У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми професійного самовдосконалення майбутніх вчителів музики, досягнуте шляхом встановлення педагогічних умов та чинників професійного самовдосконалення у процесі підготовки майбутніх учителів музики. 1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми професійного самовдосконалення у сучасній педагогічній науці та практиці дозволив визначити основні підходи до вирішення проблеми професійного самовдосконалення: індивідуальний, феноменологічний, компетентнісний та творчий, що вказує на багатоаспектість процесу самовдосконалення та глибинність його формування у контексті фахової підготовки з позиції методичного забезпечення та структурування, активізації процесуального аспекту навчально-професійної діяльності вчителів музики у розрізі активізації її психолого-педагогічного компоненту. Доведено, професійне самовдосконалення виступає інтеграційною системою, складовими якої є: педагогічна діяльність, яка забезпечується знаннями, вміннями та навичками майбутнього вчителя музики; мистецька діяльність, яка розвиває професійне та музичне мислення, художньо-естетичну свідомість та творчість особистості. На основі наукового аналізу засад професійного самовдосконалення виокремлено найбільш значущі професій і якості майбутніх учителів музики: ставлення до професії, навички самопізнання і самовдосконалення, професійна культура. 2. Обгрунтовано взаємообумовленість педагогічної готовності і розвитку та формування професійного самовдосконалення, що дозволяє визначити необхідність структуризації та наповнення психолого-педагогічним змістом фахового компоненту підготовки майбутніх учителів музики, як системи практичного впровадження набутих знань і вмінь у процесі навчально-педагогічної практики, що призводить до формування позитивної динаміки професійного самовдосконалення та підвищення фахового рівня підготовки майбутніх вчителів. Визначено, що інтерпретація має специфічну диференційовану сутність, яку доцільно розглядати як з позиції методичного інноваційного процесу у розвитку професійного самовдосконалення так і особистісно-творчого саморозвитку особистості майбутнього вчителя музики. Визначено педагогічні умови, що забезпечують розвиток умінь та навичок професійного самовдосконалення студентів: індивідуалізація й диференціація навчання з урахуванням нерівномірності професійної підготовки майбутнього вчителя; визначення оптимального рівня змісту навчального процесу; реалізація міжпредметних зв’язків; врахування професійно-орієнтованого характеру процесу навчання; встановлення відповідності змісту навчання інтересам студентів; побудова навчальної взаємодії викладачів і студентів на основі діалогового принципу; використання методу моделювання професійних ситуацій, які стимулюють студентів до професійного самовдосконалення; врахування специфіки мотиваційно-потребової сфери особистості майбутнього вчителя музики; стимулювання потреб студентів до самовдосконалення й розширення кругозору тощо. 3. Відповідно до виділених умов розроблено компоненти професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики (психолого-педагогічний та фаховий), критерії (практично-діяльнісний, когнітивний, педагогічної спрямованості особистості, потребнісно-мотиваційний, творчо-рефлексивний), відповідні показники (діяльнісно-творчий, змістовий, особистісно-позиційний, ціннісно-цільовий, самоактуалізаційний), які виявляються на репродуктивному, фактологічному, описовому, пошуковому, трансформаційному рівнях. Установлено сформованість професійного самовдосконалення шляхом диференціації якісних проявів та характеристик показників відповідно до визначених рівнів. Динаміка ціннісно-цільового показника проявляється переважно на репродуктивному, фактологічному, пошуковиму рівнях. Водночас, у процесі формувального етапу дослідження на етапі вторинної діагностики встановлено появу трансформаційного рівня професійного самовдосконалення, що вказує на наявність у більшості студентів експериментальної групи високого рівня сформованості ціннісно-цільового показника, що засвідчує їх готовність до педагогічно доцільного професійного самовдосконалення та усвідомлення його мети. Рівень сформованості змістового показника професійного самовдосконалення характеризується такими ознаками, як зменшення репродуктивного та фактологічного рівнів, наявністю описового, активізацією пошукового та трансформаційного рівнів. Це пояснюється тим, що характеристики змістового показника проявляються у часовому та просторовому аспектах професійного самовдосконалення, тобто проектуються майбутню професійну діяльність. Динаміка діяльнісно-творчого показника характеризується високим рівнем перетворювального та творчого характеру. Особистісно-позиційний показник більш яскраво проявляється на пошуковому та трансформаційному рівнях. 4. Розроблено та експериментально перевірено ефективність розробленого комплексу педагогічних умов розвитку професійного самовдосконалення майбутнього вчителя музики, до якого віднесено: врахування мотиваційно-потребнісної сфери особистості майбутнього вчителя; забезпечення взаємозв’язку процесів навчання, виховання, самоосвіти та самовиховання; врахування специфіки навчальної взаємодії викладачів та студентів на основі діалогового принципу; визначення оптимального змісту навчального процесу та його професійну орієнтацію щодо відповідності навчання інтересам студентів; реалізація міжпредметних зв’язків; стимулювання потреб студентів до самовдосконалення та розширення кругозору; диференціація та індивідуалізація навчання з урахуванням нерівномірності професійної підготовки майбутнього вчителя; використання методу моделювання у професійних ситуаціях, що стимулює майбутнього фахівця до професійного самовдосконалення. Визначено, що своєчасне застосування інноваційних форм у формуванні професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики шляхом структуризації особистісно-творчого та професійного компонентів навчального процесу сприяє підвищенню активності і творчості студентів та усвідомленню необхідності професійного самовдосконалення для майбутньої педагогічної діяльності студентів. Виокремлено та апробовано інноваційні форми (застосування творчих завдань проблемного характеру, моделювання навчальних ситуацій та їх аналіз з професійного погляду (ділові, рольові, імітаційні, дидактичні ігри), які апробувалися у процесі реалізації спецкурсу. Його педагогічне наповнення характеризувалося: використанням поряд з обов’язковим матеріалом завдань музично-освітнього змісту, індивідуальним вибором та різнорівневим характером; включенням тем, які сприяли створенню цілісної картини педагогічної діяльності, процесів самовдосконалення. Встановлено динаміку якісних змін педагогічних чинників професійного самовдосконалення, представлених сформованістю вмінь та навичок професійного самовдосконалення у студентів – майбутніх учителів музики. Розроблено модель професійного самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх освітян. Водночас, здійснене дослідження не вирішує всіх аспектів забезпечення професійного самовдосконалення у системі підготовки сучасних фахівців освіти. Подальше розв’язання проблеми вбачаємо в розробці концептуальних засад професійної підготовки майбутніх учителів музики, які б дозволили поглибити наукове уявлення про взаємозалежність професійного самовдосконалення та педагогічної майстерності шляхом впровадження педагогічних технологій, що забезпечують позитивну динаміку здатності фахівця до професійного самовдосконалення. |
