Анотація до роботи:

Деревянко Б.В. Правове регулювання створення та діяльності промислово-фінансових груп. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – Господарське право; господарсько-процесуальне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2004.

У роботі сформульовано поняття ПФГ як промислово-фінансового об’єднання підприємств особливого виду, яке створюється і діє на засадах партнерських відносин між державою та суб’єктами господарювання. Удосконалено надане у законодавстві визначення поняття ПФГ. Виокремлено стадії створення ПФГ, запропоновано шляхи спрощення порядку створення ПФГ. Обґрунтовано доцільність встановлення у законодавстві вимоги створення спеціальних фондів ПФГ. Удосконалено визначення правової природи Генеральної угоди ПФГ з урахуванням її кваліфікації як організаційного господарського договору. Систематизовано основні принципи правового забезпечення державного регулювання створення та діяльності ПФГ. Дістало подальший розвиток правове забезпечення управління ПФГ з урахуванням необхідності посилення принципів централізації в управлінні ними.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання створення та діяльності ПФГ. Для вирішення наукової задачі дисертантом обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо удосконалення законодавства про ПФГ з метою активізації процесів створення ПФГ та забезпечення їх ефективної діяльності. На підставі проведеного дослідження сформульовано наступні основні висновки:

1. ПФГ є господарською організацією, що виникає на основі Генеральної угоди ПФГ як організаційного господарського договору, який укладається за участю господарських організацій та органів державної влади, містить елементи приватноправового та публічно-правового регулювання і направлений на створення цього суб’єкта господарювання (за діючим законодавством – без статусу юридичної особи) та забезпечення організаційно оформленої спільної діяльності його учасників. Підкреслена необхідність усунення неузгодженості між статтями 55, 118, 125 ГК України.

2. Визначена доцільність надання ПФГ права вибору будь-якої організаційно-правової форми об’єднання підприємств, прийнятної для досягнення мети створення ПФГ (незалежно від наявності чи відсутності статусу юридичної особи). Сформульовано відповідні пропозиції щодо удосконалення норм Закону про ПФГ і глави 12 ГК України.

3. Сформульовано доктринальне визначення ПФГ як промислово-фінансового об’єднання підприємств особливого виду, яке створюється і діє на засадах партнерських відносин між державою та суб’єктами господарювання.

4. Удосконалено легальне визначення ПФГ шляхом уточнення, що ПФГ є об’єднанням підприємств, встановлення обов’язкових та можливих учасників ПФГ, зазначення спеціального порядку як створення, так і реорганізації та ліквідації ПФГ, з урахуванням чого запропоновано закріпити у законодавстві, що ПФГ – це об’єднання підприємств, до якого входять промислове підприємство (сільськогосподарське підприємство або підприємство транспорту чи зв’язку) і банк чи фінансово-кредитна установа, можуть входити наукові і проектні установи, інші підприємства, установи, організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється, реорганізується і ліквідується за рішенням Кабінету Міністрів України в спеціальному порядку і діє певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва, транспорту, зв’язку і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами.

5. Виокремлено стадії створення ПФГ, аргументовано доцільність спрощення порядку створення ПФГ і підготовлено пропозиції щодо скорочення термінів створення ПФГ за рахунок зменшення тривалості підготовки і прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про створення ПФГ.

6. Запропоновано закріпити у законодавсті право головного підприємства ПФГ давати обов’язкові до виконання вказівки учасникам ПФГ з метою удосконалення управління ПФГ і посилення принципів централізації в управлінні ПФГ. Для забезпечення дотримання прав банків, підприємств – виробників кінцевої продукції та інших учасників ПФГ запропоновано на законодавчому рівні встановити право керівника будь-якого учасника ПФГ скликати загальні збори, а також запровадити інститут уповноваженого постійного представника на головному підприємстві ПФГ.

7. Обґрунтовано доцільність встановлення законодавчої вимоги щодо обов’язкового створення у ПФГ із відрахувань її головного підприємства та учасників фонду фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і резервного фонду для забезпечення необхідного науково-технічного розвитку та фінансово-господарської сталості ПФГ.

8. Розвинуто теоретичні засади державного регулювання створення та діяльності ПФГ систематизацією основних принципів його правового забезпечення і сформульовано пропозиції до законодавства щодо: встановлення права створення ПФГ незалежно від розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ; дозволу входження до ПФГ кількох банків або їх об’єднань, а також входження у виключних випадках за рішенням Кабінету Міністрів України одного банку до декількох ПФГ; надання права банку чи фінансово-кредитній установі виступати в якості головного підприємства та діяти від імені групи, тобто можливості створення ФПГ.

Основним прикладним результатом дослідження є розробка у розвиток норм ГК України проекту Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про промислово-фінансові групи в Україні» і до деяких інших законодавчих актів України».

Публікації автора:

1. Деревянко Б.В. Створення промислово-фінансових груп як один з перспективних напрямків реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу України // Економіко-правові проблеми реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу України: науково-практичні рекомендації /
Т.В. Філіпенко, І.П. Подмаркова, Н.І. Новікова, Б.В. Деревянко / За заг. ред. Т.В. Філіпенко. – Севастополь: Вебер, 2003. – С. 123-137.

2. Деревянко Б.В. Стимулювання участі комерційних банків у промислово-фінансових групах // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2002. – № 1. – С. 238-247.

3. Деревянко Б.В. Правовий статус промислово-фінансових груп // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – 2003. – № 1. – С. 242-250.

4. Деревянко Б. Щодо необхідності створення промислово-фінансових груп (економіко-правові аспекти) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 20-23.

5. Деревянко Б. До питання про порядок створення промислово-фінансових груп // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 12-16.

6. Деревянко Б. Необхідність підтримки вітчизняного великого бізнесу // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 11-14.

7. Деревянко Б.В. Майнові аспекти господарювання промислово-фінансових груп // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2004. – № 1. – С. 258-268.

8. Грудницька С., Деревянко Б. Економіко-правові питання формування та діяльності промислово-фінансових груп (історичний аспект) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – C. 3-7. (Особистий внесок здобувача: визначення правової суті ПФГ на основі розгляду історичного досвіду правового регулювання створення та діяльності промислово-фінансових об’єднань).

9. Грудницька С.М., Деревянко Б.В. Удосконалення правового регулювання створення і діяльності промислово-фінансових груп в Україні // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – 2004. – № 1. – С. 347-354. (Особистий внесок здобувача: визначення поняття ПФГ, формулювання пропозицій щодо удосконалення порядку створення ПФГ, забезпечення сталості їх діяльності, управління ПФГ, державного стимулювання створення та діяльності ПФГ).

10. Деревянко Б.В. Можливі шляхи інтеграції банків та промисловості // Матеріали міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених «Проблеми та перспективи розвитку фінансів, кредиту і бухгалтерського обліку». – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського. – 2002. – С. 20-21.

11. Деревянко Б.В. Питання доцільності функціонування ПФГ в Україні // Матеріали ІІ міжвуз. наук. конф. студ. і асп. «Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці». – К.: КНЕУ. – 2002. – С. 105-107.

12. Деревянко Б. Щодо поняття промислово-фінансової групи // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Спецвипуск № 1. – Львів: Львівська політехніка. – 2002. – С. 131-132.

13. Деревянко Б.В. Молоді фахівці у вирішенні проблем конкуренції вітчизняних суб’єктів господарювання з транснаціональними корпораціями та необхідності створення промислово-фінансових груп // Материалы первой междунар. науч.-практ. конф. «Молодежь и государство». – Авдеевка: ДРУК-ИНФО. – 2002. – С. 28-29.

14. Деревянко Б.В. Промислово-фінансові групи як суб’єкти господарювання, здатні конкурувати з зарубіжними транснаціональними корпораціями // Праці другої міжнар. третьої всеукр. наук. конф. студ. та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». – Ч. 3. – Донецьк: ДонНУ. – 2002. – С. 79-82.

15. Деревянко Б.В. Створення регіональних ПФГ як засіб подолання проблем регіонів // Праці четвертої міжнар. наук. конф. студ. та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». – Ч. 2. – Донецьк: ДонНУ. – 2003. – С. 121-123.