком внутрішніх ринків праці ТНК. В процесі дослідження впливу транснаціоналізації виробництва на національні ринки праці ідентифіковано напрямки впливу ТНК на ринок праці України, що дозволяє обґрунтувати принципи та визначити напрямки регуляторної політики держави щодо залучення прямих іноземних інвестицій, регулювання діяльності філій ТНК в Україні з урахуванням трудоресурсного аспекту.
2. Наукове узагальнення впливу євроінтеграційних процесів на національні ринки праці країн Європи дозволило визначити поняття загальноєвропейського ринку праці, під яким автор розуміє систему відносин між Європейським Союзом і іншими країнами континенту з приводу узгодження попиту та пропозиції робочої сили, умов її використання на європейському континенті. Визначено місце України у формуванні та функціонуванні загальноєвропейського ринку праці. 3. В рамках інтеграційного об’єднання внаслідок вирівнювання рівнів продуктивності праці, заробітної плати, уніфікації соціально-трудових прав працівників, координації регулюючих заходів на ринку праці утворюється спільний ринок праці, що характеризується вільним рухом робочої сили через кордони країн-членів і має власну систему регулювання. Автором визначено інституціональну структуру регулювання спільного ринку праці ЄС як сукупність норм та установ законодавчого, інформаційно-аналітичного та фінансового забезпечення, а також спеціальних програм та проектів наднаціонального рівня, які розробляються з метою реалізації європейської стратегії зайнятості. Реформування системи регулювання ринку праці України в умовах інтеграції до ЄС має відбуватися в напрямку імплементації відповідних законодавчих норм ЄС, активної співпрацювати з відповідними установами інституціональної структури регулювання спільного ринку праці ЄС. 4. Трансформаційні процеси в Україні негативно позначились на стані національного ринку праці на початку та всередині 90-х рр. ХХ ст., в останні роки відбувається його стабілізація, проте автором виявлено такі негативні тенденції розвитку ринку праці України: невідповідність структури пропозиції робочої сили попиту на неї за професійно-кваліфікаційними ознаками, нерозвинена структура занятості, значні масштаби неформальної зайнятості, несприятлива демографічна ситуація, що становлять реальну загрозу розбалансування ринку праці в майбутньому, особливо в умовах інтеграції до загальноєвропейського ринку праці. 5. Виявлено, що стан спільного ринку праці ЄС обумовлюється ситуацією на національних ринках праці країн-членів ЄС, достатньо диференційованою в країнах – старих членах ЄС та країнах, які приєдналися до ЄС в ході останнього розширення. Встановлено, що значний приріст загального рівня зайнятості на спільному ринку праці ЄС відбувається за рахунок поширення гнучких та нестандартних форм занятості та організації робочого часу, а в процесах формування робочої сили значне місце посідають імміграційні процеси. 6. В результаті дослідження стану та перспектив розвитку ринку праці України та спільного ринку праці ЄС автором визначено основні передумови включення України до загальноєвропейського ринку праці: значне відставання від країн Євросоюзу за рівнями середньомісячної заробітної плати; значні рівні безробіття в західних та південних регіонах країни в поєднанні з низьким рівнем міжрегіональної міграції; невідповідність структури підготовки робочої сили потребам ринку праці; значна частка сільського господарства в га–лузевій структурі зайнятості; несприятлива демографічна ситуація в країнах ЄС та в Україні. 7. Побудовано кластерну модель ринків праці країн Європи згідно з якою визначено 3 кластери країн за показниками стану ринку праці. Україна увійшла до 2 кластеру разом з країнами Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС в 2004 р., завдяки відносно невисокому рівню безробіття та подібною структурою зайнятості. Перспективи регулювання ринку праці України в контексті інтеграції до загальноєвропейського ринку праці визначаються тим, що Україна не досягає середніх значень по 2 кластеру за показниками: рівень ВВП на душу населення, рівень оплати праці та має високу частку зайнятих в сільському господарстві та секторі самостійної зайнятості. 8. Запропоновано удосконалити систему регулювання ринку праці України за рахунок визначення цілей, сфер, принципів, напрямків, методів регулювання, виділення яких зумовлено участю України в євроінтеграційних процесах, зокрема: інтеграція до спільного ринку праці ЄС (ціль регулювання); регулювання трудових міграцій (сфера регулювання); забезпечення трудових, соціальних та особистих прав українських громадян на загальноєвропейському ринку праці; протидія дискримінаційним діям на загальноєвропейському ринку праці; рівний доступ до інформації щодо можливостей працевлаштування в країнах ЄС, координація напрямків регулювання ринку праці з іншими напрямками державного регулювання євроінтеграційних процесів; забезпечення економічної та соціальної безпеки держави (принципи регулювання); проведення структурно-інвестиційних реформ, підвищення рівня трудових доходів населення, підвищення якості робочої сили у відповідності до стандартів ЄС, забезпечення доступу на загальноєвропейський ринок праці, підвищення гнучкості ринку праці (напрямки регулювання); дипломатично-погоджувальні (методи регулювання). 9. У відповідності до кожного з напрямків регулювання ринку праці в умовах інтеграції країни до ЄС запропоновано заходи з удосконалення регулювання ринку праці на мікро-, мезо- та макрорівні, реалізація яких дозволить інтегруватись до загальноєвропейського ринку праці без значних втрат людського капіталу, трудового потенціалу, уповільнення темпів економічного зростання та створити підґрунтя для набуття повноправного членства України в ЄС. |
