Анотація до роботи:

Шкоба Л.С. Профілактика інтраамніального інфікування у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2005.

Робота присвячена питанням зниження акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із високим ризиком розвитку інтраамніального інфікування, які завагітніли після допоміжних репродуктивних технологій.

Проведено вивчення клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених; функціонального стану фетоплацентарного комплексу; особливостей системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів.

На основі отриманих результатів запропоновані та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження перинатальної патології у вагітних із високим ризиком розвитку інтраамніального інфікування, які завагітніли після допоміжних репродуктивних технологій на основі використання медикаментозної профілактики плацентарної недостатності та корекції мікробіоценозу статевих шляхів.

1. Основними факторами ризику інтраамніального інфікування у вагітних після ДРТ є: наявність неплідності та хронічних запальних процесів геніталій (100,0%), хронічної урогенітальної інфекції (36,0%); хронічних запальних процесів сечевивідної системи (22,0%), а також репродуктивні втрати інфекційного генезу: невиношування, передчасні або термінові пологи мертвим плодом (32,0%).

2. Клінічний перебіг вагітності в жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризується високою частотою фетоплацентарної недостатності (78,0%), у структурі якої переважають компенсована (58,9%) і субкомпенсована форми (35,9%); значним рівнем гестаційної анемії (62,0%); загостренням урогенітальної інфекції (38,0%); порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (30,0%).

3. Клінічний перебіг пологів у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризується досить високою частотою передчасних пологів (16,0%); передчасним розривом плодових оболонок (38,0%); аномаліями пологової діяльності (16,0%); дистресом плода (22,0%) і акушерськими кровотечами (14,0%), внаслідок чого абдомінальне розродження досягає 88,0%.

4. Стан новонароджених у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризуються високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (16,2%); інтранатальної асфіксії (39,9), інтраамніального інфікування (14,4%), постгіпоксичної енцефалопатії (27,2%), геморагічного синдрому (12,7%) і гіпербілірубінемії (10,9%), що призводить до значного рівня перинатальних втрат (36,4).

5. Особливості формування і функціонального стану ФПК у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризуються значним рівнем порушень функціонального стану:

- плода: зміни серцевого ритму (30,0%); дихальної (22,0%) і рухової активності плода (24,0%), а також його тонусу (18,0%); - плаценти 40,0%; - навколоплідних вод: маловоддя – 20,0%; багатоводдя – 12,0%; на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень.

6. У вагітних із групи ризику інтраамніального інфікування після ДРТ спостерігається імунний дисбаланс вже з ранніх термінів гестації, що підтверджується збільшенням імунорегуляторного коефіцієнту до 2,4.

7. На протязі гестації стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризується прогресивним зниженням кількості лактобацил (із 78,0% до 42,0%), біфідобактерій (із 60,0% до 36,0%) і молочнокислих стрептококів (із 42,0% до 24,0%) на фоні одночасного росту рівня штамів стафілококу (із 42,0% до 84,0%) та і інших мікроорганізмів (уреа- і мікоплазми, хламідії, ешерихії і протей).

8. Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити частоту фетоплацентарної недостатності майже в 2 рази; затримки внутрішньоутробного розвитку плода - 2,2 разу; загострення урогенітальної інфекції під час вагітності - у 3,2 разу; бактеріального вагінозу - у 2,5 разу; передчасних пологів - у 2,6 разу; передчасного розриву плодових оболонок – у 3,2 разу; дистреса плода - у 2,2 разу; інтранатальної асфіксії - у 2,2 разу; інтраамніального інфікування - у 2,7 разу, що дозволило в цій групі вагітних знизити частоту абдомінального розродження 1,8 разу при відсутності перинатальних втрат.

Публікації автора:

1. Ю.П.Вдовиченко, Л.С.Шкоба. Вагітність та пологи після екстракорпорального запліднення.// Журнал АМН України – 2002.- Т.8. - №2.- С.322-333. Здобувачем особисто підібрана та проаналізована наукова література, підготовлена стаття до друку.

2. Ю.П.Вдовиченко, Л.С.Шкоба Применение Канефрона Н при интраамниальном инфицировании. //Здоровье женщины. – 2002. - №1 (9). - С.10-12. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, проведено набір клінічного матеріалу, лабораторне обстеження, аналіз отриманих результатів, статистична обробка та піготовка до друку.

3. Ю.П.Вдовиченко, Т.Г.Романенко, Л.С.Шкоба. Профілактика інтраамніального інфікування у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій //Репродуктивное здоровье женщины. – 2004.- №4 (20).- С.53-55. Здобувачем самостійно проведено набір клінічного матеріалу, виконані лабораторні дослідження, аналіз отриманих результатів, статистична обробка та підготовка до друку.

4. Ю.П.Вдовиченко, Л.С.Шкоба Перспективы применения Канефрона в акушерской практике. //Здоровье женщины – 2001.- №4 (8).- С.46-47. Здобувачем самостіно написані тези.