Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Лемко Іван Іванович. Профілактика ранніх рецидивів кровотеч при кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки. : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2008.



Анотація до роботи:

Лемко І.І. Профілактика ранніх рецидивів кровотеч при кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі покращення результатів лікування хворих з кровоточивими виразками ДПК за рахунок зниження частоти ранніх рецидивів кровотеч шляхом удосконалення схем використання інгібіторів протонної помпи після ендоскопічного гемостазу.

В дисертації проведено аналіз ефективності комплексного лікування хворих з активними кровотечами та стигматами недавніх кровотеч із виразок ДПК яке включало мініінвазивні ендоскопічні втручання (МЕВ) (електрокоагуляцію або ендоскопічну ін’єкційну терапію в поєднанні з електрокоагуляцією) та консервативне лікування, спрямоване на збереження гемостазу. Апробовано нові схеми введення ІПП: внутрівенно крапельно 40мг один раз на добу або внутрівенно крапельно 40мг два рази на добу протягом 3-х днів з подальшим переходом на їх прийом per os. Доведено, що ефективність застосування ІПП не залежить від активності кровотечі.

Встановлено, що призначення омепразолу або пантопразолу за апробованими схемами є ефективним методом попередження ранніх рецидивів кровотеч, який зумовлює до зниження їх частоти до 6,3% випадків, проти 15,5% випадків у групі порівняння.

Дисертаційна робота обгрунтовує новий підхід до вирішення наукового завдання, щодо покращення результатів лікування хворих з кровоточивими виразками ДПК за рахунок зниження частоти ранніх рецидивних кровотеч шляхом удосконалення схем використання інгібіторів протонної помпи після ендоскопічного гемостазу.

1. Рівень шлункового рН, що визначається при первинному ендоскопічному обстеженні хворих з кровоточивими виразками ДПК залежить, перш за все, від активності кровотечі за Forrest та характеру внутрішлункового вмісту. У пацієнтів із стигматами недавніх кровотеч із виразок ДПК ( FIIA, FIIB) при наявності крові або «кофейної гущі» в порожнині шлунку, внутрішлунковий рН є достовірно вищим і сягає 5,00±0,04 проти 3,80±0,09 при відсутності домішок крові у шлунковому вмісті.

2. Зниження рівню гастрину в крові хворих з активними виразковими кровотечами з просочуванням (FIB) та стигматами недавніх кровотеч з виразок ДПК (FIIA, FIIB) супроводжується одночасним достовірним зростанням вмісту соматостатину і свідчить про включення компенсаторних реакцій організму, спрямованих на зниження кислото-утворюючої функції шлунку.

3. У хворих з активними кровотечами (FIA, FIB) та стигматами недавніх кровотеч з виразок ДПК (FIIA, FIIB) виявлено дисбаланс системи цитокінів, вираженість якого залежить від активності кровотечі і проявляється різким підвищенням рівню ІЛ-8 (у 13,1 рази) порівняно з нормою та помірним зростанням (у 2,1 рази) вмісту ФНПб на тлі нормальних концентрацій протизапальних ІЛ-4 та ІЛ-10, що свідчить про неадекватну реакцію організму на патологічний процес і є одним із значимих факторів розвитку виразкових кровотеч гастродуоденальної зони.

У сироватці хворих з активними виразковими кровотечами (FIA, FIB) та стигматами недавніх кровотеч з виразок ДПК (FIIA, FIIB) виявлено достовірне підвищення вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту (до 65,7±1,87ммоль/л проти 30,2±1,60 ммоль/л в нормі), яке залежить від активності кровотечі, є найбільш значимим при струменевих кровотечах (85,3±6,19ммоль/л проти 60,6±3,12ммоль/л при FIB кровотечах) і асоціюється з вираженістю пошкодження слизової оболонки гастродуоденальної зони.

4. Призначення ІПП (омепразолу або пантопразолу) внутрівенно крапельно хворим з кровоточивими виразками ДПК зумовлює швидке і достовірне підвищення рівню рН шлунку до 6,34±0,10 протягом першої години після їх введення з подальшим поступовим його підвищенням до 6-ї години спостереження (6,93±0,06). Досягнутий рівень тримається до 9-ї години, дещо знижується на 12-у годину і при однократному введенні препарату зберігається на цьому рівні до кінця доби (6,36±0,05). При двократному введенні ІПП повторний підйом рН шлунку є достовірним і суттєвим (6,93±0,04) та забезпечує більш ефективне усунення дії кислотно-пептичного фактору до кінця доби.

5. Комплексне лікування з включенням внутрівенного крапельного введення ІПП сприяє нормалізації рівнів гастрину та соматостатину, відновленню їх регуляторного впливу на кислото-утворюючу функцію шлунку, супроводжується достовірним зниженням ІЛ-8 у 1,5 рази, нормалізацією вмісту ФНПб та зниженням рівню стабільних метаболітів NO до 47,0±1,69ммоль/л, що відображає зменшення інтенсивності процесів пошкодження слизової оболонки ДПК.

6. Призначення ІПП (омепразолу або пантопразолу) внутрівенно крапельно по 40 мг один або два рази на добу протягом перших трьох діб з часу діагностування виразкової кровотечі з подальшим переходом на їх прийом per os є ефективним методом попередження ранніх рецидивів кровотеч, який веде до зниження їх частоти до 6,3% випадків, проти 15,5% у групі порівняння. Причому при одноразовому та дворазовому введенні омепразолу частота рецидивів знижується до 6,7% та 5,4% відповідно, а при використанні пантопразолу – до 7,7% та 5,9% відповідно, а також знижує кількість МЕВ та ендоскопічних досліджень на одного хворого.

7. При активній кровотечі застосування ендоскопічного коагулюючого інжектору дозволяє ефективно здійснювати дві основні методики зупинки виразкових кровотеч: ендоскопічну ін’єкційну терапію та електрокоагуляцію, спрощує техніку проведення маніпуляції та скорочує час її проведення.

Публікації автора:

  1. Лемко І.І., Мацо М.М., Ліктей Л.І., Федор С.В. Ступінь гелікобактеріальної колонізації та особливості ендоскопічної характеристики при ерозивно-виразкових ураженнях гастродуоденальної зони // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія Медицина. – Вип. 21. – 2003. – С.109–113. (Дисертант виконував ендоскопічне обстеження хворих, проводив тести на гелікобактеріоз, та брав участь у статистичній обробці даних).

  2. Фомин П.Д., Никишаев В.И., Головин С.Г., Лемко И.И. Профилактика ранних рецидивов кровотечения из кровоточащих гастродуоденальных язв // Хірургія України. – 2004. – т.9, №1. – С.12–13. (Дисертант брав участь у відборі хворих, їх ендоскопічному обстеженні та статистичній обробці матеріалу).

  3. Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Лемко І.І. Перший клінічний досвід використання радіочастотної коагуляції в ендоскопічному гемостазі та профілактиці кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракта // Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір. – 2004. – Vol 8, №3. – С.8 – 9. (Дисертант брав участь у проведенні мініінвазивних ендохірургічних втручань, аналізі та обробці отриманих результатів).

  4. Фомін П.Д., Нікішаєв В.І., Головін С.Г., Лемко І.І.,Бойко В.В. Ендоскопічна корекція ранніх ускладнень післяопераційного лікування виразок пілородуоденальної зони // Шпитальна хірургія. – 2005.- №1. – с. 128–129. (Дисертант брав участь у підборі матеріалу, аналізі та статистичній обробці даних).

  5. Нікішаєв В.І., Лемко І.І., Головін С.Г., Запорожан С.Й. Профілактика ранніх рецидивів кровотеч після ендоскопічного гемостазу на кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки // Шпитальна хірургія. – 2005. – №3. – С.40–42. (Дисертант виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у обробці фактичного матеріалу).

  6. Лемко І.І., Казанкевич В.П. Особливості імунного статусу у хворих з ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». – 2007. –вип.30. – С.59–63. (Дисертант проводив ендоскопічне обстеження хворих, забирав біоматеріал для аналізів та проводив статистичну обробку матеріалу).

  7. Лемко І.І. Клініко-ендоскопічна характеристика та стан кислото-утворюючої функції шлунка у хворих із кровоточивими виразками дванадцятипалої кишки // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». – 2008. – вип.33.– С.95–99.

  8. Лемко І.І. Особливості антисекреторної дії внутрівенного омепразолу у осіб із кровоточивими виразками дванадцятипалої кишки // Буковинський медичний вісник. – 2008. – Т.12, №1. – С.72–75.

  9. Нікішаєв В.І., Лемко І.І., Бойко В.В. Деклараційний патент на корисну модель. Ендоскопічний коагулюючий інжектор / Опуб.15.11.2005. – Промислова власність. Оф. бюл. – №11. – №10669. (Дисертант виконував підбір та аналіз літературних джерел, оформлення заявки, приймав участь у практичному застосуванні інжектора).

  10. Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Лемко І.І Деклараційний патент на корисну модель. Спосіб ендоскопічної зупинки кровотечі при хронічних кальозних виразках / Опуб. 15.12.2005. – Промислова власність. Оф.бюл. – №12. – №11244. (Дисертант брав участь у підборі та аналізі літературних джерел та практичному впровадженні способу).

  11. Фомін П.Д., Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Головін С.Г., Лемко І.І. Діагностика, консервативне лікування та профілактика кровотеч з виразок гастродуоденальної зони / Методичні рекомендації. – Київ. – 2005. – 12с. (Дисертант брав участь у підборі та аналізі літературних джерел та оформленні до друку).

  12. Lemko I.I., Kazankevich V.P., Barzho E.M. The immune disturbances and helicobacteriosis // Allergy as Global Problem: EAACI 2003, XXII Congress of the European Academy of Allergology and Clinical Immunology: Abstract Book. – Paris, 2003.– P.322 (Дисертант проводив ендоскопічне обстеження хворих, відбір пацієнтів для обстеження, забір біоматеріалу та статистичну обробку отриманих результатів).

  13. Фомин П.Д., Никишаев В.И., Лемко И.И., Головин С.Г., Бойко В.В. Использование ингибиторов протонной помпы при язвенных кровотечениях // Сборник тезисов, г. Москва, 6–8 апреля 2005г., 9-й Московский Международный Конгресс по эндоскопической хирургии. – 2005. – С.407 – 408. (Дисертант проводив клініко-ендоскопічне обстеження хворих та апробував нові схеми введення інгібіторів протонної помпи ).

  14. Нікішаєв В.І., Лемко І.І. Застосування інгібіторів протонної помпи при кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки // Матеріали симпозіуму ”Сучасні аспекти медицини невідкладних станів”.– Київ. – 2006. – с.55. (Дисертант проводив клініко-ендоскопічне обстеження хворих, добовий рН моніторинг, аналіз і статистичну обробку даних).

  15. Peter Fomin, Volodymyr Nikishayev, Volodymyr Boyko, Ivan Lemko. Application of proton pump inhibitors at bleeding peptic ulcers // European Society of Surgery. Annual Conference 2006, Cyprus 9 – 11 November 2006 / Abstracts. – 2006. – P.19. (Дисертант брав участь у проведенні клініко-ендоскопічних обстежень пацієнтів, аналізі та статистичній обробці даних).

  16. Лемко І.І., Нікішаєв В.І. Попередні результати рандомізованного дослідження ефективності застосування різних внутрішньовенних форм інгібіторів протонної помпи після ендоскопічного гемостазу при кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки// Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір. – 2006. – Vol. 10, №3. – С.36.(Дисертант проводив клініко-ендоскопічний контроль, рН моніторинг і проаналізував ефективність різних ІПП).

  17. Fomin P., Nikishaev V., Golovin S., Lemko I., Boyko V., Ivanchov P. Endoscopical diagnosis and correction of early postoperative complications in gastric surgery // European Society of Surgery. 11th Annual Conference 2007. – Cracow 29 November – 1 December 2007. – P.106 – 108. (Дисертант провів аналіз внутрівенного застосування інгібіторів протонної помпи на основі даних добового рН моніторингу).