Анотація до роботи:

Гринів Л.В. Оцінка та підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 — економіка та управління підприємствами (харчова промисловість). – Національний університет харчових технологій, Київ, 2008.

Дисертація містить результати проведених дослідження з питань оцінки та підвищення конкурентоспроможності підприємств.

На основі теоретичних та методологічних засад дослідження даної проблеми виявлено еволюцію теоретичних поглядів на конкурентоспроможність підприємств як критерію економічного розвитку, що приводить до поступової зміни в орієнтирах щодо визначення “конкурентоспроможність підприємства”.

Проведений аналіз теоретико-методологічних підходів щодо визначення поняття конкурентоспроможності підприємства дав змогу обґрунтувати та узагальнити його понятійний апарат.

Розглянуто модель інтегрованого ланцюга вартості та обгрунтовано вибір підприємствами напрямів вертикальної інтеграції з метою набуття та утримання конкурентних переваг. На основі проведених досліджень запропоновано модель його деконструкції відносно якого сформульовано нову парадигму конкурентної стратегії підприємств.

Розроблені моделі формування інтегрального показника конкурентоспроможності з використанням кластерного аналізу, які дозволяють структуризувати підприємства в залежності від їх фінансового потенціалу, а також дають змогу провести оцінку, аналіз та порівняльний зв’язок тенденцій змін конкурентних його позицій на ринку

Представлений в роботі механізм формування, аналізу та оцінювання конкурентоспроможності підприємства на основі деконструкції ланцюга вартості та кластерного аналізу дозволяє проводити подальші дослідження шляхом аналізу тенденцій впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ на формування конкурентних переваг підприємства.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове практичне вирішення наукової задачі аналізу та оцінки конкурентоспроможності підприємства. Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

1. Дослідження різних підходів до визначення сутності та методів оцінки показників конкурентоспроможності підприємства дозволило сформувати підходи до оцінювання самої конкурентоспроможності з метою формування шляхів її підвищення для підприємства в ринкових умовах. При цьому у пропонованому дослідженні для аналізу та оцінки конкурентоспроможності підприємства, що визначається набором її показників, запропоновано деконструкцію стратегічного вертикально інтегрованого ланцюга вартості, реалізація якого дозволяє визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства.

2. Для оцінки економічного стану підприємств харчової промисловості визначено склад показників, які за своєю суттю відображають особливості та закономірності розвитку кожного із них. Встановлено формалізовані зв’язки між показниками, чинниками, що впливають на них, і результатами господарської діяльності, що перетворило їх на систему та дало можливість використовувати єдину технологічну модель для реалізації головних функцій управління конкурентоспроможністю підприємства.

3. Аналіз економічних показників маркетингового та фінансового характеру, проведений на основі використання даних шести підприємств харчової промисловості Івано-Франківської області, показав, що кожне із них по-різному використовує наявні та залучені кошти, реальні й потенційні можливості для фінансування своєї діяльності й забезпечення оптимальної стратегії підприємства, яка характеризує його конкурентоспроможність. На розглядуваних підприємствах, не зважаючи на позитивну зміну коефіцієнтів передпродажної підготовки, зміни обсягів продаж, зміни рівня цін, доведення продукції до споживача, узагальнюючий коефіцієнт конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості має нижчий рівень. Це спричинене перш за все повною відсутністю проведення рекламної кампанії та відсутністю розширення ринків збуту продукції (завоювання нових ніш), що для успішно діючих, стабільних (на основі аналізу фінансових показників) підприємств є недопустимим. Тим самим, підприємства ризикують проводити помилкову збутову політику, яка в подальшому може призвести до втрат уже існуючих ринків збуту продукції.

4. Проведений кластерний аналіз конкурентоспроможності підприємства дозволив більш ґрунтовно підійти до формування конкурентних стратегій на ринку, що враховують конкурентний статус підприємства. Проведена кластеризація шести підприємств харчової промисловості дозволила згрупувати підприємства за однорідними класифікаційними ознаками (фінансовими та маркетинговими характеристиками та рівнями проміжної та узагальненої конкурентоспроможності) і тим самим встановити конкурентний статус кожного із підприємств, особливості їх ринкового оточення й можливості підвищення конкурентоспроможності підприємств. До основних шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємств віднесено розвиток підприємницьких якостей у суб’єктів господарювання, якість локального середовища, оптимізацію організаційних структур підприємства, реалізовану через процеси концентрації, інтеграції і консолідації, що дають можливість розвитку ресурсів і вмінь, та конкурентну політику держави.

5. Практичні результати проведених досліджень є універсальними та можуть бути використані для галузей економіки, цілями яких є формування, аналіз та оцінювання конкурентоспроможності підприємства та її складових. Практичне застосування одержаних в роботі результатів дозволяє підвищити рівень конкурентоспроможності підприємств тієї чи іншої галузі економіки в ринкових умовах при врахуванні галузевих особливостей їх діяльності.

6. Представлений в роботі механізм аналізу та оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі деконструкції ланцюга вартості та кластерного аналізу дозволяє проводити подальші теоретичні і практичні дослідження шляхом аналізу тенденцій впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ на формування конкурентних переваг підприємства.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Гринів Л.В. Методи оцінки конкурентного потенціалу підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. – 2006. – №5/2006/т.2. – С. 204–209.

2. Грынив Л.В. Зарубежный опыт формирования конкурентоспособных структур// Бизнес Информ: научный информационный журнал. – 2006. – №8/2006. – С. 36–43.

3. Гринів Л.В. Кластерний аналіз конкурентоспроможності підприємств // Зб.наук.праць „Моделювання регіональної економіки”. – Івано-Франківськ: Плай, 2006. – №1(7). – С. 3–15.

4. Гринів Л.В. Аналіз фінансового потенціалу в структурі конкурентоспроможності підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. – 2007. – №3/2007/т.2. – С. 232–233.

5. Благун І.С., Гринів Л.В. Концептуальні засади формування конкурентної стратегії підприємства // Регіональна бізнес-економіка та управління. – 2007. – №3(15). – С. 3–11.[Особисто автором запропоновано концептуальні моделі розвитку конкурентних стратегій підприємства].

6. Гринів Л.В. Шляхи підвищення конкурентоспроможності в сучасних умовах функціонування підприємств // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: „Економіка”. Спецвипуск 22. Частина ІІІ. – Ужгород, 2007. – С. 139–143.

В інших виданнях:

7. Гринів Л.В. Диверсифікація діяльності як напрям розвитку підприємств // Матеріали VІ Міжнародної науково–практичної конференції. Теорія і практика сучасної економіки: Черкаси (28-30 вересня 2005р.) – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 302-305.

8. Гринів Л.В. Багатокритеріальний підхід як метод оцінки конкурентоздатності підприємств // Матеріали Всеукраїнської науково-практичніої конференції “Регіональні аспекти організації та управління фінансовими ресурсами”. – Івано–Франківськ: Плай, 2005. – С. 103-105.

9. Гринів Л.В. Механізм формування конкурентних стратегій підприємств // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції “Наука та освіта”. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 9-11.

10. Гринів Л.В. Особливості формування конкурентоспроможної переваги підприємств // Матеріали Міжнародної конференції “Динаміка наукових досліджень”. – Перемишль, 2007. – с.37- 40.