Мохаммад Мохаммад Юсеф. Профілактика та лікування ускладнень міотенопластичної корекції поперечно розпластаної стопи : Дис... канд. наук: 14.01.21 - 2007.
Анотація до роботи:
Мохаммад М. Ю. ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ МІОТЕНОПЛАСТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПОПЕРЕЧНО РОЗПЛАСТАНОЇ СТОПИ. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія.
Державна установа „Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України” Київ, 2007.
Дисертація є дослідженням, яке присвячено актуальній проблемі покращення результатів лікування хворих з поперечною розпластаністю стоп шляхом зменшення частоти ускладнень при використанні міотенопластичної корекції та підвищення ефективності лікування ускладнень. Такими при міотенопластиці виступають виключно гіпо- та гіперкорекція.
Дана робота базується на результатах обстеження та лікування 112 хворих, 156 стоп яких після міотенопластики ускладнилися гіпер- чи гіпокорекцією. Встановлено, що вказані ускладнення зустрічаються у всіх вікових групах та при всіх стадіях захворювання.
Гіперкорекція після міотенопластики торкається не тільки положення великого пальця стопи, а поширюється і на положення 1 плеснової кістки, і на положення “гамака” її головки. При гіпокорекції має місце подібне відношення, але, звичайно, у протилежному форматі.
Запропоновані робочі класифікації аналізованих ускладнень, якими виокремлюються стани, суміжні з нормою, а також стани компенсацїї та декомпенсації. Причиною ж, як гіперкорекції, так и гіпокорекції, являється м’язовий дисбаланс, але орієнтований в протилежних напрямках.
За допомогою кореляційного аналізу виявлені до- та інтраопераційні фактори ризику виникнення гіпер- і гіпокорекції. Розроблені інтраопераційні засоби впливу на фактори ризику виникнення гіпер- і гіпокорекції, а також засоби беспосереднього запобігання цих ускладнень. Сформовані схеми міотенопластичної корекції при кожній з 4 стадій поперечного розпластування стопи.
Апробація систематизованої профілактики ускладнень міотенопластики проведена на 122 стопах у 70 пацієнтів. В абсолютній більшості випадків вдалося повернути основні показники переднього відділу поперечно розпластаної стопи на рівень норми. Лише в 2 (1,7%) випадках мала місце гіперкорекція, і то у вигляді суміжного з нормою стану, а гіпокорекція зустрічалась в 11 (9,6%) випадках.
Повторні (ревізійні) операції виконувались лише у 45,5% всіх випадків гіперкорекції та в 29,1% випадків гіпокорекції і переважно хворим, у яких мали місце декомпенсовані стани стопи. Із 30 випадків ревізійних операцій при гіперкорекції найближчі, віддалені або обидва результата відомі в 19 (63,3%) і в 12 з них мали місце позитивні наслідки. Із 30 випадків ревізійних операцій з приводу гіпокоркції такі ж результати відомі в 15 (50,0%) і в 13 з них зафіксовані позитивні наслідки.
Наведені дані свідчать на користь того, що, не зважаючи на досить оптимістичні результати лікування пацієнтів з гіпер- та гіпокорекцією, безумовно, більш перспективним напрямком оптимізації міотенопластики поперечно розпластаної стопи, як самодостатньої операції виступає профілактика її специфічних ускладнень.
Міотенопластичній корекції поперечно розпластаної стопи притаманні лише специфічні ускладнення у вигляді ГРК і ГОК. Вони спостерігаються у всіх вікових групах і при всіх стадіях захворювання. Їх сумарна частота, за даними літератури, що підтвердило і наше дослідження, сягає 13,0%, причому на долю ГРК припадає 3,5%, а на долю ГОК – 9,5%. Обидва ускладнення торкаються всіх параметрів переднього відділу стопи, а не тільки положення великого пальця.
В якості необхідної і достатньої внутрішньої умови виникнення станів як ГРК, так і ГОК виступає неадекватна взаєморепозиція головки 1 плеснової кістки та її “гамака”. Причиною ж обох ускладнень є м’язовий дисбаланс, але орієнтований в протилежних напрямках: при ГРК – в бік відведення великого пальця і приведення 1 плеснової кістки, при ГОК – в бік приведення великого пальця і відведення 1 плеснової кістки.
Запропоновані робочі класифікації аналізованих ускладнень, спільним для яких є виокремлення станів компенсації і декомпенсації, дозволяють коректно оцінювати результати лікування хворих з поперечно розпластаними стопами, прогнозувати динаміку стану переднього відділу стопи та об’єктивно регламентувати показання до повторних (ревізійних) хірургічних втручань.
Виявлені фактори ризику розвитку в післяопераційному періоді станів ГРК і ГОК використані при розробці методики профілактики згаданих ускладнень у вигляді інтраопераційних засобів впливу на фактори ризику, і засобів безпосереднього запобігання цих ускладнень.
Створені схеми реалізації міотенопластичної корекції поперечної розпаластаності стопи, які включають розроблену базову хірургічну техніку та вказані засоби профілактики, і прив’язані до стадій захворювання, а також уточнені показання і протипоказання до міотенопластичної корекції дозволяють суттєво підвищити її ефективність стосовно відомих клініко-рентгенологічних показників.
Застосування презентованої методики профілактики ГРК і ГОК на матеріалі 122 оперативних втручань показало, що таким шляхом вдається унеможливити розвиток першого з названих ускладнень та значно (з 9,5% до 3,5%) знизити рівень частоти другого.
У випадку поперечно розпластаної стопи, коли має місце надмірно довга 1 плеснова кістка, з метою профілактики аналізованих ускладнень міотенопластичну корекцію необхідно доповнювати остеотомією 1 плеснової кістки, при якій здійснюється її укорочення до рівня нижньої межі норми відносної довжини.
Повторні (ревізійні) хірургічні втручання на стопах з наявністю аналізованих ускладнень доцільно виконувати переважно у випадках декомпенсованої ГРК чи ГОК. Консервативне лікування цього контингента хворих неефективне. Хірургічні методи корекції, зокрема і розроблені способи, дозволили в 12 з 19 відомих результатів випадків ГРК і в 13 з 15 відомих результатів випадків ГОК відновити форму і функцію переднього відділу стопи.
Публікації автора:
Попов В.А., Левченко В.А., Мохаммад М.Ю. Осложнения миотенопластической коррекции поперечно распластанной стопы (Статистический анализ материала клиники). // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. – 2002. – Випуск 11, кн. 1. – С.515-522.
Особистий внесок дисертанта полягає в розробці критерія відбору і організації клінічного матеріала та його статистичній обробці.
2. Левченко В.А., Мохаммад М.Ю., Эйтутис Ю.Г. Сравнительная оценка методик определения относительной длины I плюсневой кости // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. – 2002. – № 1(32). – С. 17–19.
Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що ним запропоновано з метою порівняльної оцінки методик використати випадки гіперкорекції, а також здійснено графічну обробку рентгенограм і математичний аналіз отриманих даних.
3. Левченко В.А., Попов В.А., Мохаммад М.Ю. Ятрогенная варусная деформация в 1 плюсне-фаланговом суставе: новый способ хирургического лечения // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2004. – №2 (41). – С. 45-48.
Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні аналіза даних літератури та клініко-рентгенологічного обстеження хворих наведеного клінічного спостереження.
4. Мохаммад М.Ю. Влияние параметров поперечно распластанной стопы на возможность развития гипер- и гипокоррекции после миотенопластики // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2005. – №1 (44). – С. 35-41.
5. Левченко В.А., Попов В.А., Мохаммад М.Ю. Миотенопластическая коррекция поперечно распластанной стопы: истоки и эволюция (аналитический обзор) // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. – 2006. – Випуск 15, кн. 2. – С.78-89.
Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі операцій на сухожилках згинально-розгинальної групи м’язів великого пальця стопи.
6. Попов В.А., Левченко В.О., Мохаммад М.Ю. Спосіб хірургічного лікування ятрогенної варусної деформації великого пальця стопи: Деклараційний патент на винахід № 71478А, МКІ А61В17/56. – Заяв. 31.12.2003; опубл. 15.11.2004. – Оф. бюл. №11, кн. 1. – С.4.24.
Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, запропонуванні двох елементів операції.
7. Левченко В.О., Попов В.А., Мохаммад М.Ю. Спосіб хірургічного лікування поперечно розпластаної стопи: Деклараційний патент на корисну модель № 8872, МКІ А61В17/56. – Заяв. 21.03.2005; опубл. 15.08.2005.– Оф. бюл. №8, кн. 1.– С. 5.41.
Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку і запропонуванні одного елемента операції.
8. Левченко В.А., Мохаммад М.Ю., Гуменюк И.М. Металлоостеосинтез при остеотомии 1 плюсневой кости в комплексной коррекции поперечно распластанной стопы // Збірник наукових праць ХМАПО .-Харків, 2003.- С. 248-253.
Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні клініко-рентенологічного обстеження хворих та в оцінці віддалених результатів комбінованих оперативних втручань.
