1. Комплекс проблем забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних виробників зумовлює необхідність проведення цілеспрямованих наукових досліджень і розробок як теоретичного, так і практичного плану, які б відображали реальний стан речей на товарних ринках народного господарства України. Можливість адаптації підприємств до умов конкурентного середовища характеризується визначенням змісту поняття конкурентоспроможності та її місця в системі категорій ринкової економіки. 2. Необхідною умовою підвищення рівня конкурентоспроможності виробника є вибір правильної стратегії його діяльності. Розробка послідовності етапів процесу формування стратегії для досягнення конкурентної переваги підприємства дозволяє встановлювати основу і виявляти його можливості для переваг в конкуренції, використовувати існуючі конкурентні стратегії й передбачати реакцію конкурентів. 3. Для своєчасної і точної оцінки діяльності конкурентів важливо теоретично обґрунтувати взаємодію факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Їх вплив на рівень конкурентоспроможності підприємства визначає аналіз трьох груп характеристик діяльності підприємства: ринкової активності, власних можливостей та конкурентоспроможності продукції. Кожна з груп характеристик включає ряд показників, котрі описують різні сторони діяльності підприємства, тому треба їх оцінювати в комплексі. 4. Конкурентне положення підприємства на ринку можна визначити при найбільш раціональному черговому використанні різних методів оцінки конкурентоспроможності. Порівняльний аналіз існуючих методів доводить доцільність їх комплексного застосування відповідно до послідовності визначених етапів оцінки конкурентоспроможності підприємства, що враховують як оцінку рівня конкурентоспроможності продукції, так і аналіз результативності господарської діяльності виробника. 5. Використання запропонованої в дисертаційній роботі методики оцінки конкурентоспроможності підприємства і його продукції дозволяє проводити комплексний аналіз системи показників діяльності підприємства при урахуванні внутрішньої значимості факторів, що вони описують, з точки зору невизначеності (ентропії) з позиції дослідника та зовнішньої значимості з погляду їх важливості для споживача. В залежності від об’єкта дослідження методику комплексної оцінки об’єктів конкурентного середовища можна застосовувати як для оцінки рівня конкурентоспроможності продукції, так і для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства. При цьому розрахована раніше конкурентоспроможність продукції буде виступати однією з характеристик для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства. 6. В силу системного характеру всіх процесів, що протікають у внутрішньому та зовнішньому середовищі, відбувається взаємний вплив змін характеристик, що визначають конкурентоспроможність підприємства. Проведення діагностики конкурентоспроможності дозволяє встановлювати взаємозв’язки обов’язкового, бажаного і рекомендаційного врахування між змінами рівня конкурентоспроможності продукції, ринкової активності та власних можливостей підприємств ринку на основі динамічного аналізу взаємозалежностей між цими характеристиками діяльності підприємств. 7. Можливість проводити оцінку та діагностику конкурентоспроможності припускає доцільність створення на підприємстві відповідного організаційного забезпечення, що передбачає як діагностику кожної з характеристик діяльності підприємства, так і діагностику конкурентоспроможності підприємства в цілому. Формування координаційної ради процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності в рамках діючої системи управління підприємством дозволить керівництву взаємодіяти з функціональними і виробничими підрозділами з питань пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства, проводити ефективний контроль над усіма видами діяльності, використовувати повно творчий потенціал колективу. |