Анотація до роботи:

Процюк В.М. Підготовка майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2007.

У дисертації науково обґрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми; узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів; розроблено компоненти, показники і рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору; розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості; визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності.

Розроблено і впроваджено в практику підготовки вчителів музики навчальні дисципліни „Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості”, „Хроматична сопілка в загальноосвітній школі” та їх методичне забезпечення.

Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. На основі науково-теоретичного аналізу проблеми дослідження обґрунтовано, що професійно-педагогічна підготовка вчителя залежить від якості засвоєння психолого-педагогічних та фахових знань, практичних навичок і умінь, рівня загальної культури, розвитку та реалізації творчих можливостей, постійного прагнення до інноваційного пошуку та особистісних морально-естетичних якостей. Вона розуміється нами як цілеспрямований процес суб’єкт-суб’єктної взаємодії педагога і студента, кінцевою метою якого є формування достатніх знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності.

Доведено, що народна музична творчість є важливим засобом морально-естетичного виховання молодших школярів. Її виховний потенціал закладений у самому змісті програмового матеріалу, реалізація якого залежить від професійної підготовки вчителя музики.

Запропоновано дефінітивну характеристику поняття «морально-естетичне почуття». Аналіз психолого-педагогічних особливостей формування морально-естетичних почуттів молодших школярів показав, що вони розуміють зміст ситуацій і можуть дати їм моральну й естетичну оцінку. А емоційний відгук на прекрасне сприяє розвитку в дітей інтересу до народної музичної творчості, формуванню моральних і естетичних потреб.

2. У процесі дослідження розроблені критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Інтеграційним компонентом у підготовці майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості вважаємо морально-естетичний критерій. Розуміння значущості музичного фольклору у вихованні морально-естетичних почуттів школярів, ціннісні переваги манери виконання народних пісень та емоційне задоволення морально-естетичною діяльністю є показниками емоційно-мотиваційного критерію. Процесуально-операційний критерій забезпечується оволодінням методами і прийомами виховання та діагностики у молодших школярів морально-естетичних почуттів, здатністю творчо організовувати морально-естетичну діяльність засобами народної музичної творчості, а когнітивний – розумінням морально-естетичної сутності музичного фольклору та усвідомленням його виховного потенціалу.

Запропонована методика діагностики готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості сприяла виявленню її стану в студентів: показала їхню недостатню обізнаність у напрямі морально-естетичного виховання та труднощі в організації виховної роботи зі школярами.

3. Розроблена організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості окреслює взаємозв’язок інтеграційного змісту професійної підготовки та навчально-методичного забезпечення. Музичний фольклор, як складова внутрішнього досвіду майбутніх учителів музики, є інтеграційно-змістовим компонентом.

Синтез морального та естетичного у змісті навчальних дисциплін загальнонаукового, психолого-педагогічного, музично-теоретичного та музично-виконавського циклів сприяє формуванню готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

Доповнення змісту професійної підготовки дисциплінами з циклу вільного вибору („Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості” та „Хроматична сопілка в загальноосвітній школі”), обґрунтування методів, форм та видів діяльності (навчально-теоретична, навчально-практична, навчально-дослідницька, комунікативна, ігрова, оцінювальна, художньо-творча) сприяло активному включенню студентів у навчально-вихований процес, впливало на формування готовності студентів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

4. Результатами дослідно-експериментальної роботи підтверджено та обґрунтовано ефективність таких педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів: народна музична творчість, як культурна сфера, набуває особистісного сенсу і стає складовою внутрішнього досвіду особистості педагога; відбір і застосування в освітньому просторі навчально-виховних методів здійснюється на засадах інтеграційного підходу; міжпредметна єдність змісту професійної підготовки доцільно опосередковується музичним фольклором.

5. Установлено, що знання і вміння викладача у процесі цільового проектування та співтворчості перетворюються в особистий досвід студентів за умови, якщо педагог своєчасно, цілеспрямовано і методично грамотно допомагає майбутнім учителям знайти індивідуальний спосіб організації духовного і професійного становлення. Це розширює рефлексію і самоаналіз студентами перспектив професійного вдосконалення, підкреслює правильність вибору цінностей національної культури.

6. Аналіз та узагальнення теоретико-методичних положень і результатів експериментальної роботи з підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів дали можливість науково обґрунтувати вироблені нами методичні рекомендації щодо використання народної музичної творчості у навчально-виховному процесі. Представлений у дослідженні комплекс методичних матеріалів може мати широке застосування у практиці роботи освітніх закладів з метою морально-естетичного виховання.

Виконана робота, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Заслуговує на увагу вирішення наступних завдань: дослідження проблеми узгодження смислового навантаження народної музичної творчості і конкретної виховної мети педагога; врахування індивідуального музично-слухового досвіду школяра у виборі вчителем музики оптимальних форм і методів виховної роботи засобами народної музичної творчості, в тому числі й регіонального її компоненту; порівняльний аналіз досвіду підготовки майбутніх учителів музики до виховання у школярів морально-естетичних почуттів у інших країнах.

Публікації автора:

1. Процюк В.М. Морально-естетичне виховання засобами музичного фольклору в історико-педагогічній культурі // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 99. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 149–153.

2. Процюк В.М. Діагностика сформованості готовності майбутніх фахівців до морально-естетичного виховання школярів засобами музики // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 153. Педагогіка та психологія, Чернівці: Рута, 2002. – С. 126–130.

3. Процюк В.М. Українська народна музична творчість у змісті професійної підготовки майбутніх учителів музики // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 208. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 159-163.

4. Процюк В.М. Інтеграція знань як важлива умова готовності майбутніх учителів музики до професійної діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 299. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 157-168.

5. Процюк В.М. Інтегрований підхід у підготовці вчителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості // Імідж сучасного педагога. – 2007.– № 1–2 (70–71). – С. 52 – 56.

6. Процюк В.М. Аналіз результатів формування у студентів готовності до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 331. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 100-106.

7. Процюк В.М. Підготовка майбутніх учителів музики до формування у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору в процесі педагогічної практики // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – Київ – Вінниця: ДОЛ, Вінниця, 2007. – С. 387 – 391.

8. Процюк В.М. Музично-естетичне виховання учнівської молоді на спадщині С.Воробкевича // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми / матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, у 6-ти книгах, кн. 2 – Чернівці: Митець, 1996. – С. 152–154.

9. Процюк В.М. Сидір Воробкевич і сучасність // Гуманітарна освіта: фактор освітньої інтеграції / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Частина ІІІ. – Чернівці: Рута–Митець, 1998. – С. 181–188.

10. Процюк В.М. Проблеми музично-естетичного виховання в сучасній школі // Проблеми національного виховання в системі неперервної освіти / Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці, 1999. – С. 151–154.

11. Процюк В.М. Музично-пісенне краєзнавство в системі підготовки вчителів молодших класів у Чернівецькому педучилищі // Матеріали ІV Буковинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 125-річчю заснування Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, 5 жовтня 2000 р., Чернівці. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 420–423.

12. Процюк В.М. Навчіться грати на сопілці: методика навчання гри на сопілці // Сільська школа України. Інформаційно-методичний журнал. – 2003. – №31. – С.23-33. – №32. – С.13-27.

13. Процюк В.М. Деякі аспекти підготовки майбутнього вчителя музики до професійної діяльності // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. – Том 38. Проблеми підготовки фахівців. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.55-57.

14. Процюк В.М. Підготовка майбутніх учителів музики до роботи у школі // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2004”. – Том 26. Педагогіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С 36–37.

15. Процюк В.М. Виховання морально-естетичних почуттів школярів у процесі гри на хроматичній сопілці // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти. Збірник матеріалів методологічного семінару. –Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – С.113–115.