Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати такі висновки.
1. У дисертації на підставі теоретико-емпіричного дослідження професійного стресу показано психологічні особливості його проявів та детермінації у представників професій типу “людина-людина”. На основі запропонованого детермінаційного підходу як комплексного поєднання трансактного та екологічного підходів у вивченні професійного стресу, створена система детермінант, в якій виділено детермінанти-причини та детермінанти-розвитку професійного стресу, особливості поєднання яких, у співставленні з характеристиками праці спеціалістів різних професійних груп у межах однієї професії (метою, предметом, мірою проблемності, відповідальності та ін.) визначають типи детермінації, які можна використовувати в цілях професійного відбору, навчання та психопрофілактики.
2. Розроблено теоретичну, прогностичну та емпіричну моделі вивчення професійного стресу його детермінації у представників професії типу „людина-людина”. Емпірична модель включає ситуації професійної діяльності, зміну типу професії, стаж роботи, вікові, статеві особливості спеціалістів, їх домінуючі емоційні переживання, установки, особистісні характеристики та способи подолання стресу в професійній діяльності.
3.Виявлено наступні характеристики та прояви професійного стресу представників професії типу „людина-людина”: переважає високий рівень професійного стресу, що триває годинами, серед ознак стресового стану негативні емоційні переживання домінують над змінами в організмі і у виконуваній діяльності; серед показників психічного вигорання домінують показники емоційного виснаження та деперсоналізації.
4. Показано переважання серед ситуаційних детермінант незалежно від рівня професійного стресу, таких факторів виникнення професійного стресу у представників різних професійних груп, як ситуації спілкування, та складності виконання завдання. Детермінанта зміни типу професії співвідноситься з високим рівнем професійного стресу і найбільш виразно представлена у групі управлінських професій.
5. Визначені особливості індивідуально-особистісних детермінант спеціалістів при різних рівнях професійного стресу. В інструментальних цінностях спеціалістів при високому рівні професійного стресу переважають відповідальність, а також життєрадісність, чесність; при середньому і низькому рівнях стресу головними цінностями є життєрадісність, а також відповідальність і чуйність.
Серед соціально - психологічних установок в якості переважаючих, незалежно від рівня стресу, виділились установки на свободу, на працю. При високому рівні стресу переважає установка на владу. При високому рівні професійного стресу домінують такі особистісні характеристики, як нейротизм, і відкритість досвіду, переважання емоційних переживань самоствердження, комунікативних та гностичних. При середньому та низькому рівнях домінують екстраверсія і нейротизм, переважають гностичні, комунікативні та праксичні емоційні переживання.
6. За результатами факторного аналізу показано, що особливості структури детермінант професійного стресу працівників відрізняються у представників різних професійних груп типу “людина-людина”, в залежності від характеристик їх праці – цілями, предметом, мірою проблемності професійних задач, засобами праці, соціально-психологічними та емоційно-вольовими параметрами. Результати свідчать про відмінності у ієрархії детермінант професійного стресу працівників, таких детермінант як соціально-психологічні установки, характеристики особистості, вікові, статеві особливості, особливості стажу роботи та зміни типу професії.
За результатами регресійного аналізу визначались виразність впливу детермінант на рівень професійного стресу в різних професійних групах. У групах управлінських професій вплив на рівень професійного стресу здійснюють вікові особливості та соціально-психологічні установки на гроші, свободу, владу. У представників “сервісних” професій і змішаної професійної групи виділились такі особистісні характеристики, як відкритість досвіду, нейротизм, схильність до згоди, та установка на владу, причому, у “сервісних” професіях два останні показники представлені з від'ємним знаком.
7. Визначено співвідношення характеристик, проявів, детермінант професійного стресу і способів його подолання. Показано, що при високому рівні стресу, переважає стратегія пошуку соціальної підтримки над стратегією концентрації на завданні, аналізі ситуації, а при середньому і низькому рівнях - навпаки. Співвідношення рівня професійного стресу, його проявів і способів його подолання в різних професійних групах детермінується специфікою поєднання детермінант-причин (ситуаційних) та детермінант-розвитку (індивідуально-особистісних), що дозволяє виділити три типи детермінації – кар’єрний тип, детермінація за типом особистісних взаємин, відповідально-виконавчий тип детермінації.
8. Отримані результати свідчать про існування детермінант, які можуть сприяти появі високого рівня стресу. Це є такі детермінанти: - зміна типу професії; переважання емоційних переживань самоствердження та комунікативних; переважання серед інструментальних цінностей - відповідальності; наявність установки на владу, домінування в особистісних характеристиках показників нейротизму, відкритості досвіду.
Не сприяють високому рівню професійного стресу, у представників професії типу “людина-людина”, переважання гностичних та праксичних переживань, інструментальні цінності життєрадісності та чуйності, переважання в особистісних характеристиках показника екстраверсії.
9. Співставлення типів детермінації для професійних груп (“управлінських”, “сервісних” та “змішаної”), характеристик професійного стресу, його рівня і прояву зі способами його подолання покладені в розробку методичних рекомендацій по використанню отриманих результатів в прогностичній моделі з метою професійного відбору та профілактики для забезпечення працездатності спеціаліста, підвищення професійної успішності.
На основі прогностичної моделі вивчення детермінант професійного стресу запропоновані методичні рекомендації:
по врахуванню типу детермінації рівня професійного стресу при професійному відборі і підготовці;
по врахуванню відповідності типів детермінації рівня професійного стресу ознакам, проявам стресу і вибраним способам його подолання при розробці заходів психопрофілактики стресового стану.
Отримані результати не вичерпують всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшій напрямок наукових пошуків може бути здійснений у плані вивчення психологічних детермінант професійного стресу в залежності від різних рівнів його виразності і особливостей впливу на успішність професійної діяльності спеціалістів; в плані розробки стресогенних профілів професій і професійних груп. Подальші дослідження передбачають також з'ясування зв'язку мотивів зміни типу професії і рівня професійного стресу, зв'язку ситуаційних змістових детермінант професійного стресу з ефективністю обраних стратегій його подолання.
Представлені результати можуть використовуватись при читанні спеціальних курсів при підготовці психологів і менеджерів , при розробці тренінгових програм регуляції професійного стресу, при підготовці заходів по управлінню стресовими станами в психологічних, кадрових службах, відділах роботи з персоналом, при професійному відборі. |
