У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні особливостей правового регулювання відносин у сфері закупівель сільськогосподарської продукції для державних потреб. Головними науковими і практичними результатами роботи, досягнутими автором у процесі дисертаційного дослідження, є такі: 1. Відносини закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб – це комплексні правовідносини, які складаються з публічно-правових відносин, що виникають при формуванні замовлень державними замовниками, тобто при визначенні об’ємів реальних закупівель сільськогосподарської продукції, забезпечення виділення фінансових ресурсів для оплати продукції, що закупляється, які засновані на принципах влади і підпорядкування, субординації, ієрархії, імперативності, загальної заборони, правового захисту загальносуспільного інтересу, тощо та приватно-правових відносин, які складаються між замовниками та виконавцями при укладенні та виконанні державних контрактів по закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб, яким характерні принципи свободи особистості, автономії волі, юридичної рівності суб’єктів, свободи договору, децентралізоване регулювання на диспозитивних засадах з використанням притаманних йому правових засобів, обов’язковими умовами яких є: вид продукції (асортимент, категорія), обсяг, ціна, строки передачі замовнику, прийняття її останнім та оплата продукції у визначений строк. 2. Ознаками відносин закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб є: учасники цих відносин (замовник – розпорядник державних коштів, виконавець державного замовлення – тільки сільськогосподарські товаровиробники); між учасниками закупівель складаються публічно-правові (при розміщенні державних замовлень) та приватноправові ( при укладенні державних контрактів) відносини; специфічний об’єкти відносин – сільськогосподарська продукція; мета – задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції. 3. Необхідне розроблення та прийняття законодавчого акту, що забезпечуватиме оновлення ринку сільськогосподарської продукції. Це має бути Закон “Про закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб”, в якому б у повній мірі відображалася специфіка забезпечення потреб держави у сільськогосподарській продукції. 4. Запропоновано в Законах України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб” та “Про державну підтримку сільського господарства України” передбачити гнучку та ефективну систему заходів стимулювання виконавців державного замовлення. Заходи стимулювання повинні бути розроблені та закріплені до початку компанії по укладенню державних контрактів на закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб. 5. Державний контракт на закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб є правовою формою закріплення взаємних прав та обов’язків державного замовника та виконавця державного замовлення по закупівлі сільськогосподарської продукції в межах умов і обсягів державного замовлення. 6. Державне замовлення на закупівлю сільськогосподарської продукції – засіб державного регулювання формування на контрактній основі обсягів сільськогосподарської продукції, необхідної для державних потреб і розміщення її обсягів та видів серед виробників в галузі сільського господарства. 7. При здійсненні закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб біржа, основною діяльністю якої є біржова торгівля, виконує функцію організації проведення торгів, розробки біржових контрактів, біржового страхування учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін, котирування й регулювання біржових цін та ін. 8. У дисертаційному дослідженні вперше пропонується дефініція закупівельної ціни на сільськогосподарську продукцію. Закупівельна ціна на сільськогосподарську продукцію – це грошове вираження вартості сільськогосподарської продукції, що підлягає закупівлі, в процесі придбання її замовниками для потреб держави не нижче її собівартості та одержання підприємствами (продавцями) мінімального прибутку для відтворення виробництва. Для ціни сільськогосподарської продукції притаманні такі ознаки, як: це правове вираження вартості саме сільськогосподарської продукції; кількість та якість сільськогосподарської продукції на ринку; рівень попиту та пропозиції на ту чи іншу сільськогосподарську продукцію; витрати на виробництво сільськогосподарської продукції; собівартість сільськогосподарської продукції; сезонність (циклічність) виробництва сільськогосподарської продукції та її реалізація; наявність в країні імпортної однорідної продукції та інші фактори. | 