Анотація до роботи:

Старєва А.М. Підготовка майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2003.

У дисертації досліджується процес підготовки майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання. Теоретично обґрунтовано, експериментально підтверджено ефективність методики організації педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя історії в педагогічному університеті, що сприятимуть формуванню його готовності до реалізації особистісно орієнтованого навчання (особистісну орієнтацію професійної підготовки майбутнього вчителя історії та організацію особистісно орієнтованого освітнього середовища).

Розроблено для студентів і викладачів педагогічних університетів навчально-методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання (методичні рекомендації до дисциплін педагогічного циклу, навчальні програми курсу „Методики викладання історії” й спецкурсу „Особистісно орієнтоване навчання в сучасній загальноосвітній школі”.

1. Сучасний період розвитку вітчизняної освіти характеризується змінами, що охоплюють усі її сторони. Перешкодою на шляху нововведень у середній та вищій педагогічній освіті є протиріччя: між новими державними і суспільними замовленнями, ціннісно-цільовими орієнтирами в шкільній історичній освіті, направленими на розвиток особистості дитини та знаннєвою (предметно орієнтованою) системою викладання, що є результатом традиційної професійної підготовки майбутнього вчителя; між орієнтацією навчального процесу на особистісний розвиток учня і вчителя та відсутністю адекватного особистісно орієнтованого освітнього середовища в межах педагогічного університету. Проблемами шкільної історичної освіти та методики її викладання є: відсутність у меті і змісті навчання історії єдності об’єктивного (пов’язаного з пізнанням історії минулого і набуттям історичних знань) і суб’єктивного (що передбачає розвиток учня на історичному матеріалі через сприйняття, усвідомлення та осмислення загальнолюдських цінностей, формування мотивів самореалізації особистості) аспектів. Існуючі недоліки при структуруванні та відборі вчителем історичного матеріалу у процесі навчання ґрунтуються на недооцінці в методичній підготовці майбутнього вчителя ролі історії як процесу розвитку і самореалізації людства в цілому і кожної конкретної людини зокрема. Результатом цього є дотримання вчителем традиційних критеріїв відбору навчального історичного матеріалу, суб’єкт-об’єктний характер організації праці на уроках історії. Це зумовлює необхідність переосмислення підготовки вчителя історії з позицій підготовки його до реалізації особистісно орієнтованого навчання.

2. Науковий аналіз проблеми сучасної підготовки майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання встановив, що вирішальним чинником впливу на неї є особистість з її системою цінностей та потреб розвитку і самореалізації. В рамках нашого дослідження професійна підготовка вчителя історії – це об’єктивно існуючий процес навчання (викладання і учіння), засвоєння майбутнім педагогом професійних загальнопедагогічних і методичних знань, вироблення відповідних умінь і навичок студента в ході педагогічної практики. Під час неї відбувається формування у студента потреб самоосвіти, самовдосконалення і самореалізації, досягнення з цією метою єдності педагогічної теорії і практики.

3. Проаналізований стан досліджуваної проблеми у філософській і психолого-педагогічній літературі та практичній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів України дав можливість обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя історії в педагогічному університеті, що сприяють формуванню його готовності до реалізації особистісно орієнтованого навчання в період педпрактики. Професійна підготовка вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання визначена нами як процес поглибленого ознайомлення студентів з науковими основами й технологіями особистісно орієнтованого навчання, розвитку спеціальних практичних навичок і вмінь, зорієнтованих на особистість учня, формування певних психологічних і моральних якостей, важливих для роботи в особистісно орієнтованому освітньому середовищі. Вона ґрунтується на системі дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів, визначеного навчальними програмами дисциплін та іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу.

4. Встановлено організаційно-педагогічні умови, що сприяють ефективності підготовки студента-історика до реалізації особистісно орієнтованого навчання: організація професійної підготовки, зорієнтованої на розвиток особистості учня та особистісно орієнтованого освітнього середовища. Особистісно орієнтована професійна підготовка припускає: орієнтацію цілей, завдань, особистісних мотивів майбутньої професійної діяльності на ідеї особистісно орієнтованого навчання; оновлення змісту педагогічних дисциплін відповідними теоретичними положеннями; введення спецкурсу „Особистісно орієнтоване навчання у сучасній загальноосвітній школі”, збагачення програм з педпрактики відповідними завданнями. Організація особистісно орієнтованого освітнього середовища в процесі професійної підготовки потребує з одного боку – демократизації стосунків між викладачем та студентом, налагодження системних зв’язків „школа-педагогічний університет”, з іншого - активізації ролі студента в розвитку його особистісних і професійних здібностей і якостей, посилення його суб’єктних функцій.

5. Результатом такої підготовки до майбутньої професійної діяльності є готовність студента до реалізації особистісно орієнтованого навчання історії, яка має наступні компоненти: ціле-мотиваційний (що забезпечує формування у майбутніх учителів історії особистісно орієнтованих цілей і мотивів майбутньої професійної діяльності); змістовий (що визначає необхідну систему відповідних знань); операційний (що забезпечує формування у них умінь і навичок організації особистісно орієнтованого навчання); інтеграційний (що формує вміння майбутнього вчителя проводити особистісно орієнтований урок історії по індивідуально-прийнятній методиці).

6. Результати констатуючого експерименту показали, що в умовах традиційно організованої професійної підготовки готовність майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання має невисокі показники: низький рівень показали 59 % студентів експериментальної групи, середній – 39 %, високий – 2%. Після впровадження методики підготовки вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання покажчики готовності змінилися (низький рівень показали 18 % студентів експериментальної групи, середній – 59 %, високий – 23%), що свідчить про її ефективність.

7. Ефективними формами підготовки майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання визначено особистісно орієнтовані лекційні, семінарські, практичні, лабораторні заняття; педагогічну практику та самостійну роботу студентів. Педагогічно доцільними методами встановлено „ситуації успіху”, навчальні ситуації, диспути, діалоги, полілоги, рольові ігри, педагогічні тренінги. Засобами підготовки студентів у процесі організації особистісно орієнтованого освітнього середовища є: налагодження системних зв’язків між школою і педагогічним університетом; створення дидактичних матеріалів з дисциплін педагогічного циклу. Сукупність одержаних результатів упровадження методики підготовки майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання говорить на користь того, що запропоновані організаційно-педагогічні умови сприяють підвищенню її ефективності, отже необхідні для поступового введення в педагогічних університетах.

8. Перспективність розробки досліджуваної проблеми полягає у подальшому визначенні шляхів формування особистісно орієнтованого освітнього середовища в педагогічному університеті та формуванні готовності вчителя історії до впровадження особистісно орієнтованого навчання у процесі післядипломної педагогічної освіти.

Публікації автора:

навчальні посібники

1. Старєва А.М. Підготовка майбутнього вчителя до реалізації особистісно орієнтованого навчання // Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч.посіб. / За ред. І.А.Зязюна, О.М.Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с. – (у співавторстві ) – авт. 0.6 др.арк.

навчальні програми

2. Шкільний курс історії та методика його викладання для спеціальності 02.07.00. Історія: Програми педагогічних інститутів. / Укл. О.В.Білюк, А.М.Старєва, В.М.Ходякова. – Київ, ІСДО, 1993. – 16 с.– (у співавторстві) – авт. 0.2 др. арк.

3. Старєва А.М. Методика викладання українознавства: Програми педагогічних інститутів. – Миколаїв. 1996. – 12с. – 0,5 др. арк.

4. Старєва А.М. Особистісно орієнтоване навчання в сучасній школі: Програми педагогічних університетів. – Миколаїв, МДПУ, 2001. – 0,5 др. арк.

статті у наукових фахових виданнях

5. Старєва А.М. Формування творчої особистості майбутнього педагога в системі аудиторної і позааудиторної виховної роботи вищих закладів освіти // Наукові праці: Збірник. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, Том VІІ: Педагогіка, 2000. – С.83-85

6. Старєва А.М. Реалізація особистісно орієнтованого навчання у підготовці студентів історичного факультету // Наукові праці: Збірник. Т.13. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУкМА, 2001.– Педагогіка. – С.63-66

7. Старєва А.М. Особливості сучасної виховної роботи в педагогічному університеті в умовах створення національної моделі вищої освіти // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. Збірник наукових праць . Випуск ІV. – Миколаїв: МДПУ, – 2001. – С. 157-162

8. Старєва А.М. Підготовка студентів історичного факультету до реалізації особистісно орієнтованого навчання // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип.7. Педагогічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. – С.84-89

9. Старєва А.М. Особистісно орієнтована професійно-педагогічна підготовка як основа формування готовності майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 24. Вип. 11. Педагогічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. – С. 102-106

10. Старєва А.М. Аналіз стратегій розвитку закордонного досвіду професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 5. – Миколаїв: МДУ, 2003. – С. 92-101

статті, тези доповідей

11. Старєва А.М. Деякі аспекти історії української школи напередодні та в роки першої російської революції // V Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства: Тези доповідей і повідомлень. – Київ – Кам’янець-Подільський, 1991. – С. 398-399

12. Старєва А.М. Особливості методики викладання українознавства // Розвиваюче навчання – основа формування творчої особистості. Миколаїв, 1997. – С. 63-69

13. Старєва А.М. Нариси до концепції вузівської системи розвиваючого навчання // Збірник матеріалів, доповідей та повідомлень науково-методичної конференції інституту, присвяченої 20-річчю історичного факультету (16 травня 1997 року) – Миколаїв. – 1997. – С. 121-122

14. Старєва А.М. Педагогічна практика як елемент активізації учбового процесу // Система і методика викладання педагогічних дисциплін у ВУЗі. – Миколаїв, 1998. – С. 140-144

15. Старєва А.М. Науково-дослідницька праця студента зі спеціальності та її місце в педагогічній практиці // Сучасні проблеми вищої освіти – Збірник доповідей до науково-практичної конференції. – Миколаїв, 1998. – С.56-61

16. Старєва А.М. Формування особистості учня в навчальному процесі (на прикладі уроків історії в 10 класі) // Проблеми творчої особистості вчителя / історико-педагогічні аспекти/. – Миколаїв, 1999. – С. 20-23

17. Старєва А.М. Формування творчої активності майбутніх педагогів // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Випуск ІІІ. – Миколаїв: МДПУ, Том1, 2000. – С.82-87

18. Старєва А.М. Особливості сучасної виховної роботи на історичному факультеті МДПУ // Студентський науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету: Збірник наукових праць (за проблематикою дисертаційних, магістерських та дипломних досліджень). Вип. 2. – Миколаїв: МДПУ. – 2001. – С. 11-18

19. Старєва А.М. Роль педагогічної практики в підготовці студентів до реалізації особистісно орієнтованого навчання // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: Збірник статей до ІV Всеукр. Наук. практ. конф. – Миколаїв: Вид. МФНаУКМА, 2002. – С. 95-98

20. Старєва А.М. Теоретичні основи підготовки педагогів до реалізації особистісно орієнтованого навчання // Підвищення ефективності навчально-виховної роботи в сучасній вищій школі: Збірник наукових статей. – Миколаїв: ПСІ КСУ, 2003.– С. 111-123