Анотація до роботи:

Єжов А.В. Порівняльний клініко-етологічний аналіз маніпулятивної поведінки при ендо- і екзогенних психозах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – Психіатрія. – Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. - Харків, 2005.

На підставі вивчення у хворих екзо- і ендогенними психозами маніпулятивного поводження, асоційованого з мовою, розроблена методика клініко-етологічної оцінки стану пацієнтів з урахуванням типології маніпуляцій.

Вивчено структурні ознаки спонтанних і стимульованих маніпуляцій. Досліджено мовну активність, асоційовану з маніпуляціями, визначені зміни клініко-етологічних і психолінгвістичних показників у хворих екзо- і ендогенними психозами. Для об'єктивізації експертної оцінки психопатологічного статусу хворих, на підставі розробленого глосарія, рекомендовано проведення комплексного аналізу типології маніпулятивного поводження, асоційованого з мовою, шляхом реєстрації ступеня інтенсивності і пріоритетної локалізації маніпуляцій та їхнього зв'язку з поглядом. Використання даного методу розширює діапазон діагностичних можливостей сучасної психіатричної практики. Розроблені підходи до аналізу маніпулятивного поводження не вимагають складного спеціального устаткування і можуть знайти широке практичне застосування в диференціальній діагностиці психопатологічних розладів, включаючи експертну оцінку симулятивного поводження.

1. У дисертації наведені результати аналізу, теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання удосконалення діагностики шизофренії, маніакальних станів, депресії, органічних психічних розладів на підставі вивчення маніпулятивного поводження, асоційованого з мовою.

2. Виявлено розходження за основними ознаками спонтанної маніпулятивної активності між хворими і здоровими, які найбільш виражені у пацієнтів за 40 років і тривалим перебігом захворювання. До значущих ознак маніпулятивного поводження хворих віднесено інтенсивність маніпуляцій: її високий ступінь найбільш виражений при шизофренії (51,1%) і маніакальному синдромі (82,7%), і мінімальний – при депресії (11,9%). Інформативними ознаками гендерних розходжень у хворих і здорових є пріоритетність локалізації маніпуляцій в області волосся та їхній зв'язок з центральною орієнтацією зору в жінок (44,0%) і з повсякденними предметами у сполученні з периферійною окуломоторикою у чоловіків (41,2%). Для хворих характерна вища варіабельність зон локалізації маніпуляцій та їхнього зв'язку з зором.

3. У структурі спонтанних маніпуляцій при шизофренії, поряд з їхньою вираженою інтенсивністю реєструється високий рівень пріоритетної локалізації у чоловіків в області голови (27,0%), рук (28,4%) і геніталій (7,4%), на відміну від жінок, у яких частіше реєструвалася моторика аутогруминга. При маніакальному епізоді в осіб різної статі спостерігається швидка зміна локалізації інтенсивних маніпуляцій із широким зональним діапазоном. Для хворих на депресію є характерним зменшення активності спонтанних маніпуляцій, їхня монотонність і низька інтенсивність. При органічних психічних розладах спонтанне маніпулювання має середню інтенсивність (31,4%) і не має типових рис.

4. При експериментальному маніпулюванні розходження за вибором предмету в більшій мірі залежать від приналежності до тієї чи іншої статі (р < 0,001), ніж між хворими і здоровими. Вибір чоловіків складають тверді предмети й об'єкти подовженої форми, жінок – м'які предмети й об'єкти округлої форми. У хворих чоловіків переважають деструктивні маніпуляції, дії переміщення, у хворих жінок – конструктивні й опосередковані дії з тілом.

5. Високий рівень пальцьового індексу, як ознака зниження тонкості маніпулювання, відзначений при шизофренії (0,83±0,01 од.), маніакальному стані (0,80±0,03 од.), органічних розладах (0,82±0,02 од) у зіставленні зі здоровими (0,42±0,02 од). Прості лінійні послідовності маніпуляцій у виді дій переміщення переважають при органічних психічних розладах (54,3%) і депресії (65,8%), нелінійні послідовності, переважно у виді ігрових форм, – при маніакальному синдромі (72,9%). Відзначено взаємозв'язок між ступенем інтенсивності спонтанного маніпулювання і складністю послідовності маніпуляцій. При депресії слабка виразність спонтанних маніпуляторних дій сполучалася з їх простими лінійними послідовностями (47,1%). При маніакальних станах висока інтенсивність спонтанних маніпуляцій відповідала нелінійним послідовностям (64,2%).

6. Виявлено феномен кінетико-лінгвістичного паралелізму між виразністю послідовності маніпулювання і рівнем складності мовної активності. При депресії низькоінтенсивні лінійні послідовності маніпуляцій сполучаються з низькою мовною активністю. При маніакальному стані варіабельні інтенсивні нелінійні послідовності маніпуляцій супроводжуються складними мовними конструкціями і високими значеннями психолінгвістичних показників активності (р <0,01), предметності дій (р <0,05), директивності (р <0,05). При органічних психічних розладах переважає сполучення простих лінійних послідовностей маніпулювання і стереотипних вербальних реакцій, простих пропозицій, односкладових висловлень. При шизофренії виявляється неоднорідність співвідношень мовної та маніпулятивної активності: нескладні мовні висловлення сполучаються з вигадливими імпульсивними варіантами спонтанного маніпулювання, а складні мовні звороти – із простими лінійними маніпуляційними послідовностями.

7. Для об'єктивізації оцінки психопатологічного статусу хворих на підставі розробленого глосарія рекомендовано проведення комплексного аналізу типології маніпулятивного поводження, асоційованого з мовою, шляхом реєстрації ступеня інтенсивності, латеральності та пріоритетної локалізації маніпуляцій і їхнього зв'язку з зором. Запропоновані методи можуть використовуватися як додаткові способи діагностики, підвищення контролю ефективності лікування та прогнозування перебігу психічних хвороб.

Публікації автора:

1. Ежов А.В. Спонтанное манипулятивное поведение при шизофрении // Таврический журнал психиатрии, 2002. – vol.6.6, № 1(18).– С. 8–9.

2. Ежов А.В. Манипулятивное поведение при шизофрении в условиях эксперимента //Вісник психіатрії та психофармакології, 2002.— №1. – С. 94–97.

3. Ежов А.В. Особенности спонтанной и стимулируемой речевой активности при изучении манипулятивного поведения // Український вісник психоневрології, 2004.– т.12. вип 1.– С. 23.

4. Ежов А.В. Анализ вербальных реакций при изучении экспериментального манипулятивного поведения // Вісник психіатрії та психофармакології, 2004.– №1(5).– С. 44–46.

5. Ежов А.В. Особенности речевой активности при изучении манипулятивного поведения // Таврический журнал психиатрии, 2004. – vol.8. № 2(27). – С. 14–17.

6. Ежов А.В. Анализ вербальных реакций при изучении манипулятивного поведения // Український вісник психоневрології, 2004. – т.12. вип. 2(39).– С. 86–87.

7. Ежов А.В. Объективизация символа методом изучения манипулятивного поведения // Современный психоанализ (Сборник научных трудов).– Киев, «Альтпресс», 2002. – С. 89–94.

8. Ежов А.В. Особенности манипулятивного поведения у больных шизофренией // Тези доповідей 2-го Національного Конгресу неврологів, психіатрів і наркологів України «Психоневрологія ХХІ століття» Харків, 2002. // Український вісник психоневрології, 2002. – т. Х, вип. 1(30), додаток. – С. 180.

9. Ежов А.В Клинико-этологические аспекты диагностики депрессий в общемедицинской и курортной практике // Вестник физиотерапии и курортологии, 2003.– № 3. – С. 63–65.

10. Самохвалов В.П., Вербенко Н.В., Вербенко В.А., Убейконь А.А., Ежов А.В. Клинико-этологические аспекты диагностики депрессий в общекурортной практике // Вестник физиотерапии и курортологии (III республиканский конгресс курортологов и физиотерапевтов), 2003. – № 2. – С. 60 (здобувачем зібраний та оброблений клінічний матеріал).

11. Ежов А.В Биоэтические аспекты клинико-этологических исследований в психиатрической практике // Вестник биоэтики и экологии, 2003. – Т.1. – № 1. – С. 53.

12. Ежов А.В. Анализ манипуляционной и речевой активности в объективизации психопатологических нарушений при психозах // Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти (до 25-річчя ФПО КДМУ ім. С.І.Георгієвського). – Тези доповідей.–Ялта, 13–14 травня 2004 р. – Ялта, 2004. – С. 133–134.

13. Єжов А.В. ”Спосіб діагностики психомоторних порушень”. Патент на винахід № 65100A. – Бюл. № 3. – 15.03.2004.