Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Психіатрія


Рокутов Сергій Вікторович. Пограничні психічні розлади у осіб з хронічною нейросенсорною приглухуватістю (клініка, діагностика, терапія) : Дис... канд. наук: 14.01.16 - 2007.



Анотація до роботи:

Рокутов С.В. Пограничні психічні розлади у осіб з хронічною нейросенсорною приглухуватістю (клініка, діагностика, терапія). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, Харків, 2007.

На підставі комплексного клініко-психопатологічного та патопсихологічного дослідження отримані дані щодо особливостей формування, проявів та перебігу різних варіантів пограничних розладів при хронічній нейросенсорній приглухуватості.

В дослідженні взяли участь 166 хворих на пограничні психічні розлади при хронічній нейросенсорній приглухуватості (основна група). Серед хворих основної групи у 73 (43,9%) реєструвалися невротичні розлади (F48.0, F40.1, F43.21), у 66 (39,7%) – органічні психічні розлади (F06.4, F06.6), у 27 (16,3%) – розлади особистості (F06.3). До контрольної групи увійшли 53 хворих на хронічну нейросенсорну приглухуватість без ознак психічної патології.

Встановлено, що пограничні психічні розлади у осіб з хронічною нейросенсорною приглухуватістю формуються під впливом комплексу факторів, серед яких важливу роль відіграє дефект слуху, який є специфічною психогенією, але виконує різну функцію в ґенезі цих станів.

Вивчено клініко-психопатологічну структуру та психопатологічні механізми формування пограничних психічних розладів у хворих на хронічну нейросенсорну приглухуватість.

Використаний в роботі комплексний підхід дозволив розробити критерії діагностики та науково обґрунтувати принципи терапії даної патології.

  1. В дисертації представлено результати аналізу, теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі вивчення етіології, клініко-психопатологічної структури, патопсихологічних механізмів пограничних психічних розладів у хворих на ХНП та обґрунтування на цій підставі принципів діагностики та терапії даної патології.

  2. У хворих на хронічну нейросенсорну приглухуватість пограничні психічні порушення проявляються у формі невротичних розладів (43,9%), органічних психічних розладів (39,7%) та розладів особистості (16,3%). Серед невротичних розладів спостерігаються неврастенія F48.0 (19,9%), тривожно-фобічні розлади F40.1 (7,2%) та розлади адаптації F43.2 (16,9%); серед органічних – тривожні F06.4 (16,3%) та емоційно-лабільні F06.6 (23,5%) розлади; особистісні розлади представлені емоційно-нестійкими розладами особистості F60.3 (16,3%).

  3. Встановлено, що невротичні розлади у 68,9% хворих формуються на тлі нейросенсорної приглухуватості І-ІІ ступеня з тривалістю хвороби 2,5±0,4 роки; особистісні розлади у 81,5% - у хворих з дефектом слуху ІІІ-ІV ступеня після тривалого перебігу приглухуватості (9,5±2,3 років), у хворих на органічні психічні розлади не встановлений зв’язок між ступенем приглухуватості, наявністю та вираженістю психічних розладів. В останньому випадку на формування психічних розладів в більшій мірі впливає вираженість органічної патології мозку, ніж ступінь приглухуватості.

  4. Пограничні психічні розлади у осіб з хронічною нейросенсорною приглухуватістю розвиваються під впливом комплексу факторів, серед яких важливу роль відіграє дефект слуху, який є специфічною психогенією, але виконує різну функцію в ґенезі цих станів: причиною розвитку невротичних розладів у хворих на ХНП є гострі та хронічні психогенні фактори, дія яких посилюється впливом специфічної психогенії (в психогенній ситуації загострюється почуття власної неповноцінності), самостійне значення специфічна психогенія має лише в групі хворих на розлади адаптації; у хворих на органічні психічні розлади причиною їх формування є структурно-функціональні зміни речовини головного мозку (специфічна психогенія, що обумовлена дефектом слуху, є фактором, який знижує компенсаторні можливості та провокує рецидиви захворювання); особистісні розлади у хворих на ХНП формуються в умовах взаємовпливу конституційних особливостей та соціального досвіду, який включає комплекс неповноцінності, що виник внаслідок тривало існуючого дефекту слуху.

  5. Встановлено, що пограничні психічні розлади у осіб з ХНП проявляються різними клінічними варіантами: клінічна картина неврастенії (F48.0) у хворих на ХНП характеризується наявністю роздратованості (100%) швидкої втомлюваності (93,9%), розладів сну (90,9%) вегетативних порушень (84,8%); тривожно-фобічні розлади (F40.1) проявлялися тривогою (91,6%), страхами (100%), які обумовлені переважно ситуаціями мовного спілкування (з керівництвом на роботі, протилежною статтю, при публічній доповіді); розлади адаптації (F43.2) у обстежених спостерігаються у вигляді поєднання астенічних (89,3%) та депресивних (100%) розладів; у хворих на емоційно-нестійкий розлад особистості (F60.3) клінічна картина проявляється у вигляді імпульсивних дій без урахування їх наслідків (100%), нестійкого фону настрою (92,6%), низької здатності прогнозувати результати своїх дій та вчинків (88%), спалахів гніву, які виникають без причин; для хворих з органічним психічним розладом (F06.4) характерним є переважання в клінічний картині генералізованої (70,4%) та епізодичної (29,6%) тривоги, яка посилюється в ситуаціях соціально значущого спілкування, супроводжується поведінкою уникнення (59,3%), м’язовою напругою (44,4%), іпохондричними переживаннями (33,3%); при емоційно-лабільному розладі органічного ґенезу (F06.6) провідними клінічними проявами є емоційна лабільність (97,4%), швидка втомлюваність (92,3%), слабкість (84,6%) та когнітивні порушення (76,9%) у вигляді розгубленості, забудькуватості, труднощів зосередження уваги та опанування нової інформації.

  6. Відзначено, що в патопсихологічних механізмах формування різних форм пограничної патології фактором предиспозиції стають особистісні особливості пацієнтів: у хворих на невротичні розлади серед особистісних радикалів переважають сензитивність, тривожність, лабільність емоцій, імпульсивність, які при наявності дефекту слуху сприяють поширенню психогенії у сферу соціальних контактів та власного здоров’я; у хворих на органічні психічні розлади домінуючими є афективно-ригідні, імпульсивні радикали, які формують протилежні мотивації у вигляді високого рівня домагань, потреби в успіху з одного боку та зниженої соціальної активності, невпевненості у можливості успіху – з іншого. Протидіючі мотивації виступають в якості чинника, якій знижує компенсаторні можливості та провокує рецидиви захворювання; у хворих на особистісні розлади провідними радикалами є конфліктність, впертість, схильність до накопичення негативних емоцій з наступним їх спалахом, які на тлі дефекту слуху формують хронічну психогенію, обумовлену почуттям власної недосконалості внаслідок здобутого досвіду невдач.

  1. В діагностиці пограничних психічних розладів у осіб з ХНП важлива роль належить наступним клініко-психопатологічним критеріям: ступеню та тривалості ХНП, вираженості емоційних, вольових та когнітивних порушень, особливостям психогенії та її ролі в ґенезі патології. До основних патопсихологічних критеріїв даної патології належать: особливості особистості, провідні мотивації, тип реакції на перешкоду, здатність виражати свої емоції та ідентифікувати емоції оточуючих, тип ставлення до хвороби.

  2. Комплексний аналіз пограничних психічний розладів у особистості з хронічною нейросенсорною приглухуватістю дозволив розробити принципи терапії, які характеризуються диференційованою спрямованістю в залежності від форм патології (при невротичних розладах – на розв’язання психогенного конфлікту, при органічних – на відновлення адаптаційних механізмів, при особистісних – на нівелювання характерологічних девіацій та корекцію стереотипів поведінки). Розроблена система терапії є більш ефективною порівняно з заходами, які не враховують розроблених принципів.

Публікації автора:

  1. Рокутов С.В. Клинико-психопатологические особенности пограничных психических расстройств у лиц с нейросенсорной тугоухостью
    //Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, в. 1(50). - С. 86-91.

  2. Рокутов С.В. Патопсихологические механизмы формирования пограничных психических расстройств у лиц с нейросенсорной тугоухостью // Медицинская психология – 2007. – Т. 2, № 2. – С.84-89.

  3. Рокутов С.В. Психотерапия в системе реабилитации лиц с пограничными психическими расстройствами, развившимися на фоне хронической нейросенсорной тугоухости // Український медичний альманах. – 2007.
    – Т. 10, № 2. - С.128-130.

  4. Рокутов С.В. Невротические расстройства у лиц с нейросенсорной тугоухостью (клиника, механизмы формирования) // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, в. 2 (51). – С. 101-105.

  5. Марута Н.А., Рокутов С.В. Структура пограничных психических расстройств у лиц с хронической нейросенсорной тугоухостью. В кн.: «Социальные преобразования и психическое здоровье» // Материалы II Национального Конгресса по социальной психиатрии. - Москва, 2006. – С.183. (Здобувачем здійснені дослідження, статистична обробка одержаних результатів та їх наукова інтерпретація).

  6. Марута Н.А., Рокутов С.В. Пограничные психические расстройства у лиц с нейросенсорной тугоухостью (клиника, диагностика, терапия) – У кн.: Матеріали VIII Української науково-практичної конференції «Довженківські читання: сучасний погляд на лікування станів залежності та патології потягів». - Харків, 2007. – С.139-143. (Здобувачем здійснені дослідження, статистична обробка одержаних результатів та їх наукова інтерпретація).

  7. Оцінка психологічної складової реабілітаційного потенціалу в системі психотерапевтичних і психокорекційних заходів для хворих та інвалідів з ураженням слухового та вестибулярного аналізаторів: //А.В.Іпатов, О.В.Сергієні, Д.І.Клименко, С.М.Мороз, С.В.Рокутов, М.В.Дидоренко, М.В.Бутенко, В.В.Храмцова / Учбово-методичний посібник. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – 42 с. (Здобувачем здійснені дослідження, статистична обробка одержаних результатів та їх наукова інтерпретація).