Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Технічні науки / Прикладна геометрія, інженерна графіка та ергономіка


252. Овчарук Ірина Вікторівна. Проектування каналових поверхонь методом політканинних перетворень: дис... канд. техн. наук: 05.01.01 / Київський національний ун-т будівництва і архітектури. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Овчарук І.В. Проектування каналових поверхонь методом політканинних перетворень Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.01.01-“Прикладна геометрія, інженерна графіка”. – Київський національний університет будівництва і архітектури. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено застосуванню методу політканинних перетворень для проектування гладких каналових поверхонь. У роботі вирішено задачу конструювання перерізів, зручного керування їх формою та площею за допомогою політканини. Дослідження виявили, що відношення площі політканини до площі відповідного перерізу є величина стала. Це дає можливість керувати площею перерізу шляхом масштабування політканини. Керування формою перерізу здійснюється шляхом зміни конфігурації політканини, а також застосуванням вагових коефіцієнтів. В представленій роботі доведена можливість конструювання гладких каналових поверхонь за допомогою політканинних перетворень при забезпеченні відповідного порядку гладкості зміни визначаючих політканин. Доведена можливість збереження визначеного порядку гладкості при конструюванні розгалужених каналів. Для цього необхідно забезпечити відповідний порядок гладкості зміни визначаючих політканин із забезпеченням рівності відповідних похідних осей і зміни площ перерізів каналів, на які розгалужується основний канал.

В роботі розроблено алгоритм конструювання каналу з плоскою та просторовою віссю, розгалуженого та нерозгалуженого. Реалізація алгоритма здійснена мовою AutoLisp в середовищі AutoCad.

На підставі проведених у дисертаційній роботі геометричних досліджень, що спрямовані на вдосконалення та розвиток методів геометричного моделювання каналових поверхонь, розв’язана актуальна задача проектування таких поверхонь методом політканинних перетворень, керування формою перерізів, представлених точковим каркасом, не застосовуючи представлення кривих аналітичними методами, а також розв’язана задача проектування каналів певної гладкості і розгалужених каналів методом політканинних перетворень. Розроблено спосіб керування формою перерізів, а також розроблено спосіб обчислення площі у довільній точці осі.

Значення для науки запропонованого способу полягає у подальшому розвитку способів конструювання каналових поверхонь.

Значення для практики проведених досліджень полягає в більш зручному проектуванні каналових поверхонь, конструюванні розгалужених каналів із забезпеченням визначеного порядку гладкості методом політканинних перетворень.

В дисертаційній роботі одержано наступні результати, що мають наукову і практичну цінність:

  1. Аналіз існуючих методів і способів моделювання каналових поверхонь показав відсутність вирішення таких задач:

можливість зручного керування формою перерізу між вузловими точками;

при стикуванні різних зон каналу не гарантується гладкість стику в зонах перерізу між вузловими точками;

не завжди гарантується можливість керування формою і площею перерізу у довільній точці осі;

не вирішені питання гладкого розгалуження каналових поверхонь.

  1. Досліджено властивості різних функціоналів при політканинному перетворенні фігури і вибрані оптимальні для проектування перерізів, а також виявлено, що для проектування каналових поверхонь раціональним є застосування спеціальних вагових коефіцієнтів. Для конструювання перерізів найбільш оптимальною є політканина, що дотична до контура перерізу або вписана в контур.

  2. Проведення комп’ютерних експериментів показало, що вершини політканини слід призначати у точках фігури з екстремальним значенням кривини. Досліджено, що не можливо керувати формою фігур, які розташовані зовні відносно політканини, тому що не можна передбачити результати деформації.

  3. Розроблено алгоритм, що розв’язує задачу визначення мінімальної кількості базових ліній політканини, що призводить до зменшення обчислень. В ході експериментів виявилося, що відношення площі політканини до площі фігури є величиною сталою. Це дає змогу керувати площами перерізів, змінюючи тільки площу політканини.

  4. Доведено, що конструювати гладку каналову поверхню можна за допомогою політканинних перетворень при забезпеченні відповідного порядку гладкості зміни визначаючих політканин.

  5. Доведено, що при розгалужені каналу та конструюванні його методом політканних перетворень, порядок гладкості не змінюється при забезпеченні відповідного порядку гладкості зміни визначаючих політканин із забезпеченням рівності відповідних похідних їх осей і зміни площ перерізів.

  6. Запропонований в дисертації метод політканинних перетворень для конструювання каналових поверхонь та розроблені алгоритми підтверджуються реалізацією їх на мові AutoLisp в середовище AutoCad і супроводжуються проілюстрованими прикладами. Розв’язання реальних практичних задач конструювання вихлопної труби двигуна ВК-1500 для АН-3СХ та каналу ВМТ для АН-3СХ за заданими параметрами підтверджує вірогідність, обгрунтованість, наочність, достовірність і практичну цінність теоретичних досліджень.

  7. Запропонований в представленій роботі метод політканинних перетворень для конструювання каналових поверхонь та розроблені алгоритми прийнято до впровадження на Київському авіаційному заводі “АВІАНТ” .

Публікації автора:

  1. Бадаєв Ю.І., Дорошенко Ю.О., Овчарук І.В. Компютерне моделювання екологічних процесів забруднення водного середовища // Водний транспорт. - К.: КДАВТ, 2000. – Вип. 1. – С. 135 – 138.

  2. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Керування площею каналової поверхні за допомогою політканинних перетворень // Прикладна геометрія та інженерна графіка. – Мелітополь: ТДАТА, 2002. – Вип. 4. – Т. 14. – С. 61 – 63.

  3. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Керування формою каналової поверхні за допомогою політканинних перетворень // Прикладна геометрія та інженерна графіка. – Мелітополь: ТДАТА, 2002. – Вип. 4. – Т. 15. – С. 29 – 32.

  4. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Комп’ютерні методи конструювання каналових поверхонь // Прикладна геометрія та інженерна графіка. К.: КНУБА, 2002. Вип. 71. С. 34-36.

  5. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Проектування каналових поверхонь комп’ютерними методами // Прикладна геометрія та інженерна графіка. – Мелітополь: ТДАТА, 2003. – Вип. 4. – Т. 21. – С. 43 – 46.

  6. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Проектування каналових поверхонь на основі політканних перетворень // Водний транспорт. - К.: КДАВТ, 2001. – Вип. 2. – С. 168 – 173.

  7. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Синтез базових ліній політканини на основі перетворення плоскої замкненої фігури // Водний транспорт. - К.: КДАВТ, 2004. – Вип. 5. – С. 5 – 9.

  1. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Синтез політканинних перетворень на основі аналізу плоскої замкненої фігури // Тр. Міжнародної наук.-практ. конф. “Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі”. – Київ – Ізмаїл, 2004. – С. 49.

  2. Овчарук І.В. Конструювання гладких каналових поверхонь на основі політканинних перетворень. Проблеми сучасного підручника // Збірник наукових праць. – Київ-Бердянськ. – Вип. 5. – Ч. ІІ., 2004, С 132 – 137.

  3. Овчарук І.В. Гладкість каналових поверхонь при проектуванні методом політканинних перетворень. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Інформатика та комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” – Київ – Бердянськ.2004.- С.8-9.

  4. Бадаєв Ю.І., Овчарук І.В. Конструювання розгалужених каналових поверхонь методом політканинних перетворень. Прикладна геометрія та інженерна графіка // Міжвідомчий науково-технічний збірник. – К.: КНУБА. – Вип. 74.,2004.- С. 51-55.

  5. Овчарук І.В. Зміна кількості базових ліній політканини із збереженням гладкості поверхні, що проектується. Прикладна геометрія та інженерна графіка // Міжвідомчий науково-технічний збірник. – К.: КНУБА. – Вип. 74. 2004.- С. 244-249.