Анотація до роботи:

Невзоров І. Л. Принцип законності в правозастосувальній діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія правових і політичних вчень. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2002.

Дисертація є комплексним загальнотеоретичним дослідженням об’єктивації дії принципу законності в процесі правозастосування. Від аналізу стану наукової розробки проблем законності і правозастосування у вітчизняній юридичній літературі наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіччя автор переходить до дослідження питань про природу й ознаки правового принципу, ролі і місця законності в системі принципів права, дає визначення законності як правового принципу, аналізує його практичне значення для повсякденної юридичної практики правозастосовувача. Визначено специфічні ознаки законності як принципу права. Окремо досліджено питання про структурні елементи законності, її цілі, об’єкт впливу, функції. У дисертації досліджені питання, пов’язані з юридичною природою правозастосування (поняття, ознаки, функції, структура, суб’єктний склад). Розглянуто питання про межі правозастосувальної діяльності і взаємозв’язку між проблемою законності в правозастосуванні і проблемою інтересу в праві.

Публікації автора:

1. Невзоров I. Л. Межі правозастосувальної діяльності і проблеми законності // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спец. вип. – С. 87–91.

2. Невзоров I. Л. Законність у системі принципів права // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 18. – С. 176–179.

3. Невзоров I. Л. Проблеми законності в працях вітчизняних дореволюційних учених-юристів (друга половина ХIХ – початок ХХ століття) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 19. – С. 163–167.

4. Невзоров I. Л. До питання про співвідношення правозастосувальних і виконавчо-розпорядницьких актів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса. – 2002. - № 4. – С.44–47.