Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища


Хлобистов Євген Володимирович. Проблеми забезпечення екологічної безпеки в умовах трансформації економіки України : Дис... д-ра екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 2004. — 440арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 370-430.



Анотація до роботи:

Хлобистов Є.В. Проблеми забезпечення екологічної безпеки в умовах трансформації економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена теоретичним і методологічним питанням обґрунтування ролі та місця екологічної безпеки у процесах глобалізації і трансформації пострадянського суспільства, сутності сталого розвитку в сучасному дослідженні продуктивних сил. Визначено вартісний зміст природного ресурсу в сучасних суспільних перетвореннях, удосконалені підходи до еколого-економічного аналізу екологічної місткості території, до оцінки екологічних ризиків господарювання. Впорядкована структура екологічної безпеки та її практичне застосування на прикладі надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, наведені шляхи вдосконалення вартісного аналізу надзвичайних ситуацій.

Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати наступні висновки теоретико-методологічного, методичного та практичного характеру.

1. Екологічна безпека є невід’ємною складовою національної безпеки держави, що відображено в офіційних документах та підтверджується логікою розвитку держави й суспільства. В основу реалізації політики екологічної безпеки покладена фундаментальна цінність суспільства – національний екологічний інтерес, що має постійний довгостроковий характер і територіальну, а не політичну прив’язку, а тому термін його актуальності не може бути обмежений навіть існуванням української держави. Реалізація національного екологічного інтересу спирається на єдність інтересів регіону, міста, об’єкта з інтересами держави та виконанням державою конституційних зобов’язань і міжнародних угод.

2. Екологічна безпека має здатність до саморозвитку, гностичного усвідомлення, власні пріоритети, особливу методологію вивчення, певні умови реалізації. Серед цих умов – стратегічне планування політики екологічної безпеки, яке спирається на принципи: екологічних пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політики, збалансування, взаємного доповнення національних та регіональних інтересів, науково-технічного обґрунтування, громадського контролю, що визначають його ефективність і перспективність екологічної політики держави в цілому.

3. Структура екологічної безпеки є динамічним утворенням, що передбачає тісні зв’язки між рівнями і факторами формування й реалізації, спирається на систему державного управління та є залежною від соціального чи політичного сприйняття екологічної проблеми. Фактори формування і реалізації екологічної безпеки (інституційний, управлінський, соціально-економічний, внутрішньополітичний та зовнішньополітичний) визначають її рівні (загальнодержавний, регіональний, локальний), а рівні розгляду питань здатні змінювати домінуючі фактори. Деякі фактори можуть втрачати актуальність, можливе виникнення новітніх факторів і навіть рівнів розгляду проблем чи структури екологічної безпеки як такої.

4. У системі дослідження екологічної безпеки надзвичайна ситуація є провідною і сутнісною категорією. Будь-яка напружена ситуація у координатах еколого-економічної проблематики розглядатиметься з позицій її надзвичайності та небезпеки. Оцінка екологічної небезпеки є необхідною складовою ідентифікації загрози й реагування на неї.

5. Екологічна складова глобальних процесів в Україні вимагає контролю держави за національними природними ресурсами, суворих обмежень забруднення довкілля, особливо з боку ТНК та спільних підприємств, протидії комерційному зберіганню чи захороненню відходів ТНК, явної чи прихованої експлуатації робочої сили, подолання нерівноправних умов конкуренції на світових ринках, викриття небезпечної сутності віртуалізації світової економіки та «доларизації» регіональних фінансових систем. В умовах глобалізації природні ресурси України мають відіграти специфічну роль, яка не властива іншим матеріальним нагромадженням. Переорієнтація від користування ресурсами на збереження їх запасів, особливо щодо ресурсів невідновних або відновлювальних за межами соціально-економічного прогнозування, є шансом майбутнього добробуту України. Таке природокористування є втіленням політики екологічної безпеки. Визначення перспектив природокористування в Україні та екологічної парадигми розвитку (цілеспрямованої екологічної політики держави, тієї ідеальної теоретичної моделі взаємовідносин економіки і довкілля за умов наявного розвитку продуктивних сил, що має забезпечити оптимальну життєдіяльність і відтворення населення) спираються на геополітичні та геоекономічні складові державотворення.

6. Ефективна екологічна політика обумовлюється, по-перше, ставленням влади до міжнародних конвенцій і угод стосовно стану навколишнього середовища й охорони природи; по-друге, готовністю влади ініціювати та впроваджувати новітні природоохоронні угоди; по-третє, сучасними системами екоменеджементу, зокрема в галузі стандартизації (ISO 14000 тощо); по-четверте, дотриманням внутрішнього екологічного законодавства, нормативно-правової бази та посиленням екологічних вимог на всіх рівнях державного управління та організації виробництва; по-п’яте, ініціюванням співпраці з сусідніми країнами для встановлення прозорої системи прийняття рішень у сфері навколишнього середовища, чітким відстоюванням національних екологічних та економічних інтересів, використанням усіх легітимних можливостей з метою досягнення сприятливих для держави умов розвитку.

7. Економічне зростання потребує посилення економічної теорії, яка б відображала зміни у глобальному середовищі, перш за все - формування «постіндустріальних» відносин між суб’єктами глобального ринку. Орієнтиром розвитку економічної теорії щодо методологічного забезпечення досліджень з екологічної безпеки є екологічна парадигма України. В дисертації доведено провідну роль екологічної парадигми України для теоретико-методологічних розвідок у сфері економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, адже екологічна парадигма України є не лише орієнтиром екополітики найближчої перспективи, а й закладає на віддалений час засади взаємовідносин між господарюванням і станом навколишнього середовища.

8. Асиміляційний потенціал довкілля (АПД) та стійкість екосистем до антропогенних навантажень є репрезентативною і коректною характеристикою антропогенного втручання у цілісність природного середовища, параметризація якої пов’язана з великими труднощами методичного та методологічного характеру. АПД має соціально-економічний зміст і може розглядатися в ролі особливого капіталу природокористування, а його виснаження повинно відображатися у національному рахівництві. Параметризацію соціально-економічного змісту АПД можливо реалізовувати лише експертним шляхом за умов певних припущень, які визначаються конкретними завданнями, згідно з чинною нормативно-методичною базою. Вона має бути спрямована до якнайкоректнішого врахування особливостей екосистемної цілісності у проектуванні регіонального господарювання. Розширення мережі заповідників і природних резерватів є незаперечним шляхом до зміцнення регіонального й національного АПД. Водночас посилення природоохоронного режиму на територіях «м’якого» природоохоронного статусу (заказники, парки) є дієвим напрямом підвищення стійкості екосистем. Показники АПД та стійкості екосистем мають коригувати будь-які методичні доробки у сфері вартісних оцінок природокористування й охорони навколишнього середовища через прозорі та нормативно узгоджені механізми, створення яких є предметом міждисциплінарних досліджень.

9. Розвиток нормативно-правової системи передбачає поглиблення наукових засад екологічної політики регіонального і місцевого рівнів, розширення прав місцевого самоврядування й громадського контролю у сферах екологічно небезпечної господарської діяльності. Критеріями довершеності нормативних актів є економічна ефективність їх дії, вартість їх розробки і впровадження для держави. Потребують доопрацювання механізми впровадження нормативних актів та інформування широких кіл громадськості про них. Це обумовить посилення персональної та відомчої відповідальності за дотримання вимог природоохоронного законодавства.

10. Екологічну політику України слід спрямовувати на розвиток недержавних неприбуткових організацій і більш активно залучати їх до вирішення конкретних соціально-економічних проблем, що посилить як політичну, так і соціально-економічну усталеність суспільства. Важливим напрямом удосконалення правових актів є врахування в них міжнародних, регіональних, політичних особливостей розвитку законодавства та соціально-економічних процесів, що впливатимуть на стан екологічної безпеки.

11. Економічний механізм природно-техногенної безпеки має стати основою державного управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Ефективної системи практичного запобігання виникненню й розвитку надзвичайних подій досі не існує. Суспільство не може розвиватися без об’єктів, що несуть потенційну загрозу техногенного характеру, тому за обмежених матеріальних ресурсів необхідні такі механізми державного управління природно-техногенною безпекою, які б усунули неприйнятні загрози й гарантували розподіл бюджетних й позабюджетних коштів на вирішення пріоритетних завдань запобігання надзвичайним ситуаціям.

12. Методичний апарат оцінювання збитків від НС техногенного походження потребує не лише вдосконалення існуючих систем, а й створення принципово новітніх, відповідних до сучасних умов господарювання. З метою зниження ризику виникнення й зменшення масштабів наслідків НС необхідне прогнозування небезпечних явищ з урахуванням імовірних збитків і втрат, науково обґрунтоване раціональне розміщення виробничого потенціалу, об’єктів господарської і соціальної інфраструктури.

13. Визначення попередженого екологічного збитку є складним і недостатньо врегульованим завданням, вирішення якого знаходиться в межах спільних науково-методичних досліджень фахівців науково-дослідних установ і органів виконавчої влади, що повинні опікуватися проблемами запобігання надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, порушень природоохоронного законодавства, додержання безпеки праці.

14. Розрахунок збитків від наслідків НС потребує коректної та достатньої за обсягом інформаційної бази (вихідної інформації). Для її вдосконалення доцільно ввести до практики аналізу збитків уніфіковану форму подання інформації про масштаби заподіяної шкоди й налагодити постійний конструктивний контакт із обласними і районними статистичними управліннями. Вбачаємо доцільним створити регіональні бази даних за типами НС, покласти це завдання на органи місцевого управління і самоврядування, які тісно співпрацюватимуть з регіональними управліннями МНС. Кінцева інформація так само має бути уніфікованою.

15. Апробація методичних підходів для галузі – лісового господарства –виявила перспективні напрями вдосконалення розрахункових процедур та організації визначення екологічних збитків. Перш за все, необхідно кількісно і якісно збалансувати нормативи обчислення, а відтак і абсолютні вартісні показники прогнозованих збитків для лісових земель та земель інших категорій. Насамперед це стосується земель сільськогосподарського призначення: ріллі, сінокосів, багаторічних насаджень. Встановлена разюча несправедливість на користь ріллі (вона оцінюється у кілька разів дорожче, ніж інші реципієнти збитків) потребує поглибленого аналізу розрахункового й понятійного апарату, покладеного в основу чинних методичних документів. Слід ґрунтовно опрацювати також питання офіційного (законодавчо-нормативного) визнання лісів особливим видом багаторічних насаджень.

16. Методологія експертних досліджень, підходи до аналізу катастрофічних техногенних впливів на об’єкти природно-заповідного фонду, культурної, історичної, архітектурної спадщини, садово-паркового й ландшафтного мистецтва вимагають узгодження і вдосконалення. Підвищення ефективності та оперативності розрахунків можливе із створенням програмного продукту для визначення збитків від наслідків НС природного і техногенного характеру не лише за достатньої, а й обмеженої інформації, застосовуючи ймовірнісне моделювання.

Публікації автора:

Монографії та брошури:

  1. Хлобистов Є.В. Екологічна безпека трансформаційної економіки – К.: Чорнобильінтерінформ, 2004. – 336с.

  2. Розробка інтегрованих показників стану навколишнього середовища та механізмів їх впровадження в Національні плани дій щодо охорони природи / Данилишин Б.М., Патока І.В., Шостак Л.Б., Хлобистов Є.В., Потапов В.І. – К.: РВПС України НАН України, 1998. – 60 с. Авторський внесок: обґрунтовані підходи до формування інтегрованих показників сталого розвитку та стану навколишнього природного середовища.

  3. Охорона навколишнього природного середовища та сталий розвиток / Данилишин Б.М., Хлобистов Є.В. // Продуктивні сили України: аналіз та короткостроковий прогноз розвитку: У 2-х т. – К.: РВПС України НАН України, 1999. – Т.1. – С.221-229. Авторський внесок: визначені основні важелі реалізації еколого-економічної політики та план заходів щодо формування нового економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності.

  4. Концептуальні підходи до удосконалення системи екологічної безпеки в Україні / Міщенко В.С., Коржнєв М.М., Хлобистов Є.В. та ін. – К.: РВПС України НАН України, 2000. – 52 с. Авторський внесок: обґрунтовано зміст і підходи до структури екологічної безпеки, визначені напрями вдосконалення системи екологічної безпеки України на міждержавному рівні.

  1. Хлобистов Є.В. Втрати, пов’язані з аварійним забрудненням довкілля // Методи оцінки екологічних втрат – Суми: Університет. кн., 2004. – С.200-204.

  2. Волошин С.Н., Хлобыстов Е.В. Об эколого-экономическом исследовании чрезвычайных ситуаций в энергетике // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности. – К.: Знания Украины, 2004. – С.147-151. Авторський внесок: визначені теоретико-методологічні та методичні підходи до визначення збитків від наслідків НС в енергетичній галузі України.

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Хлобистов Є.В. Розвиток недержавних неприбуткових організацій України як важіль соціальної стабілізації // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 1998. – №6. – С.13-15.

  2. Хлобистов Є.В. Інвестиційне забезпечення національної безпеки: регіональні та міжнародні аспекти // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 1999. – №10. – С.27-30.

  3. Хлобистов Є.В. Методологія визначення ризику інвестиційного забезпечення для сталого розвитку територій // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2000. – С.120-134.

  4. Хлобистов Є.В. Екологічна безпека і засади визначення ризику техногенних катастроф // Економіка України. – 2000. – №6. – С.38-46.

  5. Кобзарь Ю.М., Хлобыстов Е.В. Методические основы оценки ущерба от чрезвычайных ситуаций // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. Спец. вип. – К.: РВПС України НАН України. – 2000. – С.174-184. Авторський внесок: запропонована схема визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій та визначені методичні підходи до загального аналізу збитків.

  6. Волошин С.М., Хлобистов Є.В. Соціально-економічне дослідження надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження (нормативно-правові та методичні аспекти) // Регіональна економіка. – 2000. – №3. – С.213-218. Авторський внесок: визначені проблеми нормативно-правового забезпечення соціально-економічного аналізу надзвичайних ситуацій та пропоновані методичні підходи до кількісного визначення обсягів збитків.

  7. Хлобистов Є.В. Системне вивчення надзвичайних ситуацій: макроекономічне підґрунтя за умов трансформаційної економіки // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку (Щорічник наукових праць). – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 2000. – Вип.ХХІ. – С.245-250.

  8. Хлобистов Є.В. Збитки від надзвичайних ситуацій: методологічні аспекти соціально-економічного дослідження // Економіка промисловості. – 2000. – №2. – С.146-153.

  9. Хлобистов Є.В. Надзвичайні ситуації на транспорті: аспекти соціально-економічного дослідження // Экономические инновации. Вып.8.: Рынок транспортных услуг. Сб.научн.тр. – Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ. – 2000. – С.207-213.

  10. Патока И.В., Хлобыстов Е.В. Экономические механизмы экологической политики Украины: становление и перспективы развития // Економіка промисловості. – 2001. – №2. – С.33-40. Авторський внесок: визначено сутність економічних механізмів екологічної політики України та зміну їх форм за часів державної незалежності.

  11. Хлобистов Є.В. Трансформаційна економіка та екологічна парадигма
    України в глобальному середовищі // Механізм регулювання економіки,
    економіка природокористування, економіка підприємництва та організація
    виробництва. – 2001. – №1-2. – С.57-65.

  12. Хлобистов Є.В. Методологічні аспекти вартісного аналізу природного ресурсу // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – С.20-26.

  13. Хлобистов Є.В. Особливості та передумови формування політики екологічної безпеки в Україні // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб.наук.пр.: У 2-х ч. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – Ч.ІІ. – С.165-174.

  14. Хлобистов Є.В. Визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайної ситуації (на прикладі стихійного лиха в Київській області) // Регіональна економіка. – 2001. – №4. – С.131-140.

  15. Патока І.В., Хлобистов Є.В. Теоретичні засади дослідження екологічної безпеки розвитку і розміщення промислового потенціалу // Економіка промисловості України: Зб. наук. праць. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – С.29-37. Авторський внесок: поглиблена методологічна сутність екологічної безпеки, зокрема щодо факторів її природо-ресурсної складової і підходів до цілісного врахування регіонального екологічного балансу в системі розвитку та розміщення промислового виробництва.

  16. Хлобистов Є.В. Теоретичні аспекти соціально-економічного дослідження екологічної безпеки // Економіка України. – 2002. – №6. – С.70-76.

  17. Хлобистов Є.В. Прогнозування та попередження збитків від надзвичайних ситуацій техногенного характеру (методичні аспекти) // Економіка промисловості. – 2002. – №2. – С.141-152.

  18. Хлобыстов Е.В. Техногенно-экологическая безопасность как фактор геоэкономической устойчивости украино-российских отношений // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Сер.: «Экономика». – Том 14 (53). – №1. – Симферополь: ТНУ им. В.И.Вернадского, 2001. – С.96-102.

  19. Патока І.В., Хлобистов Є.В. Теоретичні засади формування соціально-економічних стратегій України в глобальному середовищі // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємництва та організація виробництва. – 2002. – № 1-2. – С.104-114. Авторський внесок: визначені особливості врахування глобалізаційних процесів у формуванні інституційних та організаційних засад забезпечення екологічної безпеки України.

  20. Потапенко В.Г., Хлобистов Є.В. До питання про визначення збитків, спричинених надзвичайними ситуаціями природно-заповіднім та рекреаційним об'єктам України // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб.наук.пр. у 2-х ч. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – Ч.1. – С.294-304. Авторський внесок: визначені методологічні та методичні підходи до оцінювання збитків, що спричинені природно-заповідним об’єктам наслідками надзвичайних ситуацій.

  21. Хлобистов Є.В. Удосконалення державного регулювання регіональної екологічної безпеки // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – С.46-55.

  22. Голуб О.А., Хлобистов Є.В. Удосконалення оцінки збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надзвичайних ситуацій // Регіональна економіка. – 2003. – №1. – С.239-245. Авторський внесок: визначені методичні особливості оцінювання збитків від надзвичайних ситуацій для лісового господарства України.

  23. Хлобистов Є.В. Соціальне страхування на випадок надзвичайної ситуації техногенного походження // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: Сб.научн.тр.: В 4-х т. – Донецк, ИЭП НАН Украины. – 2003. – Т.4. – Ч.II. – С.316-320.

  24. Хлобистов Є.В. Економічний механізм екологічної (природно-техногенної) безпеки у формуванні та реалізації регіональної політики // Экономические инновации. Вып.13. Экономические трансформации: проблемы и современные тенденции регионального развития: Сб. научн. тр. – Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ. – 2002. – С.215-223.

  25. Хлобистов Є.В. Прогнозування екологічних збитків внаслідок техногенного впливу для територій природно-заповідного фонду України (на прикладі Дунайського біосферного заповідника) // Економіка промисловості. – 2003. – №2. – С.183-188.

  26. Хлобистов Є.В. Вдосконалення системи фінансування природоохоронних проектів // Регіональна економіка. – 2003. – №4. – С.204-212.

  27. Хлобистов Є.В. Структура екологічної безпеки // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2003. – С.6-12.

  28. Хлобистов Є.В. Питання визначення екологічної безпеки у складі національної безпеки держави // Стратегічна панорама. – 2004. – №1. – С.79-83.

  29. Хлобистов Є.В. Екологічна місткість території з позиції соціально-економічного дослідження продуктивних сил // Стратегія розвитку України (Економіка. Соціологія. Право). – 2004. – №1-2. – С.519-529.

  30. Хлобистов Є.В. Організаційні, інституційні та нормативні аспекти забезпечення екологічної безпеки (на прикладі аварійних забруднень р. Тиси у Закарпатській області) // Вісник Сумського державного університету. Серія «Економіка». – 2004. – №9. – С.208-217.

Публікації в інших виданнях:

  1. Хлобыстов Е.В, Патока И.В. Украина: взгляд в будущее // Российско-украинский альманах: Энергетические проблемы российско-украинских отношений. – Санкт-Петербург: Амадеус. – 2001. – С.319-330. Авторський внесок: обґрунтовані підходи до визначення сучасних та прогнозних глобалізаційних впливів на розвиток продуктивних сил України і забезпечення екологічної безпеки.

  2. Хлобыстов Е.В. Глобальные предпосылки преодоления неустойчивости развития // Прометей: региональный сборник научный трудов по экономике. – Донецк: Юго-Восток. – 2003. – №1(10). – С. 64-75.

  3. Хлобистов Є.В. Виклик глобалізації: українська перспектива // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. – Донецьк: Юго-Восток. – 2004. – №1(13). – С. 40-49.

Матеріали наукових конференцій:

  1. Хлобистов Є.В. Формування механізмів забезпечення сталого розвитку за умов перехідної економіки // Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. у 2-х ч. – Рахів: Патент. – 1998. – Ч.1. – С.131-134.

  2. Хлобистов Є.В. Розробка методики оцінки збитків від надзвичайних ситуацій // Математические методы и компьютерные технологии при решении задач защиты окружающей среды в чрезвычайных ситуациях: Тез. докл. 4-го межд. симп. – Киев: ГНЦ РОС НАНУ и МЧС Украины. – 1998. – С.29-30.

  3. Федорищева А.Н., Хлобыстов Е.В. Совершенствование нормативно-методического обеспечения оценки ущерба от чрезвычайных ситуаций в Украине // Проблемы правовых и экономических способов предупреждения и минимизации ущерба, возникшего в условиях чрезвычайной ситуации: Докл. и тез. выступ. на междунар. конф. – М.: ВНИИ ГОЧС. – 2000. – С.235-239. Авторський внесок: обґрунтовані нормативно-методичні засади, критерії та напрями вдосконалення оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру в контексті поглиблення взаємодії України з країнами СНД.

  1. Волошин С.Н., Хлобыстов Е.В. Анализ рисков чрезвычайных ситуаций с учетом социально-экономических последствий // Управление рисками чрезвычайных ситуаций: Докл. и выступл. участников Шестой Всероссийской науч.-практ. конф. – М.: ЦСИ МЧС РФ. – 2001. – С.282-287. Авторський внесок: визначені критерії та принципи соціально-економічного аналізу ризиків виникнення надзвичайних ситуацій.