1. Історія становлення та розвитку православного культового зодчества у південно-західному регіоні України бере свій початок наприкінці XVIII століття, коли після завершення російсько-турецької війни 1787-1791 рр. Росія закріпила за собою споконвічні слов'янські землі між Південним Бугом і Дністром, тобто більшу частину регіону. Православні храми регіону будувалися в містах, селах і поміщицьких садибах на кошти поміщиків і багатих меценатів, або рідше на кошти сільської громади та були за типом парафіяльними православними культовими будівлями. Основна кількість православних парафіяльних храмів південно-західного регіону була побудована за період з кінця XVIII до початку XX століття. 2. Своєрідність історичного та економічного розвитку регіону, безумовно, відобразилась на розмаїтті стилів в архітектурі православних культових будівель і споруд, стала однією з головних його відмінних рис. Для нього також притаманний прояв національних архітектурних традицій української, російської, болгарської, грецької православної культури та суттєвий вплив західноєвропейських архітектурних шкіл. 3. В роботі розглянуто і проаналізовано сучасний стан проектування і будівництва православних культових будівель у південно-західному регіоні України. В результаті проведеного дослідження встановлено, що формування архітектурного образу сучасного православного храму зумовлено такими факторами: просторовими, архітектурно-планувальними, кліматичними, конструктивними, інженерно-технічними та економічними. 4. В роботі були виділені основні принципи формування архітектури православних парафіяльних храмів даного регіону: канонічний, архітектурно-конструктивний, композиційний, регіональний, демографічний, часовий. 5. Аналіз прийомів формування об'ємно-просторових і планувальних рішень православних парафіяльних храмів південно-західного регіону України дозволив виділити три принципові типологічні системи: базилікальну, хрестово-купольну та хрестово-базилікальну, яка представляє собою синтез двох перших систем. Ступінь поширення кожної з них різний на різних історичних етапах розвитку регіону, та її вибір завжди вирішується під впливом архітектурного стилю, моди, притаманної даному часу та оточуючій ситуації, що склалася. 6. Проведений аналіз великої кількості храмів південно-західного регіону, які виконують функцію парафіяльних, типових проектів парафіяльних церков минулого століття та сучасних діючих церков регіону дозволив поділити всі парафіяльні храми залежно від місткості та площі середньої частини храму на три основні групи православних культових будівель, умовно названі: малі, середні, великі. В процесі роботи з'ясувалося, що зміна розмірів місткості призводить до суттєвих якісних змін всього архітектурного образу храму. 7. В процесі роботи виявлено, що серед існуючого розмаїття форм православного парафіяльного храму південно-західного регіону можна виділити дві базові об'ємно-просторові схеми: храми, побудовані на основі єдиного безстовпового об'єму та поліоб'ємні храми. Планувальна структура храмів єдиного безстовпового об'єму буває в більшості випадків двочастинною, яка включає в себе середню частину та вівтар. Для поліоб'ємних храмів притаманна тричастинна або п’ятичастинна планувальна структура, що включає в себе весь набір основних приміщень парафіяльного храму. 8. Дослідження співвідношення величин основних об'ємно-планувальних параметрів православних парафіяльних храмів південно-західного регіону України дозволило виділити три основні групи пропорційних рішень: занижені, рівно-пропорційні та високі, при цьому завжди дотримуються основні параметри розмірів та співвідношення висот і площ основних частин храму. Вибір будь-кого з них у сучасній практиці проектування залежить від конкретних умов будівництва храму та визначає його силуетне рішення. 9. Проведене дослідження дозволило виділити основні принципи композиційної побудови православного храму: симетричність, пропорційність і чітка система вертикальної побудови. На базі цих принципів були вироблені такі композиційні схеми побудови як храму, так і храмового ансамблю в цілому: регулярно-направлена, центрична та вертикально-центрична. 10. Виділені в роботі схеми формотворення та прийоми архітектурно-художньої виразності православних храмів є основними і практично всеохоплюючими, а також найбільш поширеними та загальноприйнятими в південно-західному регіоні. Вони визначають своєрідний образ південного храму, що склався за два століття розвитку культового зодчества в регіоні. На основі проведеного аналізу виявлено, що православні храми південно-західного регіону в цілому слідують канону православного храмового зодчества, і, разом з тим, мають свої відмінні риси, пов'язані з регіональними особливостями становлення та розвитку храмового зодчества України. | 