Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


Бодрова Тетяна Олександрівна. Підготовка майбутніх учителів музики до використання української музично- педагогічної спадщини у професійній діяльності : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 221арк. — Бібліогр.: арк. 190-205.



Анотація до роботи:

Бодрова Т.О. Підготовка майбутніх учителів музики до використання української музично-педагогічної спадщини у професійній діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – Київ, 2006.

У дисертації представлено аналіз методологічних підходів (діяльнісного, культурологічного, професійного), які визначають сучасні тенденції підготовки учителів; конкретизовано поняття “українська музично-педагогічна спадщина”; окреслено принципи її вивчення (педагогічної спадкоємності, взаємодії професійного та культурно-історичного контекстів, активізації духовно-творчого потенціалу особистості).

Обґрунтовано зміст та компоненти готовності студентів до використання доробку вітчизняних педагогів-музикантів, визначено критерії діагностики (рефлексивно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, операційно-практичний) та рівні сформованості (високий, достатній, обмежений, низький).

Розроблено та експериментально перевірено організаційно-методичну систему підготовки майбутніх учителів музики до використання УМПС у практичній роботі, що забезпечує фахову спрямованість навчання; формування навичок самостійності; можливості творчого розвитку студентів через застосування проблемних та інтерактивних методів.

У дослідженні представлено теоретичне узагальнення й практичне вирішення проблеми формування готовності майбутніх учителів музики до використання української музично-педагогічної спадщини у професійній діяльності, яке одержало експериментальне підтвердження та дало підстави для наступних висновків.

У контексті розбудови української національної школи фахова підготовка майбутніх учителів музики потребує удосконалення. Сучасні гуманістичні та професіографічні підходи до забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу у вищих закладах педагогічної освіти актуалізували такі тенденції, як спрямованість на реальні потреби викладання музики у школі, культурологічний підхід до освоєння навчального матеріалу, збагачення змісту освіти здобутками минулих поколінь, створення умов для самореалізації студентів, розробка і впровадження інтерактивних форм і методів педагогічної взаємодії тощо.

В результаті аналізу наукової літератури конкретизовано й поглиблено поняття “українська музично-педагогічна спадщина”, сформульовано її робоче визначення як доробку минулих поколінь у галузі національної музичної творчості та художнього виховання, потенціал якого є чинником морально-естетичного впливу на особистість у контексті музично-освітніх завдань сучасності. За допомогою порівняльного аналізу розроблено типологію джерел УМПС. До музично-виконавського типу віднесено вокальні, хорові, інструментальні твори, написані для дітей з метою формування їх виконавських умінь. До навчально-інструктивного типу - підручники, програми та інші методичні й інструктивні матеріали, змістом яких є виклад педагогічного досвіду митців. Джерела художньо-методичного типу вміщують музичні зразки та методичні пояснення щодо їх використання у роботі з дітьми.

З огляду на зміст УМПС було визначено та охарактеризовано функції спадщини: аксіологічну, що зумовлена ціннісним потенціалом джерел та впливає на професійну мотивацію дій студентів; гностичну, яка є засобом інформаційного забезпечення процесів опанування набутків минулого; праксеологічну, завдяки якій уможливлюється застосування джерел у безпосередній практичній роботі.

Виокремлено компоненти готовності майбутніх учителів музики до використання УМПС у професійній діяльності (рефлексивно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, операційно-практичний) та визначено аналогічні критерії її діагностики. Застосування даного критеріального апарату у констатувальному експерименті дозволило з’ясувати рівні досліджуваної готовності (високий, достатній, обмежений, низький), відмінності між якими виявилися у ступені обізнаності з джерелами минулого, розвинутості у студентів умінь оперування матеріалом, ціннісному ставленні до УМПС.

У процесі дослідження доведено, що підготовка студентів до використання музично-педагогічного доробку минулого може бути ефективною за створення й дотримання таких педагогічних умов, як вивчення УМПС через синтез її теоретичного освоєння та практичного застосування в ході педагогічної практики студентів у загальноосвітніх навчальних закладах; включення до самостійної роботи майбутніх учителів з вивчення УМПС комунікативних форм безпосередньої (синхронної) та опосередкованої (діахронної) взаємодії; залучення майбутніх учителів музики до вивчення УМПС з використанням інтерактивних та проблемних методів навчання.

Сформульовано принципи підготовки студентів до використання доробку минулого у професійній діяльності (педагогічної спадкоємності, взаємодії професійного та культурно-історичного контекстів, активізації духовно-творчого потенціалу особистості). У їх обгрунтуванні знайшли відображення теорії герменевтики, рецептивної естетики, концепції художньої творчості та музично-освітні ідеї українських педагогів-музикантів другої половини XIX – середини XX століть.

У дисертації представлено організаційно-методичну систему підготовки майбутніх учителів до використання УМПС у професійній діяльності, яка структурно складається з мотиваційно-комунікативного, змістового та процесуального компонентів і є оптимальною у забезпеченні ефективного опанування спадщини. Названа система має наступні ознаки: демократичність, взаємозв’язок теоретичної та практичної діяльності, індивідуалізація та диференціація педагогічних впливів, варіативно-моделюючий характер навчання. Пізнавальна, ігрова та практична діяльність студентів з вивчення джерел знайшла відображення у трьох технологічних моделях (гностичній, імітаційно-ігровій, праксеологічній), кожна з яких відповідає певному рівню освоєння матеріалу. Участь студентів у роботі творчої лабораторії “Спадщина” дозволила реалізувати цілі опанування музично-педагогічного доробку минулого за дотримання двох етапів його вивчення – пізнавального та практичного, зміст яких узгоджено з основними видами діяльності студентів на педагогічній практиці.

Результати формувального експерименту за трьома діагностичними зрізами дали можливість констатувати суттєві позитивні зміни у кількісних характеристиках рівнів готовності студентів експериментальних груп до використання УМПС у професійній діяльності за усіма визначеними критеріями, що засвідчило ефективність і значну перевагу розробленої і перевіреної практикою організаційно-методичної системи у порівнянні із традиційними підходами до вивчення джерел спадщини і дозволили розробити методичні рекомендації з використання доробку українських музикантів-педагогів у процесі педпрактики студентів.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів даної проблеми та засвідчує необхідність подальшої її розробки щодо удосконалення й оновлення чинних навчальних програм педуніверситетів з історії української музики, методики музичного виховання, педагогічної практики, спеціальних фахових дисциплін.

Публікації автора:

1. Бодрова Т.О. Теоретичні аспекти опанування української музично-педагогічної спадщини студентами педвузів // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - Ч.2. - С. 16-23.

2.Бодрова Т.О. Професійний контекст вивчення педагогічної спадщини українських композиторів // Теорія і методика мистецької освіти: Зб. наук. пр. - К.:НПУ. 2002 р. - Вип.3. - С. 98-105.

3. Бодрова Т.О. Педагогічне управління процесом вивчення української музично-педагогічної спадщини // Теорія і методика мистецької освіти: Зб. наук. пр. - К.: НПУ, 2004 р. - Вип.5. - С. 148-157.

4. Бодрова Т.О. Особливості вивчення українських музично-педагогічних джерел майбутніми учителями на педагогічній практиці. //Наукові записки: Зб. наук. ст. НПУ імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2004.- Вип. LV (55). - С. 42-47.

  1. Бодрова Т.О. Принцип спадкоємності в опануванні майбутніми учителями музики педагогічних джерел минулого (на прикладі спадщини П.Д.Юркевича). //Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2004. - №2. - С.199-203.

  2. Бодрова Т.О. Сучасні тенденції оновлення фахової підготовки майбутніх учителів музики // Вісник книжкової палати. - 2006. - №3. - С. 25-28.

  3. Бодрова Т.О. Формування готовності майбутніх учителів музики до використання української музично-педагогічної спадщини у професійній діяльності //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. - Вип. 5 (15). – К.: НПУ, 2006. – С. 102-107.

  4. Бодрова Т.О. Використання української музично-педагогічної спадщини у процесі педпрактики студентів: Методичні рекомендації. Навчальна програма. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. - 46 с.