Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


Кампі Юрій Юрійович. Порушення функціонального стану нирок та можливості його корекції у дітей, хворих на пієлонефрит : Дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 153арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 125-153.



Анотація до роботи:

Кампі Ю.Ю. Порушення функціонального стану нирок та можливості його корекції при пієлонефриті у дітей. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 — педіатрія. — Нацiональний медичний унiверситет iм. О.О. Богомольця, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі пiдвищення ефективності дiагностики та лікування пієлонефриту у дiтей.

Здійснено комплексне дослідження особливостей функціонального стану нирок при пієлонефриті у дітей. Наведено результати вивчення осмо- та йонорегулюючої функції нирок у дітей з різними формами пієлонефриту в умовах різного водного режиму (звичайному, з обмеженням рідини та при індукованій гідратації). Виявлено як ушкодження концентраційної здатності нирок, так і порушення здатності до осмотичного розведення сечі у хворих на пієлонефрит, найбільш виражені в осіб з активним запальним процесом (у хворих з гострим пієлонефритом та активною стадією хронічного пієлонефриту). В результаті вивчення кислотно-регулюючої функції нирок при пієлонефриті у дітей в умовах навантажувальних проб не було одержано даних про превалювання порушення амоніогенезу над ацидогенезом.

Вперше здійснено порiвняльне вивчення стану центральної гемодинаміки та ниркового кровотоку у дiтей з гострим, хронiчним пiелонефритом без азотемii та з азотемiею. Виявлені порушення ниркової гемодинаміки залежно від перебігу захворювання та порушення функції нирок: збiльшення кровонаповнення нирок на рiвнi всiх судин при гострому процесі та значне погiршення ниркової гемодинамiки (зниження кровонаповнення переважно в дрiбних судинах, особливо виражене в групi дiтей з азотемією) — при хронічному. Аналіз показників центральної гемодинаміки дозволив визнати її тип у дітей з гострим пієлонефритом як нормоволемічний, еукінетичний, у дітей з хронічним пієлонефритом без азотемії — як нормоволемічний, гіпокінетичний, та у дітей з хронічним пієлонефритом і азотемією — як гіповолемічний, помірно гіпокінетичний.

Вивчено еритропоетичну функцію нирок у хворих різних клінічних груп (гострий і хронічний пієлонефрит, гострий і хронічний гломерулонефрит, термінальна ХНН). Показано, що основною причиною анемії при хронічних захворюваннях нирок є дефіцит ендогенного еритропоетину. Продемонстровано позитивний вплив рекомбінантного людського еритропоетину на показники червоної крові пацієнтів з ХНН під час програмного гемодіалізу.

Нами проведено теоретичне обґрунтування i запропоновано нове вирiшення проблеми пiдвищення ефективностi дiагностики пієлонефриту у дiтей на основі аналізу осмо-, йонорегулюючої та кислотно-видільної функції нирок в умовах навантажувальних проб, рентгенпланіметрії, двоіндикаторної реносцинтиграфії, дослідження еритропоетичної функціїї та визначення стану ехоморфології серця, центральної та ниркової гемодинаміки.

1. Для хворих пієлонефритом характерним є ушкодження як концентраційної здатності нирок, так і порушення здатності до осмотичного розведення сечі, найбільш чіткі — в осіб з активним запальним процесом (у хворих з гострим пієлонефритом та активною стадією хронічного пієлонефриту). При звичайному водно-харчовому режимі показник реабсорбції осмотично вільної води достовірно відрізнявся від аналогічного показника у дітей контрольної групи — більшою мірою у пацієнтів з гострим пієлонефритом (р<0,01) та при хронічному пієлонефриті в активній стадії (р<0,01), менше у випадку латентного перебігу процесу (р<0,05) і в стані ремісії (р<0,05). У тих же хворих в умовах водного навантаження не забезпечується необхідний рівень сечовиділення, що може бути пов’язане з помітними змінами тубуло-тубулярного балансу і, перш за все, зі зростанням реабсорбції осмотично активних речовин в проксимальному відділі нефрона. Зміни осморегулюючої діяльності нирок при пієлонефриті можуть відбиватися і на стані осмотичного гомеостазу в цілому. Останнє, зокрема, проявляється в наявності відносної гіперосмії у таких пацієнтів і більших, порівняно зі здоровими, варіаціях загальної осмотичної концентрації крові при різких коливаннях споживання рідини.

2. У 63,6% хворих з вторинним і у 52,4% з первинним функціонально компенсованим хронічним пієлонефритом при використанні навантажувальних проб виявляються чіткі зміни в стані кислотно-регулюючої діяльності нирок у вигляді недостатньої реакції на вживання хлориду амонія. Не отримано переконливих доказів превалювання пошкоджень амоніогенезу над ацидогенезом у пацієнтів з хронічним пієлонефритом.

3. При пiєлонефритi вiдмiчається порушення ниркової гемодинамiки в залежностi вiд перебiгу захворювання i наявності ниркової недостатності. Для гострого процесу бiльш характерно збiльшення кровонаповнення нирок на рiвнi всiх судин, як прояв гострого процесу, а для хронiчного — значне погiршення ниркової гемодинамiки, за типом зниження кровонаповнення переважно в дрiбних судинах, особливо виражене в групi дiтей з ХНН.

4. Показники ехоморфології серця у хворих з гострим пієлонефритом не відрізняються від аналогічних показників у здорових. У хворих з хронічним пієлонефритом без азотемії спостерігається тенденція до збільшення порожнини лівого шлуночка, помірне збільшення маси міокарда і статистично достовірне (р<0,05) збільшення ступеня потовщення задньої стінки лівого шлуночка, відповідне високому рівню індексу внутрішньоміокардіального напруження. У хворих з хронічним пієлонефритом і азотемією помірна дилятація лівого шлуночка (р<0,05) і достовірне (р<0,05) збільшення маси міокарду поєднується з неадекватним підвищенням індексу внутрішньоміокардіального напруження, що вказує на збільшення постнавантаження на міокард. У хворих на гострий пiелонефрит показники ЦГ не відрізнялись від норми, що дозволило визначити тип ЦГ як нормоволемічний, еукінетичний. У хворих на хронiчний пiелонефрит без порушення функцii визначався нормоволемічний і, виходячи зі швидкісних показників, гіпокінетичний типи ЦГ. У хворих з ХНН тип ЦГ можна визначити як гiповолемічний, помiрно гiпокінетичний.

5. Проведення рентгенпланіметричного аналізу екскреторних урограм дозволяє не тільки виявити ранні ознаки ураження верхніх сечових шляхів — збільшення рено-кортикального індексу, зміна індексу Ходсона, мисково-хребцевого коефіцієнту, індексу ураження ниркової паренхіми, — але і проводити диференціальну діагностику між органічним ураженням миски та диспропорцією росту. Застосування планіметрії дозволяє реєструвати зміну показників нирок, що характеризують морфо-функціональний стан, у 2,2 рази частіше, ніж при вимірі лінійних параметрів, підвищити чутливість і точність рентгенологічного методу обстеження. Водночас, низка планиметричних показників (індекс паренхіми, об'єм ниркової паренхіми, об'єм збірної системи) можуть знайти обмежене застосування, оскільки достовірна зміна зазначених параметрів спостерігається тільки у хворих, що тривало страждають ПН.

6. Дані щодо діагностичних можливостей гамасцинтиграфії з І131-гіппураном і Тс99m-DTPA, свідчать про порушення секреторно-екскреторних процесів при ПН, асиметричне ураження однієї з нирок при вторинному обструктивному ПН і симетричному ураженні нирок при первинному і вторинному дизметаболічному ПН. Достовірних розходжень між показниками первинного і загостренням хронічного ПН в наших дослідженнях не отримано. Відсутність змін модельних констант К і КО1, а також зменшення швидкості переходу РФП із плазми в клітину канальцевого епітелію, дозволяє думати про вибіркове порушення канальцевого апарату нефрона. Водночас, більш ніж у половини хворих (57%) при ПН відмічено зниження швидкості клубочкової фільтрації, що при низькому відсотку виведення пентатеху вказує на порушення фільтрації радіонукліду і його фіксації на базальной мембрані клубочка. Зниження у 20% хворих фільтраційної фракції при незміненому ефективному нирковому кровоплину може розглядатися як прогностичний критерій ХПН.

7. Визначальною причиною анемії при захворюваннях нирок є відносна або абсолютна нестача еритропоетину. У хворих з гострим ПН та анемією показники сироваткового еритропоетину виявилися достовірно підвищеними (р<0,05) у порівнянні зі здоровими дітьми, а у пацієнтів з хронічним ПН та анемією — достовірно зниженими (р<0,05) проти показників у здорових дітей. Таким чином, у анемізованих дітей з гострим ПН мав місце відносний, а у паціентів з хронічним ПН — абсолютний дефіцит ендогенного ЕПО. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю зберігається механізм зворотного від’ємного зв’язку між величинами Нв та рівнями ЕП в сироватці, в той же час відповідь на рл-ЕПО є індивідуальною (позитивний ефект від ЕПО-терапї отримано у 80% хворих, котрим був призначений препарат). Концентрації ЕПО, які досягаються при його внутрішньовенному введенні хворим на програмному гемодіалізі, забезпечують доволі високий та тривалий антианемічний ефект.

Таким чином, результати наших досліджень свідчать про доволі чіткі зміни функціонального стану нирок у хворих навіть функціонально компенсованим хронічним пієлонефритом. В доазотемічному періоді порушення тубулярних процесів у таких хворих переважають над гломерулярними, хоча і зміни ниркової гемодинаміки у них виражені достатньо чітко.

Публікації автора:

1. Оцінка функціонального стану нирок у дітей, хворих на пієлонефрит // Актуальні проблеми нефрології (збірник наукових праць (випуск 3)). — Київ, 1999. — с. 113-122 (Співавт.: Мороз О.В.). Автором зiбрано та оформлено клiнiчний матерiал, проведено статистичну обробку отриманих результатiв, пiдготовлено роботу до друку.

2. Осмо- та йонорегулююча функція нирок у дітей, хворих на пієлонефрит // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. — №4. — С. 13-16.

3. Ехокардіографічна характеристика стану серцево-судинної системи у хворих з хронічною серцево-судинною недостатністю на фоні хронічного гемодіалізу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. — №3. – с. 5-9. (Співавт.: Майданник В.Г., Ґлєбова Л.П., Макаренков О.А.). Автором зiбрано та оформлено клiнiчний матерiал, проведено статистичну обробку отриманих результатiв, пiдготовлено роботу до друку.

4. Значення еритропоетину в патогенезі ранньої анемії у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. — №2. — с. 22-24 (Співавт.: Майданник В.Г., Маркевич В.Е., Лоза С.М., Пилипець І.В.). Автором проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатiв.

5. Якість життя хворих з хронічною нирковою недостатністю // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2000. — №3. — с.15-17 (Співавт.: Майданник В.Г., Хайтович М.В., Троїцька І.В.). Автор забезпечував пiдбiр i обробку клiнiчного матерiалу.

6. Оцінка ефективності застосування еритропоетину у хворих на хронічну ниркову недостатність // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2000.— №6.— С. 85. (Співавт.: Майданник В.Г., Іваха М.М., Вороніна Є.В., Макаренков О.А.). Автор забезпечував пiдбiр i обробку клiнiчного матерiалу.

7. Стан серцево-судинної системи у хворих на хронічну ниркову недостатність за даними ехокардіографії // Педіатрія, акушерство та гінекологія.— 2000.— №6.— С. 83-84. (Співавт.: Майданник В.Г., Ґлєбова Л.П., Макаренков О.А.). Автором зiбрано та оформлено клiнiчний матерiал, проведено статистичну обробку отриманих результатiв, пiдготовлено роботу до друку.

8. Сучасні принципи та ефективність антибактеріальної терапії пієлонефриту у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2000.— №3.— С.68. (Співавт.: Майданник В.Г., Кундіна Н.О.). Автором проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатiв.

9. Морфофункціональна характеристика серця у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. — №5. – с. 30—34. (Співавт.: Майданник В.Г., Ґлєбова Л.П., Макаренков О.А.). Автором зiбрано та оформлено клiнiчний матерiал, проведено статистичну обробку отриманих результатiв, пiдготовлено роботу до друку.

10. Інтенсифікація процесів ліпопероксидації у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. — №6. – с. 24—27. (Співавт.: Майданник В.Г., Хайтович М.В., Сидорик Є.П., Бурлака А.П., Макаренков О.А.). Автором проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатiв.

11. Эритропоэтинсинтезирующая функция почек у больных с терминальной хронической почечной недостаточностью // Материалы конгресса педиатров с международным участием «Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования» (22-25 октября 2001, г. Киев). — К., 2001. — С. 145.

12. Стан еритропоетичної функції при патології нирок у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. — №1. – с. 28—30. (Співавт.: Макаренков О.А.). Автором зiбрано та оформлено клiнiчний матерiал, проведено статистичну обробку отриманих результатiв, пiдготовлено роботу до друку.