Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Патологічна фізіологія


Гойдик Віктор Степанович. Патогенетичне обґрунтування застосування адаптогенних препаратів в експериментальній терапії виразкової хвороби : Дис... канд. наук: 14.03.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Гойдик В.С. Патогенетичне обґрунтування застосування адаптогенних препаратів в експериментальній терапії виразкової хвороби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04. – патологічна фізіологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2009.

В експериментальних дослідженнях вивчено морфофункціональний стан шлунку та біохімічні зміни у крові (протеолітична система та перекисне окислення ліпідів) та надано патогенетичне обґрунтування профілактичної та лікувальної дії препаратів на основі Біотриту при моделюванні виразкової хвороби шлунку. Показано, що при експериментальних моделях виразок шлунку за Шеєм, іммобілізаційно-стресовій та резерпін–бутадіоновій моделях у 100 % піддослідних тварин виникають пошкодження слизової шлунку від ерозій до формування проривних виразок, що можна розташувати по важкості в такій послідовності: моделювання за Шеєм > іммобілізаційно-стресова модель > резерпін–бутадіонова модель. Показано, що виникнення виразок шлунку при усіх способах моделювання спостерігається на фоні незмінної шлункової секреції.

Одночасно показано, що при виникненні виразок у крові спостерігаються ознаки активації перекисного окислення ліпідів та активація протеолітичних систем. Встановлено, що препарати на основі Біотриту (водний розчин, зелена маса та бальзам) мають значний позитивний профілактичний та лікувальний ефекти при усіх формах моделювання виразок із зменшенням їх кількості та важкості пошкодження слизової оболонки. Дія препаратів Біотриту не впливає на секрецію шлунка, але пригнічує перекисне окислення та протеоліз у організмі. Отримані результати можна розглянути як патогенетичне обґрунтування використовування препаратів на основі Біотриту як гастропротектора для застосування у клінічній практиці з профілактичною та лікувальною метою.

В дисертаційній роботі наведені результати експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням патогенетичних змін при моделюванні виразкової хвороби та створюють засади для використання засобів на основі натурального «Біотриту» для профілактики і лікування виразкової хвороби шлунку.

  1. Встановлено, що при експериментальному моделюванні виразкової хвороби у щурів (стресово-іммобілізаційна, резерпін-бутадіонова і модель за Шеєм) у 100 % тварин спостерігаються пошкодження слизової оболонки шлунка різного ступеня важкості – від ерозій до формування проривних виразок. Показано, що при іммобілізаційно-стресовій моделі в шлунку переважали звичайні виразки, з крововиливами, лінійними розривами, більшою глибиною ураження, аж до проривання. При резерпін-бутадіоновій моделі в основному були зареєстровані лінійні та проривні виразки з ділянками некрозу, набряком слизового і підслизового шарів, різким багатокрів'ям. Модель за Шеєм характеризується розвитком у щурів звичайних виразок з більшою глибиною пошкодження, в частини – з некротичними змінами в м’язовій та зовнішній оболонках, аж до проривних виразок.

  2. Встановлено, що за загальною площею пошкодження слизової оболонки та в розрахунку на 1 щура найбільший ступінь ураження спостерігається в моделі за Шеєм, найбільша кількість виразок зареєстрована при іммобілізаційно-стресовій моделі, в той час як максимальний ступінь важкості (кількість проривних виразок) відмічався при резерпін-бутадіоновій моделі.

  3. Виявлено, що розвиток пошкоджень слизової оболонки шлунка при всіх вивчених моделях виразок супроводжується системними порушеннями прооксидантно–антиоксидантних систем, судячи зі збільшення у сироватці крові активності малонового діальдегіду на 20,7 % і пригнічення активності глутатіонпероксидази – від 16,2 % в моделі за Шеєм до 18,4 % в резерпін-бутадіоновій моделі .

  4. У всіх тварин з експериментальними виразками шлунка виявлена активація у сироватці крові протеолітичних систем (збільшення протеолітичної активності від 32,1 % резерпін-бутадіоновій моделі до 64,7 % при іммобілізаційно-стресовій моделі та зменшення вмісту інгібітору трипсину в середньому на 8,5 %).

  5. Показано, що застосування бальзаму «Біотрит» при моделюванні іммобілізаційно-стресової виразки різко знижує ступінь пошкодження слизової шлунка у щурів: кількість виразок зменшилась на 72,9 %, також знизилась кількість тварин, у яких зареєстровані виразки - до 63,3 %. Ступінь виразкоутворення на одного щура знизився з 33,8 до 9,17 (на 72,9 %) . Індекс Паулса - з 33,8 до 10,6. Одночасно зменшуються системні порушення в організмі, судячи з нормалізації системи ПОЛ/АОС і протеолітичної активності - активність глутатіонпероксидази зросла на 20,2 % і практично зрівнялась з такою у здорових тварин, загальна протеолітична активність знизилась на 38,5 %, рівень інгібітору трипсину порівняно з контролем збільшився на 11,5 % та майже досяг показника інтактних (здорових) тварин.

  6. Встановлено, що при резерпін-бутадіоновій моделі застосування бальзаму «Біотрит», порівняно з контролем, зменшило кількість щурів з розвитком виразок на 80 %, загальна кількість виразок при цьому зменшилась до 71, індекс Паулса знизився в 14 разів, площа звичайних виразок знизилась на 81,8 %, проривних - на 97 %. Також нормалізувались показники ПОЛ/АОС і протеолізу в сироватці крові.

  7. Порівняльні дослідження застосування різних форм Біотриту при моделюванні виразок за Шеєм показали, що за результатами зменшення морфологічних порушень слизової оболонки та біохімічних показників крові (системи ПОЛ/АОС і протеолізу) їх можна розташувати в такій послідовності: бальзам > екстракт > зелена маса. Найбільшого ефекту досягнуто при застосуванні бальзаму Біотрит: площа виразок зменшилась на 87,7 %, довжина лінійних виразок знизилась 96,3 %, проривних виразок не було. Загальна протеолітична активність знизилась на 39,2 %, рівень малонового диальдегіду - на 10,5 %, а активність глутатіонпероксидази зросла на 13,2 %.

  8. Результати проведених експериментальних досліджень дозволяють рекомендувати для подальших досліджень щодо можливості використання при профілактиці і лікуванні виразкової хвороби препарати на основі Біотриту, особливо бальзам «Біотрит», як ефективні гастропротектори, які підвищують регенераторні можливості слизової оболонки шлунку.

Публікації автора:

  1. Гойдык В.С. Язвенная болезнь: очерки клинической патофизиологии / А.А. Авраменко, А.И. Гоженко, В.С. Гойдык. – Одесса : «РА «АРТ-В», 2008. – 302 с. Внесок дисертанта - проведення експериментів на щурах, аналіз та узагальнення результатів, оформлення результатів для монографії.

  2. Гойдик В.С. Оцінювання противиразкової дії бальзаму «Біотрит» на стресовій моделі виразок шлунка у щурів / А.П. Левицький, О.Б. Зубков, О.А. Макаренко, В.С. Гойдик, О.М. Семанів // Одеський медичний журнал - 1999.- № 2(52). - С. 10-12. Внесок дисертанта - проведення експериментів на щурах, написання статті.

  3. Гойдык В.С. Влияние нового растительного препарата «Биотрит С» на антитоксическую функцию печени в эксперименте / А.П.Левицкий, О.А.Макаренко, О.Б. Зубков, В.С. Гойдык, О.М. Семанив // Науковий вісник Ужгородського університету. - Вип. 10. – Ужгород, 1999. - С. 107-108. Внесок дисертанта - проведення огляду літератури, проведення експериментів на щурах, написання статті.

  4. Гойдик В.С. Профілактика ускладнень виразкової хвороби шлунка адаптогенним препаратом «Біотрит» / А.П. Левицький, О.А. Макаренко, О.Б. Зубков, В.С. Гойдик // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 6. - С. 20-23. Внесок дисертанта - проведення аналізу джерел літератури, виконання експериментів, статистичну обробку результатів, написання та оформлення статті.

  5. Гойдык В.С. К вопросу о локализации и численности язвенных дефектов, которые образуются у больных хроническим хеликобактериозом и при экспериментальном моделировании на крысах / А.А. Авраменко, А.И. Гоженко, В.С. Гойдык // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2008. - № 2(12). – С. 124-127. Внесок дисертанта: проведення експериментів на щурах, аналіз та узагальнення результатів, оформлення результатів для статті.

  6. Гойдык В.С. Противоязвенное действие растительного адаптогена бальзама «Биотрит» при экспериментальной бутадион-резерпиновой язве у крыс / В.С. Гойдык // Вісник морської медицини. - 2008. - № 2. – С. 86-89.

  7. Гойдык В.С. Противоязвенные свойства бальзама «Биотрит» / А..П. Левицкий, О.А. Макаренко, О.Б. Зубков, В.С. Гойдык, О.М. Семанив // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 1998. – Т.VIII. - № 5. – С. 22. (IV Российская Гастроэнтерологическая Неделя, 14 – 20 ноября 1998 г., Москва : материалы. – Москва, 1998.). Внесок дисертанта - виконання досліджень на щурах, написання статті.

  8. Гойдык В.С. Патогенетическое обоснование применения препарата «Биотрит» для лечения экспериментальной язвы у крыс / В.С. Гойдык // Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка : III Міжнародна наукова конференція, 6 - 7 вересня 2007 р., Одеса : тези. доп. – Одеса : ОДМУ, 2007. - С. 38.

  9. Гойдик В.С. Аналіз ефективності застосування різних форм Біотриту при моделюванні виразкової хвороби за Шеєм / В.С. Гойдик, А.І. Гоженко // VII читання ім. В.В.Підвисоцького : наукова конференція, 22-23 травня 2008 р. : матеріали. - Одеса, 2008. - С. 52. Внесок дисертанта: проведення експериментів на щурах, аналіз та узагальнення результатів, оформлення результатів для статті.