Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні проблеми міжнародних відносин і глобального розвитку


Федуняк Сергій Георгійович. Політичний вимір системи безпеки євроатлантичного простору і нових незалежних держав : дис... д-ра політ. наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 2006. — 407арк. — Бібліогр.: арк. 331-397.



Анотація до роботи:

Федуняк С.Г. Політичний вимір системи безпеки євроатлантичного простору і нових незалежних держав. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – Політичні проблеми міжна- родних систем та глобального розвитку. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню політичних аспектів формування інтегрованої системи безпеки євроатлантичного простору та нових незалежних держав. Вперше в українській політичній науці процеси безпеки в євроатлантичному та євроазійському ареалах розглядаються у тісному взаємозв’язку і в контексті глобальних викликів та загроз. Серед них важливе місце відведено процесу цивілізаційної консолідації, що, зокрема, полягає у входженні нових незалежних держав до західної цивілізації шляхом створення системи безпеки у складі євроатлантичної та євроазійської підсистем, до яких входять відповідно країни євроатлантичного простору та держави, що виникли після розпаду СРСР. Дисертація аналізує концептуальні підходи до створення та діяльності інтегрованої системи безпеки, а також місце провідних інститутів безпеки та найбільш впливових держав у цьому процесі. Визначено роль і перспективи України в якості важливого елемента новостворюваної системи безпеки. Запропоновано сценарії розвитку інтегрованої системи на найближчу і середньотермінову перспективу, які базуються на ймовірних змінах інституційної структури системи безпеки та розвитку політичних систем ключових учасників безпекових інститутів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється у концептуальних засадах, структурі та інституційних формах системи безпеки в євроатлантичному регіоні та на території колишнього СРСР після завершення “холодної війни”. Зважаючи на глобальні та регіональні загрози і виклики, на рубежі ХХ-ХХІ століть виникають передумови для формування інтегрованої системи безпеки з наступним поступовим включенням нових незалежних держав до західного цивілізаційного ареалу. Згідно з авторською концепцією, спільний інтерес обох сторін полягає у тому, що інтеграція Заходу і пострадянського простору збільшує потенціал США та їх союзників у боротьбі за політико-критеріальне домінування у світовій системі, сприяє здійсненню суспільних трансформацій посткомуністичних держав на засадах демократизації суспільних відносин як основи мирного співжиття. Існує достатня кількість аргументів на користь позитивного характеру цього явища.

Аналіз теоретичних засад створення та функціонування системи безпеки після завершення “холодної війни” свідчить, що жодна з традиційних шкіл міжнародних відносин не може дати вичерпної відповіді стосовно ефективної побудови, структури і характеру діяльності системи. Зважаючи на особливості глобальних та регіональних політичних процесів, можна виділити кілька концептуальних підходів, найбільш придатних для аналізу формування інтегрованої системи безпеки. Мова йде про цивілізаційний підхід, а також принципи неофункціоналізму та нормативної теорії. Застосування цивілізаційного підходу дає змогу окреслити географічні та культурно-ідеологічні рамки інтегрованої системи безпеки. Неофункціоналізм дозволяє визна- чити оптимальну структуру і мету новостворюваної системи, а нормативізм – якісні ознаки принципів її функціонування.

При розробці й здійсненні політики у сфері безпеки політична еліта Заходу використовує комбінацію концептуальних підходів з метою виконання триєдиного і, часом, суперечливого завдання: задоволення власних геополітичних інтересів, підтримання стабільності на пострадянському просторі та відстоювання лібе- ральних ідеологічних цінностей.

Виходячи із вищезазначених обставин, інтегрована система безпеки формується у вигляді двох сегментів-підсистем – Євроатлантичної та Євроазійської. Перший складається з країн-членів НАТО і ЄС, до другого входять пострадянські держави Східної Європи та Євразії. В основі появи саме такої структури знаходяться чинники, сформовані під впливом як загальних тенденцій розвитку міжнародної системи, так і специфічних особливостей регіону.

Обидві підсистеми загалом діють автономно, хоча спостерігається зростаючий ступінь взаємодії з різноманітних питань безпеки. Вони беруть участь у спільній діяльності в галузі безпеки (миротворчі сили) у регіонах діючих і потенційних конфліктів. Існують можливості для взаємного пристосування збройних сил і концептуальних підходів до безпеки у певних сферах (боротьба з тероризмом, нерозповсюдження зброї масового ураження, міграція тощо). Як наслідок – метою є можливе створення гібридних форм режимів безпеки в певних регіонах (Придністров’я, Цент- ральна Азія і Кавказ-Абхазія й Карабах). Поряд із цим, не виключається і формування регіональних інституцій для підтримки статус-кво в так званій “сірій зоні” у випадку, коли посиляться елементи конкуренції між обома підсистемами.

Створення інтегрованої системи безпеки спирається на існуючу потужну інституційну складову. Євроатлантичні інсти- тути НАТО, ЄС і ОБСЄ відіграють провідну роль у створенні інтегрованої системи безпеки, але залишається проблема їхньої адаптації до нових вимог безпеки через вдосконалення принципів та механізмів взаємодії сегментів і закладення основ більш ефек- тивної інституційної моделі інтегрованої системи безпеки.

Помітний внесок роблять також структури, що виникли на пострадянському просторі. ОДКБ стала своєрідним замінником малоефективних інститутів безпеки СНД, підтримуючи відносно прийнятний рівень безпеки в деяких регіонах пострадянського простору, зокрема, Центральній Азії. ГУАМ утворилася під впливом зовнішнього чинника для виконання функцій безпеки коридорів транспортування енергоносіїв і за сприятливих умов може перетворитися на ефективну структуру безпеки в регіоні Чорного моря і Кавказу. Новою організацією гібридного типу стала Шанхайська організація співробітництва, яка включає на лише пострадянські держави, але й Китай та в якості спостері- гачів Індію, Іран і Пакистан. Однак нагальним залишається завдання консолідації безпекових програм і зусиль через оптимізацію вказаних інститутів.

До інституційних зусиль також додається політика провідних держав – США і Росії, що здійснюють домінуючий вплив на країни Європи і пострадянського простору на основі власних стратегічних інтересів. Обидві держави намагаються утримати контроль у своєму сегменті і, водночас, збільшити довготривалий вплив на “суміжній території”. Останнім часом спостерігається зростання активності США і Росії у власній “сфері відповідальності”, що є наслідком посилення гегемоністських тенденцій у політиці обох держав на глобальному та регіональному рівнях.

Україна займає унікальне становище держави-моста, знаходя- чись у західній зоні нових незалежних держав і прагнучи перейти до практичної реалізації такої мети, як інтеграція до євро- атлантичних інституцій. Такий статус не лише дає переваги, але й певним чином посилює вплив суперечливих явищ перехідної епохи на місце держави у світовій і регіональній системах, створюючи передумови для її перебування у так званій “сірій зоні”. Водночас Україна має відповідні ресурси та певні внутрішні й зовнішні передумови для оптимального розв’язання проблем, пов’язаних із курсом на регіональне лідерство, що справляв би ефективний вплив на процеси у галузі безпеки. Останнім часом прагнення офіційного Києва стати своєрідним локомотивом демократичних трансформацій і “провідником інтересів” Заходу на терені колишнього СРСР проявляється у формі дихотомії між різноплановими інтересами євроатлантичної спіль- ноти і Російської Федерації. Узгодження цих інтересів набуває фундаментального значення для гарантій миру і стабільності у глобальному вимірі.

Однак загалом сучасні тенденції у сфері безпеки залишають місце для двох основних, найбільш реалістичних, сценаріїв формування інтегрованої системи впродовж найближчих десяти-п’ятнадцяти років. Обидва сценарії базуються на різному ступені змін інституційної структури.

1. Збереження існуючої інституційної структури безпеки відбуватиметься шляхом нарощування якості співпраці на основі вже існуючих інституцій. Посилиться співробітництво між НАТО і партнерами на основі ПЗМ та її модифікацій. Створюються інституційні передумови для включення Європейським Союзом пострадянських держав до здійснення політики у сфері безпеки. Існуючий вплив США і Росії на формування інтегрованої системи безпеки практично не змінюється, зберігаючи суперечливі впливи з огляду на різні політико-системні підходи.

2. Зміна інституційної структури безпеки. Відбувається вступ до НАТО і асоційоване членство в ЄС деяких нових незалежних держав (приміром, України і Молдови). Набуває подальшої ак- тивності роль США. Створюється інституційна база для консолідації міжнародних відносин на засадах оптимізації залучення Росії до спільної політики Заходу у галузі безпеки й оборони. Створюються нові інститути безпеки, включно із залученням держав з-поза меж Європи і пострадянського простору.

Загалом же, політико-системний вимір у відносинах по осі «Захід – Російська Федерація» на видиму перспективу збереже свій фундаментальний вплив на формування консолідованої системи безпеки на євроатлантичних просторах і теренах ННД. Узгодження відносин в рамках цієї осі доцільно розглядати вирішальним чинником такої консолідації та формування ефек- тивних інститутів безпеки. Іншою базовою складовою розв’язання цієї складної проблеми є консолідування політичних систем ключових акторів безпекової системи та її підсистем на окреслених географічних просторах на засадах їхньої демократизації.

Публікації автора:

Індивідуальна монографія:

  1. Федуняк С.Г. Європейські виміри безпеки на пострадянському просторі. Формування інтегрованої системи Заходу і Нових незалежних держав. – Чернівці: Рута, 2005. – 336 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Федуняк С.Г. НАТО и Украина // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. – №3. – С. 100–105.

  2. Федуняк С.Г. Яка вона, ціна врегулювання? (Про що свідчить досвід миротворчої діяльності ООН протягом останніх років) // Політика і час. – 1996. – №6. – С. 48–50.

  3. Федуняк С.Г. Цивілізаційна консолідація у сфері безпеки // Політика і час. – 2003. – №6. – С. 77–80.

  4. Федуняк С.Г. Європейський Союз і Нові незалежні держави (проблеми безпеки у контексті нової хвилі розширення) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 173-174. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 328–336.

  5. Федуняк С.Г. Розширення євроатлантичних структур і безпека в Євразії // Дослідження світової політики. Збірник науко вих праць. Випуск 23. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАНУ, 2003. – С. 34–43.

  6. Федуняк С.Г. Україна після розширення НАТО-ЄС. Як бути з безпекою // Віче. – 2003. – №10 (139). – С. 9–12.

  7. Федуняк С.Г. Захід і безпека на пострадянському просторі на початку ХХІ століття // Людина і політика. – 2003. – № 5. – С. 74–82.

  8. Федуняк С.Г. Україна у новостворюваній системі безпеки: споживач чи виробник? // Актуальні проблеми міжнародних від- носин: Збірник наукових праць. Випуск 39 (у двох частинах). Частина 1. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2003. – С. 140–146.

  9. Федуняк С.Г. Основні тенденції розвитку системи міжнародної безпеки в Європі і Євразії: три виміри консолідації // Стратегічна панорама. – 2004. – № 1. – С. 30–35.

  10. Федуняк С.Г. Пан-європейська система безпеки. Міражі та перспективи інтеграції // Віче. – 2004. – № 4. – С. 46–48.

  11. Федуняк С.Г. Неофункціональні та нормативні аспекти у політиці Західної Європи і США на пострадянському просторі // Людина і політика. – 2004. – № 2. – С. 105–111.

  12. Федуняк С.Г. Від Pax Britannica до Pax americana: природа та еволюція гегемонії після завершення “холодної війни” // Політика і час. – 2004. – № 6. – С. 43–48.

  13. Федуняк С.Г. Відносини України з державами Центрально-Східної Європи: аспекти безпеки // Буковинський журнал. – 2004. – № 2. – С. 92–99.

  14. Федуняк С.Г. Феномен “сірої зони” в Європі і на пострадянському просторі після завершення “холодної війни” // Стратегічна панорама. – 2004. – № 3. – С. 73–76.

  15. Федуняк С.Г. Від Праги до Стамбула: динаміка відносин України і НАТО // Буковинський журнал. – 2004. – № 3-4. – С. 65–71.

  16. Федуняк С.Г. Неофункціональні та нормативні підходи у політиці ЄС і НАТО щодо інтеграції України до євроатлантичного простору // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 45. Частина ІІ (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2004. – С. 76–83.

  17. Федуняк С.Г. Політика України на пострадянському просторі у контексті формування інтегрованої системи безпеки // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Вип. 229-230. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 165–169.

  18. Федуняк С.Г. Діяльність НАТО в галузі безпеки в регіоні нових незалежних держав після 11 вересня 2001 року // Вісник Львівського ун-ту. Серія міжнар. відносини. – 2004. – Вип. 12. – С. 90–96.

  19. Федуняк С.Г. Діяльність ОБСЄ у галузі безпеки на пострадянському просторі // Вісник Львівського ун-ту. – Серія міжнар. відносини. – 2004. – Вип. 14. – С. 61–67.

  20. Федуняк С.Г. Безпека України на пострадянському просторі в роботах вітчизняних дослідників // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск 29. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАНУ, 2004. – С. 110–119.

  1. Федуняк С.Г. Політика Росії в Центральній Азії та Закавказзі після 11 вересня 2001 року // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 327–365.

  2. Федуняк С.Г. “Кольорові революції” та регіональна безпека // Віче. – 2005. – № 7-8. – С. 114–117.

  3. Федуняк С.Г. Українська глобалізація в контексті цивілізаційної консолідації // Буковинський журнал. – 2005. – № 4. – С. 75–80.

  4. Федуняк С.Г. Концептуальні підходи нових незалежних держав у галузі безпеки // Науковий вісник Чернівецького уні- верситету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Вип. 272. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 287–291.

Статті в інших наукових виданнях:

  1. Федуняк С.Г. Зовнішня політика України в контексті розширення НАТО на схід // Питання історії нового і новітнього часу: Збірник наукових статей. Випуск 6. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С. 156–162.

  2. Федуняк С.Г. Україна в системі міжнародних відносин: концептуальні підходи // Науковий Вісник Чернівецького Уні- верситету. Історія. Випуск 96-97.Чернівці: Рута, 2000. – С. 275–282.

  3. Федуняк С.Г. Пост-комуністичні трансформації як чинник еволюції системи міжнародних відносин // Політологічні та cо- ціологічні студії: Збірка наукових праць. – Чернівці: Місто, 2000. – С. 109–115.

  4. Федуняк С.Г. Розширення НАТО і країни Центральної Європи // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. Випуск 7. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 185–192.

  5. Федуняк С.Г. Проблеми безпеки Євразії після завершення “холодної війни” // Політологічні та соціологічні студії. Збірник наукових праць. Т. ІІ. – Чернівці: Прут, 2002. – С. 257–263.

  6. Федуняк С.Г. Міжнародний вимір “помаранчевої рево- люції” // Форум. – 2005. – № 1. – С. 40–44.

  7. Федуняк С.Г. Дві хвилі розширення НАТО й безпека України (порівняльний аналіз) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 4. – Рівне: РДГУ, 2005. – С. 209–215.

Тези і матеріали доповідей:

  1. Федуняк С.Г. Баланс сил після завершення “холодної війни” // Європа: ідеї і процеси. Матеріали симпозіуму. – Чернівці: Прут, 1998. – С. 23–29.

  2. Федуняк С.Г. Безпека в Євразії і розширення євроатлан- тичних структур // Безпека та стабільність країн постсоці- алістичної Європи в контексті розширення НАТО: ілюзії та реалії. Матеріали міжнародного наукового семінару. Чернівці 12-13 листопада 2002 р. – Чернівці: Золоті литаври, 2003. – С. 106–112.

  3. Федуняк С.Г. Україна у новостворюваній системі безпеки Центрально-Східної Європи і Євразії // Україна у сучасному світі. Конференція випускників наукового стажування в США. – К.: Стилос, 2003. – С. 171–178.

  4. Федуняк С.Г. Між Європою та Євразією: безпека України після розширення НАТО/ЄС // Україна - проблема ідентичності: людина, економіка, суспільство. Конференція українських ви- пускників програм наукового стажування у США (Львів, 19-21 вересня 2003 р.). – К.: Стилос, 2003. – С. 120–123.

  5. Федуняк С.Г. Єврорегіоналізм у контексті створення пан’європейської системи безпеки // Єврорегіони: потенціал між- етнічної гармонізації. Збірник наукових праць. – Чернівці: Букрек, 2004. – С. 55–64.

  6. Федуняк С.Г. Національна безпека України в контексті сучасних процесів в Європі і на пострадянському просторі // Національна безпека України. Конференція українських випуск- ників програм наукового стажування у США (Чернігів, 16-19 вересня 2004 р.). – К.: Стилос, 2004. – С. 81–90.

  7. Fedunyak Sergiy. Common Security in Common Place: The NIS Contribution // ICCEES VIII World Congress “Europe – Our Common Home?” Berlin, July 25-30, 2005. – Berlin: German Association for East European Studies, 2005. – P. 117–118.