Проведене дослідження права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю, його захисту та отримані на його основі результати спрямовані на вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обгрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання відносин щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання для більш ефективного здійснення господарської діяльності. Запропоноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності господарського законодавства і розвитку науки господарського права. На основі проведеного дослідження сформульовано такі основні висновки: 1. Необхідність прийняття закону України про комерційну таємницю обумовлена двома обставинами: 1) практичною потребою в регламентації певної групи суспільних відносин, що виникають у зв'язку з комерційною таємницею, які не урегульовані нормами права; 2) відсутністю законів, здатних виконати цю функцію. Необхідність у законі про комерційну таємницю обумовлюється розвитком підприємництва в Україні і посиленням економічної конкуренції на товарних ринках, приведенням українського законодавства у відповідність із законодавством розвинутих країн з ринковою економікою, в яких функціонує інститут комерційної таємниці. Цей закон буде сприяти поліпшенню правового регулювання відносин у сфері обігу комерційної таємниці. 2. Необхідно закріпити в проекті закону про комерційну таємницю наступні принципові положення: надання охорони комерційної таємниці на території України суб'єктам господарювання - юридичним особам і суб'єктам підприємництва - фізичним особам; визначення заходів забезпечення правового режиму інформації, що складає комерційну таємницю, її володарем; законодавче встановлення переліку інформації, що не може становити комерційну таємницю; можливість віднесення комерційної таємниці до відомостей, що складають державну таємницю; закріплення обов'язку державних органів зберігати отриману комерційну таємницю в режимі службової таємниці; установлення порядку охорони комерційної таємниці в трудових відносинах; визначення видів порушень права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю, засобів захисту і юридичної відповідальності правопорушників. 3. Необхідно доповнити перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, такими видами інформації: інформація, що міститься в установчих документах; інформація, що підлягає розкриттю емітентом цінних паперів, професійним учасником ринку цінних паперів і власником цінних паперів відповідно до законодавства України про цінні папери; інформація про діяльність благодійних організацій та інших некомерційних організацій; інформація про реалізацію державних програм приватизації і про умови приватизації конкретних об'єктів; інформація про розміри майна і вкладених коштів при його приватизації; інформація про ліквідацію юридичної особи, порядок і терміни заявлення вимог його кредиторами; інформація, для якої введені обмеження на встановлення режиму комерційної таємниці законом України. 4. Враховуючи вимоги Господарського та Цивільного кодексів України, доцільно в проекті закону України про комерційну таємницю: установити перелік інформації, стосовно якої встановлення режиму комерційної таємниці є неправомірним; передбачити норми про зловживання правом на комерційну таємницю, встановити обов’язок суб’єктів господарювання, що порушили вимоги Закону про відомості, що не можуть складати комерційну таємницю, зняти гриф конфіденційності з інформації, неправомірно віднесеної ними до комерційної таємниці; встановити заборону втручання державних органів у визначення суб'єктом господарювання переліку відомостей, що складають комерційну таємницю. 5. Доцільно у проекті закону України про комерційну таємницю передбачити права державних органів щодо доступу до комерційної таємниці, а також обов'язки щодо її надання та охорони, що їм кореспондують, зокрема: право державних органів на доступ до комерційної таємниці в межах своєї компетенції, визначеної законодавством України; обов'язок державних органів забезпечити охорону комерційної таємниці, отриманої ними відповідно до законодавства України, від розголошення і неправомірного використання посадовими особами та іншими працівниками зазначених органів, яким вона стала відома у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків; охорону інформації, що складає комерційну таємницю, в зазначених органах в якості службової таємниці; обов'язок осіб, що володіють комерційною таємницею, надати її державним органам на їх вимогу у межах компетенції зазначених органів у випадках, установлених законодавством України. 6. Необхідно встановити норми щодо захисту права на комерційну таємницю, зокрема: володар комерційної таємниці самостійно обирає конкретні способи захисту своїх прав на комерційну таємницю і має право вимагати: а) визнання прав володаря на комерційну таємницю; б) припинення дій, що порушують режим комерційної таємниці, або порушення, що створюють його загрозу; в) відшкодування збитків, завданих розголошенням або неправомірним використанням комерційної таємниці; г) вживання інших передбачених законодавством заходів, що забезпечують захист його права на комерційну таємницю. 7. Необхідно передбачити в проекті закону України про комерційну таємницю відповідальність за порушення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю у окремій главі, де, зокрема, передбачити, що порушення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю тягне господарсько-правову, цивільно-правову, дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно до законодавства України. |
