Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Економічна, соціальна та політична географія


10. Джаман Василь Олексійович. Регіональні системи розселення: демогеографічний аналіз (на прикладі Західного регіону України): дис... д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічний аналіз (на прикладі Західного регіону України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

В дисертації розглядаються науково-методологічні основи дослідження регіональних систем розселення, розвитку демогеографічних і міграційних процесів в умовах трансформації економіки України. Визначено ступінь впливу природно-ресурсного потенціалу території на кількість населення і структурні особливості розселення. Проаналізовано територіально-часову диференціацію демографічного навантаження на природно-ресурсні можливості території. Здійснено суспільно-географічний аналіз соціально-економічних чинників формуваня регіональних систем розселення в Україні. Виявлені просторові відміни демографічної ситуації і особливості географії міграцій населення, виконано демогеографічне районування території України, спрогнозовано подальші тенденції демографічних процесів.

Актуальні проблеми розселення (урбанізація, субурбанізація, сільське розселення, територіальна організація), демографічних і міграційних процесів детально розглянуті на прикладі Західної регіональної системи розселення України.

У дисертаціїї дано теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми формування і територіальної організації Західної регіональної системи розселення України та її складових елементів, розвитку демогеографічних і міграційних процесів в умовах трансформації українського суспільства. Доповнено методологічні засади та методичні підходи дослідження регіональних систем розселенння, що дозволило систематизувати основні етапи їх формуванння і виявити нові тенденції розвитку. Розкрито динаміку і просторові закономірності демогеографічної ситуації та міграцій населення, оцінено вплив цих процесів на формування поселенського потенціалу регіонів.

1. Процес розселення, розвиток окремих населених пунктів і формування їх територіальних систем безпосередньо пов’язані з природними умовами і ресурсами території, розвитком і розміщенням продуктивних сил. Системи розселення різних ієрархічних рівнів – динамічні і відкриті. Регіональні системи розселення – складні поєднання функціонально взаємопов’язаних і взаємодіючих ієрархічно підпорядкованих міських і сільських поселень, які формуються у процесі розвитку регіональних суспільно-географічних комплексів. Регіональні системи розселення – багатоступеневі функціонально-територіальні утворення систем розселення різних рівнів. Територіальні системи розселення, як і будь-які соціально-економічні системи, повинні мати суб’єкти управління.

2. Однією з основних передумов формування поселенської мережі є комплекс природних умов і ресурсів. Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу та ступінь його концентрації формують розселенську місткість території. Встановлено, що рівень відповідності розселення природно-ресурсним можливостям території високий. Аналіз впливу компонентної структури природно-ресурсного потенціалу на розселення засвідчує про найвищу залежність кількості населення від сумарного ПРП території, про що свідчать високі коефіцієнти рангової кореляції між абсолютними та відносними їх показниками. Серед окремих компонентів ПРП найбільший вплив на розселення в Україні мають рекреаційні, мінеральні та поєднання земельних і водних ресурсів.

3. Економічною основою регіональних систем розселення виступають господарські комплекси суспільно-географічних районів. Водночас, регіональні системи поселень є каркасом просторової організації районних господарських комплексів, як одна з основних функціонально-структурних їх підсистем. Тісний взаємозв’язок територіально-виробничих комплексів і систем розселення зумовлений подвійною функцією населених пунктів у соціально-економічному розвитку суспільства що виступають центрами виробництва і локалізації населення. В сучасних умовах трансформації суспільства на локальному рівні зростає значення соціального комплексу у формуванні систем розселення. Різні типи поселень істотно відрізняються у забезпеченні потреб населення соціальними видами послуг, що визначає притягальну силу кожного окремо взятого населеного пункту територіальної системи розселення. Існує ієрархія і пріоритет поселень залежно від рівня забезпечення соціальними потребами.

4. Показники природного руху населення на території України помітно диференційовані в часі та просторі. Впродовж останніх 60 років змінювалися не тільки загальні показники, що характеризують демографічну ситуацію, але відбулися й значні територіальні зміни. Аналіз демографічних показників середини і другої половини 90-х років дає підстави виділити 5 регіонів за подібністю демографічної ситуації: Західний, Центрально-Північний, Північно-Східний, Східний, Південний. Окремо виділена столиця України – м. Київ. За своїми демографічними показниками Київ різко відрізняється від оточуючих областей, тут відображаються тенденції демопроцесів найбільших міст, на які накладають свій відбиток і столичні функції.

5. Міграції населення – досить точний “індикатор” рівня економічного і соціального становища, політичної та екологічної ситуації, міжетнічних і релігійних відносин тощо. Особливо ця проблема актуальна для пострадянських країн, у тому числі й України. Сучасна географія міграцій населення в Україні зумовлена дією чинників, органічно пов’язаних із теперішніми реаліями життя українського суспільства. Різкі зміни економічної, політичної, соціальної, екологічної, психологічної та ін. ситуацій кардинально вплинули на напрямки і масштаби як зовнішніх, так і внутрішніх міграційних потоків. Міграції змінюють кількісні та якісні характеристики населення, демографічний та поселенський потенціал України, окремих її регіонів і населених пунктів.

6. Розміщення господарських центрів вищих ієрархічних рангів і розвиток транспортних зв’язків між ними формують системоутворюючий каркас розселення. Територіальна структура організації виробництва і каркасу розселення Західної регіональної системи України – радіально-концентрична, що є найоптимальнішим варіантом просторової композиції осей суспільного каркасу регіонів. Її ядро – місто Львів займає центральне положення у системі. Обласні (субрегіональні) системи розселення, які входять до складу Західної регіональної системи, мають чітко виражені територіальні структури розселення: радіально-кільцеву, лінійну, трикутну і моноцентрично-радіальну.

7. Обласні центри формують найбільші в областях міжрайонні локальні системи розселення, що виступають ядрами субрегіональних систем розселення. Головними опорними центрами обласних систем розселення є міста з розвинутими функціями міжрайонного значення, а основними ланками територіальної структури розселення в областях є міжрайонні локальні системи. Від їх розвинутості й охопленості ними території області залежить рівень сформованості обласної системи розселення, а рівень розвинутості обласних систем, в свою чергу, визначає ступінь сформованості регіональної системи розселення.

8. Для центрів і підцентрів Західної регіональної системи розселення України властивий значний розрив у послідовності їх категорій за величиною як між регіональним центром і центрами обласних систем, так і між обласними та міжрайонними центрами. Тому для вдосконалення територіальної структури регіональної системи розселення необхідно: нарощувати потенціал міжрайонних і районних центрів, надати міжрайонним центрам статус міст обласного значення, збільшити мережу міжрайонних центрів і охопити зонами їх впливу периферійні чистини областей.

9. Західний регіон України виділяється на державному тлі низьким рівнем урбанізованості. Розміщення нових підприємств тривалий період орієнтувалося на великі та середні міста з урахуванням інфраструктури, що склалася, і наявності трудових ресурсів. Це посилило їх роль як опорних центрів розселення. Людність цієї групи міст зростала найшвидше, випереджаючи загальні темпи приросту рівня урбанізованості. Натомість малі міста (87,3% загальної кількості міст регіону) розвивалися повільно. Зростаючий попит обласних центрів і середніх міст на робочу силу при високій густоті сільського населення і надлишку трудових ресурсів у сільській місцевості, добре розвинутій мережі шляхів сполучення вплинули на значний розвиток маятникових трудових поїздок до центрів прикладання праці з передмість, а також із віддаленіших частин зон їх впливу.

10. На підставі аналізу показників рівня субурбанізованості приміських зон великих міст Західного регіону України встановлено: найвищий ступінь субурбанізованості склався навколо найбільшого міста Львова, субурбанізація охопила уже адміністративні райони – сусіди другого порядку; середній ступінь субурбанізованості – навколо Чернівців та Івано-Франківська, охопивши всі адміністративні райони – сусіди першого порядку; нижчий за середній ступінь субурбанізації – у приміській зоні Рівного і має чітко виражений вектор свого розвитку, охопивши південні райони – сусіди першого порядку; низький рівень субурбанізації – у приміських зонах Тернополя, Луцька й Ужгорода, охопивши тільки “власні” однойменні райони.

11. Демографічна ситуація в Західному регіоні на межі ІІ і ІІІ тисячоліть є кращою, ніж в інших регіонах України, проте аналіз динаміки засвідчує її погіршення. Це виражається у зниженні показників народжуваності. Для областей Західного регіону, як і для України загалом, характерний процес старіння населення (за шкалою Е.Россета рівень демографічної старості населення оцінюється як дуже високий), що впливає на ріст показників смертності. З 1995 р. в Західному регіоні встановилася депопуляція населення (в Україні – з 1991 р.). У населених пунктах різних функціональних типів і залежно від географічного положення має місце різна демографічна ситуація.

Одержані теоретичні і прикладні результати роботи підтверджують актуальність і посилюють значимість демогеографічних досліджень та становлять інтерес при вирішенні практичних питань вдосконаленння територіальних систем розселення, регулюванння демогеографічної ситуації та міграційних процесів в умовах трансформації суспільних відносин і при розробці програм соціально-економічного розвитку територій.

Публікації автора:

Монографії

1. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. – Чернівці: Рута, 2003. – 392 с. (21,4 д.а.).

Навчальні посібники

1. Джаман В.О., Круль В.П., Чернюх Г.Я. Демогеографія: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 160 с. (Особистий внесок автора: Розділи: 3.Народжуваність. 4.Смертність і тривалість життя. 6.Статево-вікова структура населення. 7.Міграції населення. 8. Расовий склад населення світу. – С.28-65, 79-120).

2. Географія України (матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання ) / Я.Жупанський, І.Березка, В.Джаман, К. Кілінська, В.Круль, І.Пушкар, В.Руденко, Я.Скрипник, П.Сухий, В.Явкін / За редакцією Я.Жупанського та І.Пушкара. – Тернопіль: Астон, 1997. – 403 с. (Особистий внесок автора: Тема 15. Вплив ПРП і соціально-економічних умов і чинників на рівень економічного розвитку території. Розділ ІІІ. Населення (теми №16-18). – С. 123-154).

3. Географія Чернівецької області: Навчальний посібник / Я.І. Жупанський, М.М.Куниця, Л.І.Воропай, М.В.Жук, М.О.Куниця, В.С.Антонов, М.І.Кирилюк, В.П.Коржик, Б.К.Термена, В.П.Руденко, В.П.Круль, В.О.Джаман, Н.І.Коновалова, П.О.Сухий / За редакцією Я.І.Жупанського. – Чернівці, 1993. – 192 с. (Особистий внесок автора: Населення і населені пункти. – С. 98-129).

4. Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання) / Я.Жупанський, І.Березка, В.Джаман, М.Заячук, К.Кілінська, В.Круль, І.Пушкар, В.Руденко, Я.Скрипник, П.Сухий, В.Туряк, А.Тюфтій, В.Явкін / За редакцією Я. Жупанського та І. Пушкара. – Тернопіль, 1998. – 319 с. (Особистий внесок автора: Тема „Вплив ПРП і соціально-економічних умов і чинників на рівень економічного розвитку території”. Розділ „Населення”. Тема „Галузева структура промисловості України. Поняття про енерговиробничі цикли” – С. 13-52).

Статті у наукових фахових виданнях

1. Джаман В.О. Карти полів – особливий вид моделей маятникових трудових міграцій // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 19: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 185-189.

2. Джаман В.О. До проблеми територіальних особливостей демографічних процесів в Україні // Український географічний журнал. – 1998. – № 3. – С. 13-18.

3. Джаман В.О. Міграції та їх вплив на динаміку структури населення (на прикладі Чернівецької області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 31: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – С. 90-108.

4. Джаман В.О. Територіально-часова диференціація демографічної ситуації в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 49: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С. 68-85.

5. Джаман В.О. Територіальні відміни динаміки природного руху населення в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 80: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2000. – С. 56-64.

6. Джаман В. Українська географія – складова частина географічної науки // Історія української географії: Всеукраїнський часопис. – Тернопіль, 2000. – Вип. 1. – С. 108-111.

7. Джаман В. Геодемографічна ситуація: стан і перспективи (за матеріалами Чернівецької області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 104: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 157-165.

8. Джаман В.О. Особливості географії міграцій населення Західного регіону України // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К., 2001. – Вип. 50. – С. 58-65.

9. Джаман В. Вивчення міграції населення як складової частини географічного краєзнавства // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 2001. – № 1. – С. 48-52.

10. Джаман В.О. Територіальні відміни демографічної ситуації в Західному регіоні України // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Серія: Географія. – Вип. 47. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2001. – С. 61-64.

11. Джаман В.О. Природний рух населення України: динаміка і територіальні відміни (рейтинговий аналіз) // Вісник Львівського університету. Серія географічна. – Вип. 28. – Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2001. – С. 185-187.

12. Джаман В.О. Особливості географії міграцій населення в умовах переходу до нових ринкових відносин (за матеріалами Чернівецької області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 120: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 119-129.

13. Джаман В.О. До проблеми оцінювання впливу природно-ресурсних можливостей території на регіональні особливості розселення // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К.: ВГЛ Обрії, 2001. – Вип. 51. – С. 46-52.

14. Джаман В.О. Картографічний метод дослідження територіально-часової диференціації демографічного навантаження на природно-ресурсні можливості території // Картографія та вища школа: Зб. наук. праць. – К.: ВГЛ Обрії, 2001. – Вип. 6. – С. 38-42.

15. Джаман В.О. Статево-вікова структура населення Західного регіону України і її територіальні відміни // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 2001. – №2. – С. 38-43.

16. Джаман В.О. Особливості географії міграцій населення України // Український географічний журнал. – 2002. – № 1. – С. 28-36.

17. Джаман В.О. Вплив природно-ресурсного потенціалу території на розселення в Західному регіоні України // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 138: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 108-116.

18. Джаман В.О. Використання методу потенціалу в дослідженнях систем розселення // Картографія та вища школа: Зб. наук. праць. – К.: ВГЛ Обрії, 2002. – Вип. 7. – С. 30-32.

19. Джаман В.О. Субурбанізаційні процеси у староосвоєних районах (на прикладі Західноукраїнського макрорегіону) // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К.: ВГЛ Обрії, 2002. – Вип. 52. – С. 49-54.

20. Джаман В.О. Природні умови і ресурси – важлива складова розселенської ємності території Західноукраїнського макрорегіону // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2002. – Вип. 4. – С. 106-113.

21. Джаман В.О. Методичні підходи оцінювання впливу природного середовища на особливості регіонального розселення // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К: ВГЛ Обрії, 2002. – Вип. 53. – С. 62-67.

22. Джаман В.О. Особливості процесу урбанізації Західноукраїнського макрорегіону // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія: Географія. – Вип. 49. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. – С. 47-49.

23. Джаман В. Формування демографічного і поселенського потенціалу регіонів під впливом міграційних процесів // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип.167: Географія. – Чернівці: Рута, 2003. – С.150-156.

24. Жупанський Я.І., Джаман В.О. Маятникові трудові поїздки населення і локальна система розселення // Економічна та соціальна географія: Міжвід. наук. зб. – Вип. 44. – К.: Либідь, 1992. – С. 35-40. (Особистий внесок автора: здійснено аналіз розвитку маятникових трудових поїздок населення та їх значення у формуванні міжрайонної локальної системи розселення. – С. 37-40).

25. Жупанський Я., Джаман В. Головні етапи картографування західноукраїнських земель (до початку ХХ ст.) // Історія української географії: Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль, 2000. – Вип. 2. – С. 88-93. (Особистий внесок автора: розглянуто розвиток топографо-картографічних робіт і тематичного картографування на території західноукраїнського регіону в нові часи. – С. 91-93).

Статті у наукових виданнях

1. Джаман В.О. Природно-ресурсний потенціал розселення Карпатського регіону // Еколого-географічні проблеми дослідження природно-ресурсного потенціалу регіону. – К.: НМК ВО, 1992. – С. 95-104.

2. Джаман В. Територіальні відміни демографічної ситуації в Україні // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць. В 3-х Т. – Київ-Луцьк: Ред.- вид. від. “Вежа” Волин. держ. ун-ту, 2000. – Т.1. – С. 325-327.

3. Джаман В.О. Картографічний метод дослідження систем розселення // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. – Харків (Вінниця: Антекс), 2001. – Вип. 2. – С. 149-153.

4. Джаман В.О. Природно-ресурсний потенціал території – важливий фактор розвитку систем розселення // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. – Харків (Вінниця: Консоль), 2002. – Вип. 3. – С. 31-36.

5. Жупанский Я.И., Джаман В.А., Чернега П.И., Круль В.П., Скрыпник Я.П. Картографическое обоснование долговременной региональной программы // Методологические проблемы современной географии. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 40-46. (Особистий внесок автора: запропоновано в комплексному картографічному обґрунтуванні довготривалої регіональної програми серію тематичних карт констатуючого, оптимального та інтерферентного блоків. – С. 42-43).

6. Djaman V.A., Calmucaia E.I., Jupanski Ia.I. Hriile de cmp – o forma specifica de modelare n procesul dezvluirii migraiilor de lucru pendulatorii i a sistemelor locale de repartizare // Analele Universitaii “tefan cel Mare” Suceava. Seciunea Geografie-Geologie. Anul IV – 1995. – S. 129 – 132. (Особистий внесок автора: розроблена методика картографування потенціалу маятникової трудової міграції в дослідженнях локальних систем розселення. – С. 130-131).

7. Rudenko V., Calmucaia E., Djaman V. Cartografierea potenialului resurselor naturale de stat din Ucraina, ca premis a dezvoltrii social-economice echilibrate // Analele Universitaii “tefan cel Mare” Suceava. Seciunea Geografie-Geologie. Anul VII, 1998. – S. 127 – 131. (Особистий внесок автора: розглянуто вплив природно-ресурсного потенціалу на рівень освоєності і заселеності території. – С.129, 131).