У висновках викладено головні положення роботи щодо оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні крадіжок із проникненням у житло. 1. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до розгляду проблем теорії і практики застосування спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні крадіжок із проникненням у житло, які поєднують правові, організаційні та криміналістичні аспекти. 2. Проаналізовано сутність трансформації загальнопрофесійних криміналістичних знань у спеціальні знання з позицій праксіологічного підходу та виведено наступні їх види, які застосовуються в практиці діяльності експертної служби МВС України: а) участь спеціаліста-криміналіста у проведенні слідчих дій; б) проведення обліків з конкретних видів кримінальних справ; в) проведення криміналістичних експертиз. 3. Сформульовані концептуальні засади інтегративної моделі спеціальних криміналістичних знань як криміналістичної модульної системи оптимізації науково-методичних, організаційних та процесуальних засад їх використання при проведенні слідчих дій, в судово-експертній та обліковій діяльності у вирішенні завдань кримінального судочинства. 4. З метою практичної реалізації запропонованої концепції, стосовно участі спеціаліста криміналіста у проведенні слідчих дій доцільно: а) надання статусу самостійного процесуального суб’єкта (шляхом прийняття в КПК України спеціального підрозділу «Участь спеціаліста у проведенні слідчих дій») з визначенням його функцій, зокрема: виявлення, фіксація та вилучення доказів під час проведення слідчих дій та форму їх фіксації, як обов’язкового додатку до протоколу слідчої дії; підготовка матеріалів до проведення судових експертиз; складання інформаційно-пошукової карти «злочин» для постановки кримінальної особи на облік; б) з метою спеціалізації спеціалістів-криміналістів з техніко-криміналістичного забезпечення розслідування окремих видів злочинів здійснити відповідну організаційну структуризацію підрозділів експертної служби МВС України шляхом утворення окремих підрозділів; в) для належного науково-методичного забезпечення діяльності спеціаліста-криміналіста, останній повинен володіти кримінально-правовими ознаками злочинів, які отримують відображення у відповідній криміналістичній характеристиці злочину. Стосовно облікової діяльності: а) визначити процесуальний статус спеціаліста-криміналіста щодо ведення обліків у кримінальних справах, для чого внести в КПК України розділ (норму) «Висновок спеціаліста установи, яка здійснює облік у кримінальних справах»; б) організаційно структурувати підрозділи експертної служби МВС України з облікової діяльності; в) вдосконалити науково-методичні засади пошукового аналізу шляхом об’єднання інформаційних можливостей способу вчинення злочину та слідових комплексів на основі інформаційно-пошукової картки «злочин», яка має складатися спеціалістом-криміналістом за результатами проведення огляду місця події. Стосовно експертної діяльності: а) організаційно структурувати експертні підрозділи з урахуванням спеціалізації та атестації фахівців, передбачених Законом України «Про судову експертизу»; б) вдосконалити проведення комплексних експертних досліджень з урахуванням типових слідових комплексів, які притаманні криміналістичним характеристикам конкретних видів злочинів; в) забезпечити взаємодію з підрозділами, які ведуть облікову діяльність в інформаційному та технологічному аспектах. 7. Для належного науково-методичного забезпечення використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні крадіжок із проникненням у житло обґрунтовується доцільність застосування відомостей, які містяться у криміналістичній характеристиці. Найбільш придатним є підвидовий криміналістичний класифікаційний рівень крадіжок із проникнення у житло і відповідна методика їх розслідування, отже в дисертації розглядаються лише крадіжки із квартир громадян. 8. Прогностичне значення ознак елементів криміналістичної характеристики крадіжок із проникненням у житло полягає в можливості використання одержаних даних при: а) встановленні найбільш вірогідних місць знаходження слідів шуканого об’єкту та призначенні судових експертиз; б) оптимізації пошуково-аналітичної діяльності шляхом інтеграції інформаційних можливостей оперативних обліків за способом вчинення злочину та криміналістичних обліків; г) розробки рекомендацій щодо попередження можливостей вчинення злочинів зазначеної категорії. 9. Визначено елементний склад криміналістичної характеристики квартирних крадіжок, який має складатися з блоків, що містять інформацію про: 1) квартиру; 2) предмет злочинного посягання; 3) про способи проникнення до квартири та типові сліди, через які отримують відображення у навколишній обстановці відповідні способи. 10. Проведено аналіз ефективності застосування існуючих засад та шляхів удосконалення правових, організаційних і криміналістичних засад оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань під час провадження слідчих дій (огляд місця події, обшук) в розслідуванні крадіжок із проникненням у житло. 11. Визначено коло видів криміналістичних експертиз, які можуть проводитися у кримінальних справах про крадіжки з проникненням у житло, зокрема, трасологічних (слідів ніг, знарядь злому та інструментів, шкіряного покриву тіла людини, рукавичок, транспортних засобів, встановлення цілого за частинами); дактилоскопічних; матеріалів, речовин та виробів. Розглянуто можливості їх застосування. Визначені зразки ситуаційних матеріальних комплексів як безпосередніх об’єктів судових експертиз. 12. З метою оптимізації пошуково-аналітичної діяльності розроблено низку науково-методичних та організаційних заходів: схему взаємодії оперативних обліків за способом вчинення злочину з криміналістичними обліками; методичні особливості формування обліків; зразок інформаційно-пошукової картки «злочин»; основи комплексної технології формування автоматизованих криміналістичних електронних баз даних. 13. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до законодавчого та відомчого нормативно-правового регулювання використання спеціальних знань в обліковій діяльності. У конкретних нормах має визначатись процесуальний статус спеціаліста-криміналіста щодо ведення обліків у кримінальних справах та права суб’єктів доказування, вказаних у ч. 1 ст. 66 КПК України, доручати проведення перевірок за обліками. У відомчих нормативно-правових актах пропонується визначити права, обов’язки співробітників, що здійснюють пошуково-аналітичну діяльність, порядок виконання перевірок і взаємодії зі слідчими та оперативними підрозділами, а також іншими підрозділами експертної служби. У дисертації викладені й інші положення, висновки і пропозиції з окремих питань використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні крадіжок із проникненням у житло, спрямовані на подальшу оптимізацію правових, організаційних та криміналістичних засад їх використання у практиці діяльності експертної служби МВС України. Вони можуть бути також використані у навчальному процесі навчальних закладів МВС України. | 