У дисертації наводиться нове вирішення та теоретичне узагальнення наукової проблеми, що виражається в експериментальному обгрунтуванні комплексної методики професійного психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС України. 1. У результаті використання системного підходу до вивчення проблеми професійного відбору на навчання та діяльність у системі органів внутрішніх справ був виділений та обгрунтований комплекс вимог до особистості кандидата на навчання у вузі системи МВС, який складається з трьох рівнів: вимоги, обумовлені самим процесом професійного навчання у вузі; загальними та специфічними особливостями діяльності системи органів внутрішніх справ; специфікою майбутньої професійної діяльності працівника в системі ОВС. 2. Відповідно до розробленого комплексу вимог була визначена психограма - динамічна структура особистості кандидата, котра включає як природні психофізіологічні властивості, так і придбані в процесі життя та діяльності соціально-психологічні якості, найбільш значущі стосовно навчально-професійної успішності, які відносяться до мотиваційної, когнітивної, комунікативної та емоційно-вольової сфер особистості. Дослідження, проведене на контингенті абітурієнтів та курсантів Національного університету внутрішніх справ, а також професіоналів системи ОВС, показало, що дані якості детермінують успішність оволодіння професією. 3. Визначення рівня сформованості професійно значущих якостей абітурієнтів та курсантів Національного університету внутрішніх справ дозволило встановити характер структурних зв'язків між мотиваційною, когнітивною, комунікативною й емоційно-вольовою сферами та визначити фактори, що відображають психологічну структуру цієї системи. До таких факторів відносяться: фактор регуляції, що включає емоційну стійкість, відсутність явищ фрустрованості, низьку тривожність, пластичність психічних процесів; фактор інтелекту, що містить показники вербального інтелекту та вербальної креативності; фактор емоційної зрілості, який об'єднує практичність, об'єктивність, емоційну зрілість, стабільність, рішучість, підприємливість, схильність до лідерства й чуйність; фактор коммунікативності, що включає оптимістичність, товариськість, енергійність, здатність до встановлення та підтримування соціальних контактів, соціальну сміливість, стійкість до стресів та урахування в поведінці думки групи. 4. У результаті дослідження була розроблена комплексна методика оцінки рівня сформованості структури професійно значущих якостей кандидатів на навчання у вузі системи МВС. Надійність комплексу як прогностичного інструмента була підтверджена встановленням кореляцій між показниками за окремими тестами та показниками фактичного рівня навчально-професійної ефективності випробуваних. 5. Показниками прогностичної ефективності розробленого психодіагностичного комплексу слід вважати оцінки академічної успішності курсантів (середній бал результатів екзаменаційних сесій) та експертні оцінки показників успішності підготовки випробуваних, що виражаються в поведінці та дозволяють визначити їхню відповідність вимогам навчання й майбутньої професійної діяльності. Точність прогнозу придатності до навчання у вузі системи МВС склала за критерієм “академічна успішність” - 81,04% і за рівнем сформованості професійно значущих якостей (експертні оцінки) - 70,95%, що також свідчить про високу прогностичну надійність розробленої нами комплексної методики. 6. У ході дослідження була розроблена математична модель прогностичної оцінки придатності до навчання у вузі системи МВС, яка являє собою рівняння множинної регресії за двома залежними перемінними. Модель містить у собі комплекс показників придатності до навчання, які відповідають визначеним вимогам щодо індивідуально - психологічних якостей кандидата. 7. Дослідження дозволило встановити, що високий рівень “академічної успішності” визначається високим рівнем розвитку вербального інтелекту. У свою чергу, високі значення загальної успішності навчально-професійної діяльності у вузі МВС визначаються такими показниками: високим рівнем вербальної креативності (дивергентного та конвергентного мислення); високим рівнем інтелектуального розвитку; високим рівнем соціабельності; високою пластичністю психічних процесів; домінуванням у мотивації вибору професії мотивів, пов'язаних зі змістом, реальними цілями професії, її соціальним значенням. 8. Показником непридатності до навчання у вузі системи МВС є сполучення низького рівня вербального інтелекту (89 балів і нижче) із низьким рівнем розвитку вербальної креативності (34 і нижче), надмірною замкнутістю (8 - 10 балів за фактором Q2 тесту Кеттелла 16-PF), високим рівнем ригідності (15 - 20 балів) і домінуванням у профілі мотивації вибору професії компенсаторних, кримінальних та романтичних мотивів. 9. На основі теоретичного системного аналізу й узагальнення експериментальних даних нами розроблена психограма, що відображає загальну структуру та специфічні особливості діяльності працівників системи органів внутрішніх справ. 10. Розроблена нами комплексна методика психологічного забезпечення професійного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС дозволяє цілеспрямовано вибирати з числа претендентів тих осіб, котрі за своїми індивідуально-психологічними якостями потенційно відповідають вимогам майбутньої професійної діяльності, значно знизити відсоток відрахувань курсантів через їхню психологічну непридатність до навчання та майбутньої професійної діяльності. | 