Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право


Винар Любомир Вікторович. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : 12.00.03. – Цивільне право, цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право. - Львів, 2006.



Анотація до роботи:

Винар Л. В. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2006.

У дисертації проведено комплексний аналіз правового статусу юридичних осіб, заснованих державою. В роботі висвітлено визначальні елементи правового статусу юридичних осіб, які засновуються державою, а саме: права і обов'язки цих юридичних осіб, мета і цілі їх діяльності, правовий режим майна, організація управління, умови відповідальності юридичних осіб, заснованих державою, за зобов'язаннями. У дослідженні розкривається порядок створення і припинення юридичних осіб, які засновуються державою. Уточнено коло державних органів, через які держава засновує юридичні особи. З'ясовуються організаційно-правові форми, в яких здійснюють діяльність юридичні особи публічного права, засновані державою, та організаційно-правові форми, в яких діють юридичні особи приватного права, засновані державою. Акцентується увага на організаційно-правовій формі державного акціонерного товариства, визначаються поняття та ознаки державного акціонерного товариства. На підставі вивчення фахової юридичної літератури, аналізу чинного законодавства України та узагальнення матеріалів судової практики, присвячених визначальним елементам правового статусу юридичних осіб, заснованих державою, сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства.

Автором сформульовано ряд положень і пропозицій науково-теоретичного і практичного характеру.

1. На підставі аналізу теоретичних положень та чинного законодавства України визначальними елементами правового статусу юридичних осіб, заснованих державою, необхідно вважати: 1) права і обов'язки юридичних осіб, заснованих державою; 2) мету або цілі діяльності юридичних осіб, заснованих державою; 3)правовий режим майна цих юридичних осіб; 4) організацію управління юридичними особами, заснованими державою; 5) особливостями відповідальності таких юридичних осіб за зобов'язаннями.

2. Закріплення в Цивільному кодексі України можливості набуття юридичними особами в сучасних економічних та суспільних умовах загальної правоздатності є позитивним явищем, проте правоздатність юридичних осіб публічного права, заснованих державою, повинна бути спеціальною.

3. Враховуючи особливості правового режиму юридичних осіб публічного права пропонується доповнити положення Цивільного кодексу України такими видами речових прав на майно, як право господарського відання та право оперативного управління. Для цього статтю 395 Цивільного кодексу України викласти в такій редакції: “1. Речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); 5) право господарського відання; 6) право оперативного управління. 2. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно”.

4. Враховуючи те, що в Україні простежується тенденція до управління державним сектором економіки шляхом створення організацій, що поєднують у собі функції управління з функціями господарювання, пропонується передбачити в законодавстві визначення організаційно-правової форми об'єднань юридичних осіб, які засновані державою, – державної корпорації. Для цього пункт 6 статті 120 Господарського кодексу України доповнити положенням такого змісту: “Державною корпорацією є об'єднання юридичних осіб, заснованих державою, яке наділене владними повноваженнями, створене в розпорядчому порядку на підставі акта уповноваженого державного органу з метою здійснення управлінських функцій загальнодержавного характеру та заняття підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку”.

5. Визначено організаційно-правові форми, в яких здійснюють діяльність юридичні особи, засновані державою. Юридичні особи публічного права, які засновані державою, діють в організаційно-правовій формі державної установи, державного підприємства, казенного підприємства, державної корпорації. Юридичні особи приватного права, засновані державою, діють в організаційно-правовій формі державного акціонерного товариства, акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю.

6. Сформульовано дефініцію поняття державного акціонерного товариства та державного акціонерного холдингового товариства.

Державне акціонерне товариство – це юридична особа приватного права, заснована державою, в особі уповноваженого державного органу, статутний фонд якої формується з майна реорганізованого державного підприємства, яка має особливий порядок управління та спеціальну правоздатність і в якій державі належить кількість акцій, що відповідно до законодавства забезпечує право вирішального впливу на прийняття рішень цим товариством.

Державне акціонерне холдингове товариство – це юридична особа приватного права (державне акціонерне товариство), заснована державою в особливому порядку уповноваженим органом чи державним акціонерним товариством, яка володіє контрольними пакетами акцій інших, одного чи більше, акціонерних товариств і в якій державі належить кількість акцій, що відповідно до законодавства забезпечує право вирішального впливу на прийняття рішень цим товариством.

Публікації автора:

1. Винар Л.В. Проблема відповідальності юридичних осіб, заснованих на державній власності // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2003. – Випуск 38. – С. 286-292.

2. Винар Л.В. Правоздатність юридичних осіб, заснованих державою // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис. – 2003. - № 3-4 (7-8). – С. 145-149.

3. Винар Л.В. Проблема правоздатності юридичних осіб публічного права, заснованих державою // Молодь у юридичній науці: Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Другі осінні юридичні читання”. – Хмельницький: В-во ХІУП. – 2003. – С. 80,81.

4. Винар Л.В. Способи створення юридичних осіб, заснованих державою // Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали 5-ї Регіональної міжвузівської наукової конференції (Івано-Франківськ, 16 квітня 2004 року). – Івано-Франківськ. – 2004. – С. 72-75.

5. Винар Л.В. Правова природа рішення про створення юридичної особи, заснованої державою // Молодь у юридичній науці: Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання”. – Хмельницький: В-во ХУУП. – 2004. – С. 122-124.

6. Винар Л.В. Окремі аспекти адаптації правового статусу юридичних осіб, заснованих державою, до стандартів Європейського союзу // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали 11 регіональної науково-практичної конференції, 3-4 лютого 2005 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 213-214.

7. Винар Л.В. Організаційно-правові форми юридичних осіб, заснованих державою // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 6-10.

8. Винар Л.В. Правовий статус державної корпорації // Молодь у юридичній науці: Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Четверті осінні юридичні читання” (21-22 жовтня 2005 року): У 3-х частинах.– Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2005. – Частина друга: “Приватно-правові науки”.— С. 52-55.

9. Винар Л.В. Порядок створення юридичних осіб публічного права, заснованих державою // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 44-47.