Анотація до роботи:

Загайнова Н.М. Порушення мікробіологічного та імунного гомеостазу ротової порожнини, показників мінерального обміну зубів та методи їх корекції при карієсі у дітей.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Луганський державний медичний університет. – Луганськ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної медицини, яке складається у визначенні стану та розробці методів корекції порушень мікробіологічного та імунного гомеостазу ротової порожнини, показників мінерального обміну зубів у дітей, хворих на карієс, з використанням препаратів «Лісобакт» та «Вітафтор». Вперше вивчений хімічний склад зубів у дітей, які мешкають у зонах з різною екологічною ситуацією. Вперше вивчені антикомплементарна, антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність етіологічних агентів карієсу у дітей. Вперше досліджений антибактерійний потенціал препаратів «Лісобакт» та «Вітафтор» in vitro. Вперше вивчена ефективність використання комбінації препаратів «Лісобакт» та «Вітафтор» для корекції мікробіологічних, імунних порушень, а також показників мінерального обміну зубів дітей 5-15 років, хворих на карієс.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної медицини, яке полягає в розробці патогенетично обґрунтованого способу корекції порушень мікробіологічного та імунного гомеостазу ротової порожнини, показників мінерального обміну зубів у дітей 5-15 років, хворих на карієс, з використанням комбінації препаратів «Лісобакт» та «Вітафтор».

1. У дітей 5-15 років, які мешкають у містах Луганську та Северодонецьку, розповсюдженість карієсу складає 77,54 %, частота реєстрації ускладнених форм карієсу – 48,0 %, при переважанні карієсу дуже високого та високого ступеня інтенсивності (54,3 %) та незадовільних рівні гігієни ротової порожнини і стані тканин пародонта. Розповсюдженість ускладнених форм карієсу, частота ідентифікації карієсу дуже високого та високого ступеня інтенсивності, а також негативні показники гігієни порожнин рота та стану тканин пародонта у дітей 5-15 років, які мешкають у Северодонецьку, вірогідно вищі таких у дітей аналогічного віку, які мешкають у Луганську.

2. Якісний хімічний склад зубів не залежить від їх типу, віку та місця мешкання дітей. На кількісний склад хімічних сполук зубів дітей суттєво впливає місце мешкання та стоматологічний статус дітей, а також тип їх зубів. Кількісний хімічний склад зубів дітей 5-15 років, які мешкають у Луганську та Северодонецьку, характеризується зниженим вмістом фтору та окису калію, підвищеним вмістом окисів сірки, натрію, магнію, кремнію при незміненому вмісту окисів фосфору та кальцію відносно аналогічних показників дітей, які мешкають у Житомирській області (зовнішній контроль). Найбільші кількісні зміни хімічного складу зубів спостерігають при карієсі тимчасових зубів дітей, які мешкають у Северодонецьку. Найменший дефіцит фтору зареєстрований у постійних зубах дітей, які мешкають у Луганську.

3. Карієс є змішаною інфекцією, етіологічними агентами якої є бактерії родів Streptococcus, Staphylococcus, Stomatococcus, Peptococcus, Peptostreptococcus та Porphyromonas. Ці бактерії локалізуються в детриті каріозних порожнин та мають виразну АКА, АЛА та АІА. Найбільший імуносупресивний потенціал мають S. mutans, найменший – порфіромонади. Найбільші частоти та титри специфічних антитіл до карієсогенних бактерій реєструють у дітей, які не хворіють на карієс.

4. У дітей 5-15 років, хворих на карієс, у ротовій порожнині має місце недостатність локальних гуморальної та клітинної ланок імунітету, що має прояв у зниженні у змішаній слині активності лізоциму, рівнів Ig A та Ig G, а також у зменшенні фагоцитарної активності нейтрофілів змішаної слини. Імунопатологічні порушення найбільш виражені у дітей, хворих на карієс, які мешкають у Северодонецьку.

5. Препарати «Лісобакт» та "Вітафтор" у діючих концентраціях 3 мкг/мл in vitro мають виразну бактеріостатичну дію відносно бактерій, які викликають карієс у дітей. Прийом комбінації даних препаратів має найбільший антибактерійний та імунокоригувальний ефект, підвищує вміст фтору в зубах, сприяє зниженню розповсюдженості та інтенсивності карієсу, покращує показники стану гігієни порожнини рота та тканин пародонта.

Публікації автора:

1. Загайнова Н.Н., Силенко Ю.И. Показатели стоматологического статуса детей Луганска и области // Український стоматологічний альманах. – 2005. – № 5. – С. 39-41. (Здобувачка вивчила стоматологічний статус у дітей, які мешкають у Луганську та у Северодонецьку).

2. Загайнова Н.Н. Состояние стоматологического статуса детей г. Луганска и г. Северодонецка // Український стоматологічний альманах. – 2006. – № 5. – С. 17-19.

3. Загайнова Н.Н. Корреляционная связь между показателями интенсивности кариеса зубов, состоянием тканей пародонта и гигиены полости рта у детей // Вісник стоматології. – 2007. – № 2. – С. 51-53.

4. Загайнова Н.Н., Силенко Ю.И. Показатели иммунитета полости рта у детей 6-7 лет г. Луганска и г. Северодонецка // Український стоматологічний альманах. – 2007. – № 3. – С. 71-75. (Здобувачка вивчила показники клітинної та гуморальної ланок імунітету змішаної слини в дітей, хворих на карієс).

5. Загайнова Н.Н. Минеральный состав зубов детей 5-15 лет, проживающих в разных экологических зонах Луганской области // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2008. – № 1. – С. 68-71.

6. Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Сенченко Н.Г., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В. Возможность восстановления бактериальной флоры после лечения инфицированных зубов // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 15. – К.-Луганськ. – 2008. – С. 286-289. (Здобувачка виділила з кореневих каналів зубів пацієнтів з карієсом суворо анаеробні бактерії, вивчила їх імуносупресивні властивості).

7. Загайнова Н.Н. Эффективность использования препаратов «Лисобакт» и «Витафтор» в профилактике кариеса у детей 5-15 лет // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2008. – № 2. – С. 61-67.

8. Спосіб лікування пародонтиту: Патент на корисну модель України 21815А, МПК (2006) А61К6/00. Гаврілов В.О., Копельян Н.М., Загайнова Н.М., Коновалова Т.М. (Україна); Луганський державний медичний університет. – № u200608441; Заявлений 27.07.06; опублікований 10.04.07, Бюлетень № 4. – 6 с.

9. Андриенко Н.Н. Клинический опыт применения фотополимеризующегося герметика «Delton» фирмы «Densply» для профилактики кариеса // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини». – Донецьк. – 2001. – С. 121-122.

10. Сенченко Н.Г., Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В., Казимирко Н.К. Возможность восстановления микрофлоры после лечения периодонтита // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів, інтернів, магістрів, аспірантів та молодих вчених медичного факультету Ужгородського національного університету. – Ужгород. – 2008. – С. 25.