Анотація до роботи:

Некрасова І.М. Психологічні особливості комунікативної сфери слабозорих дошкільників з афективною поведінкою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.08 – спеціальна психологія. – Інститут дефектології АПН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі вивчення особливостей сфери комунікацій афективних слабозорих дошкільників та корекції їх поведінки. В дисертації на основі теоретико-методологічного аналізу уточнюється сутність поняття “афект” і його місце в структурі соціально-психологічних проблем слабозорих. Розкривається взаємозв’язок афекту, як захисної поведінкової реакції, з особливостями соціального, комунікативного та емоційного розвитку слабозорого, висвітлено причини соціальних дезадаптацій афективних слабозорих дошкільників. Визначено соцільно-психологічні та біо-медичні причини, які лежать в основі виникнення афективних порушень у випадку зорової патології.

Представлено характерологічну структуру соціально-дезадаптивних субсиндромів в залежності від типу афективних порушень, висвітлено найтиповіші інтелектуальні та соціально-комунікативні проблеми афективних слабозорих. Створено структуру особистості таких дошкільників і систему корекційно-психологічного впливу на них.

1. У дослідженні встановлено взаємозв’язок первинного зорового дефекту, вторинних відхилень у пізнавальній сфері і третинних емоційно-вольових порушень, які розглядаються як подальші “афективні порушення”, що впливають на формування характеру спілкування.

2. Визначено біо-соціальні та психолого-педагогічні причини, що лежать в основі виникнення афективно-емоційних порушень у розвитку слабозорих, до числа яких відноситься одночасний вплив на особистість слабозорого дошкільника супутніх зорових нейроаномалій та негативного сімейного досвіду.

3. Виражений дефект зору і нескомпенсований внутрішній особистісний конфлікт слабозорого дошкільника лежать в основі виникнення афективно-емоційних реакцій, які при певній його конституційній схильності психіки переростають у стійкий псевдокомпенсаторний невротичний стереотип поведінки за типом агресії, демонстративності або тривожності.

4. Основні комунікативні проблеми слабозорої афективної дитини полягають у відсутності емпатії, високій соціально-емоційній неадекватності, невротичній деформації мотивів та потреб, високій конфліктності, егоцентризмі, що призводить до порушень соціальної критичності та агресивно-тривожних комунікаційних установок. Комунікативні труднощі спричиняють закріплення небажаних, з точки зору соціального пристосування, рис характеру, як то: навіюваність, боязкість, тривожність, істероідність, егоцентризм, що породжує утриманські установки, конфліктну самооцінку та захисну соціальну агресію.

5. Афективно-емоційні порушення в порівнянні із наслідками зорового дефекту більшою мірою впливають на соцільно-емоційний розвиток таких дітей і є складнішіми, ніж слабозорість, дефектами та потребують ретельної психологічної корекції. У випадку ускладненості слабозорості афективними розладами спостерігаються важкі соціально-комунікативні та учбово-дисциплінарні проблеми. При цьому, дошкільний вік є найбільш продуктивним як для формування афективної симптоматики, так і для її корекції.

6. Характер афективних порушень ідентичний прийнятому в родині стилю комунікацій. Негативний сімейний досвід, нуклеарність родини, психологічна та педагогічна некомпетентність батьків, їх недостатні культурні можливості є ускладнюючими соціальний розвиток слабозорих факторами, які призводять до виникнення афективно-емоційних розладів.

7. Слабозорість у сполученні з афективними порушеннями у розвитку негативно впливає на організацію пізнавальної діяльності. З урахуванням диференціації соціально-комунікативних та поведінкових особливостей, в залежності від типу афектацій визначені типові поведінкові труднощі та проблеми організації пізнавальної діяльності та спілкування у розвитку афективних слабозорих дошкільників.

8. Психологічна модель особистісної корекції афективних слабозорих грунтується на діяльнісному принципі психології і передбачає використання методів психодинамічного та поведінкового психокорекційних підходів. Віковий психологічний базис корекції: провідний вид діяльності – гра та наочно-образний тип інтелекту. В цілому корекція орієнтована на напрацьовування соціально цінних, активних форм поведінки через гальмування дезадаптивних стереотипів.

Публікації автора:

1. Некрасова И.Н. Социальная адаптация ребенка с патологией зрения // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1996. - №3. – С.46-47.

2. Некрасова И.Н. Социальная адаптация ребенка с патологией зения // Матеріали міжгалузевої науково-практичної конференції. – Харків: Науково-дослідницький Інститут клінічної та експериментальної неврології та психіатрії. – 1998. – С.153-154.

3. Некрасова І.М. Вплив зорових та афективних порушень на характер спілкування у середовищі дошкільників з вадами зору // Дефектологія. – 2001. - №1. – С.20 -24.

4. Некрасова І.М. Особливості психологічної корекції поведінки афективних слабозорих дошкільників // Дефектологія. – 2001. -№4. – C 23-26.

5. Некрасова І.М. Прояви афективної поведінки слабозорих дошкільників та їх корекція // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. Випуск 2. – Київ: Науковий світ. – 2001.- C. 178-182.