Дослідження проблем підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь визначило мету, задачі і напрямки обґрунтування перспективних рішень у сфері розробки відповідних організаційно-економічних заходів щодо комплексного раціонального природокористування в економіко-екологічних системах, пов’язаних з особливо цінними природними об’єктами, в даній дисертаційній роботі. В дисертації розроблено теоретичні положення і нові рішення актуальної наукової задачі підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів України. Інтегральний науковий і практичний результат роботи полягає в такому: 1. Встановлено, що завдання державної політики в галузі охорони і раціонального використання водно-болотних угідь в Україні потребують максимізації ефективності їхнього використання в рамках найбільш природних, екологічних і економічно ефективних напрямків. Визначення цілей організаційно-господарських механізмів у сфері водно-болотних угідь має бути тісно пов'язане з необхідністю випереджаючого інтегрованого управління природними і природно-техногенними системами. 2. В дисертаційній роботі уточнено і розширено категорії, пов’язані з інтегральним ресурсом водно-болотних угідь. Для оцінки фонду водно-болотних угідь України варто прийняти площу не менш 5,4 млн. га, тобто без морських акваторій це – більше 8 % території України. Оцінка формування інтегрального ресурсу водно-болотних угідь потребує аналізу різноманіття типів водно-болотних угідь, їхніх ресурсів, включаючи широкий діапазон їхніх функцій. Подана в роботі класифікаційна система може розглядатись як базова для формування економіко-екологічної класифікації водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону. Використання методології вивчення самоорганізації водно-болотного угіддя саме як економіко-екологічної системи з метою прогнозування трансформацій його в якості природно-господарського комплексу дає можливість створення більш повного інформаційного базису, є основою моделювання економіко-екологічних процесів, прогнозування напрямків трансформацій і планування ефективного використання інтегрального ресурсу. 3. В роботі установлюється необхідна умова формування відповідної національної, зовнішньої, міжнародної політики, націленої на створення та ефективне функціонування відповідних інституціональних структур і економіко-екологічних механізмів, як ведучий фактор довгострокового й ефективного використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь. Представлені підходи до аналізу, структуризації і прогнозу взаємодій у сфері комплексного використання водно-болотних угідь спрямовані на розробку ефективної національної, включаючи зовнішню, економіко-екологічної політики. 4. Встановлено, що специфіка економіко-екологічного аналізу показників економіко-екологічних систем тяжіє до більш повного використання потенціалу оцінки ресурсів. Методологічною основою запропонованого комплексу методичних підходів оцінки інтегрального ресурсу може бути принцип інтегрування оцінки просторово-речовинних ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принцип комплексування різних методичних підходів, обумовлений особливостями формування економіко-екологічних систем водно-болотних угідь, концепція загальної економічної вартості екосистеми. Інтегральна вартісна оцінка природно-ресурсного потенціалу дельти Дунаю (яка входить до Дунайського біосферного заповідника), за нашими розрахунками, складає 21145 млн. дол. США, а питома оцінка – 0,4-0,5 млн. дол. США за гектар водно-болотного угіддя. Запропоновані в роботі сценарні методи економіко-екологічного прогнозування дозволяють знизити ризики, пов'язані з реалізацією проектів природоохоронного характеру. Застосування запропонованих сценарних методів економіко-екологічного прогнозування дозволить зменшити невизначеність планованих заходів і може бути використано в процесі формування системи екологічного страхування проектних (програмних) цілей. 5. Формування ефективної економіко-екологічної політики в сфері сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь має базуватися на розумінні системи управління ресурсами водно-болотних угідь як єдиної економіко-екологічної системи, якій притаманні відповідні специфічні властивості таких систем: синергетичність, емерджентність та ін., на інноваційних принципах управління природокористуванням, представлених у дисертаційній роботі як єдиний комплекс науково-дослідницьких і науково-практичних підходів. Реалізація національної стратегії в сфері використання водно-болотних угідь є інтегрованим інструментом реалізації державної політики в сфері раціонального природокористування в цілому. Подальше удосконалення елементів національної стратегії раціонального господарського використання водно-болотних угідь на базі підходів, висловлених у дисертаційній роботі, є винятково важливим в контексті реалізації зобов'язань України як сторони Рамсарської угоди в рамках подальшого збереження і створення ресурсної бази перспективного і гармонійного розвитку України. | 