Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Геологія, пошук та розвідка нафтових і газових родовищ


Мельничук Петро Миколайович. Особливості геологічної будови і перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря : Дис... канд. геол. наук: 04.00.17 / Івано-Франківський національний технічний ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2005. — 156арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 141-156.



Анотація до роботи:

Мельничук П.М. Особливості геологічної будови і перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю
04.00.17 – Геологія нафти і газу. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Міністерства освіти і науки України, м. Івано-Франківськ, 2005.

Роботу присвячено виявленню особливостей геологічної будови нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря і визначенню перспектив їх нафтогазоносності та пріоритетних напрямків подальших пошуково-розвідувальних робіт.

Побудовано структурно-тектонічні карти покрівлі та підошви нижньокрейдових відкладів. Виділено типи літофацій та побудовані карти їх просторового поширення і розвитку порід-колекторів. Проведено районування території поширення нижньокрейдових відкладів за ступенем їх перспективності на підставі критерійних ознак нафтогазоносності та щільності початкових прогнозних ресурсів вуглеводнів, за результатами яких побудовано карти перспектив нафтогазоносності готерів-верхньоаптських і верхньоальбських відкладів. Обґрунтовано на підставі рейтингової оцінки пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ та першочергові об’єкти для проведення параметричного і пошукового буріння та пошукових і детальних сейсморозвідувальних робіт.

У дисертаційній роботі науково обгрунтовано перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря, з врахуванням отриманих новітніх даних їх геологічної будови, пріоритетні напрямки нафтогазопошукових робіт і першочергові нафтогазоперспективні об’єкти та розроблено конкретні пропозиції щодо реалізації їх нафтогазового потенціалу.

Результати дисертаційних досліджень і реалізація практичних рекомендацій сприятимуть підвищенню ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, вирішенню проблеми пошуків і розвідки родовищ та покладів, приурочених до відкладів нижньої крейди північно-західного шельфу Чорного моря, що є вагомим внеском у виконання важливого державного завдання зі стабілізації та збільшення нафтогазовидобутку в Україні.

Найважливіші наукові та практичні результати дисертаційної роботи наступні:

– уточнено геологічну будову нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря за даними комплексних сейсморозвідувальних і літолого-фаціальних досліджень та результатів буріння. Вперше побудовано структурні карти покрівлі та підошви нижньокрейдових відкладів;

– встановлено, що тектонічний розвиток південно-західного схилу Східноєвропейської платформи та Скіфського складчастого поясу зумовив неодноразове чергування низхідних та висхідних рухів і відповідну літолого-фаціальну мінливість нижньокрейдових відкладів та значну кількість розривних порушень, що сприяло широкому розвитку структурних і неструктурних (літологічних, тектонічно і стратиграфічно екранованих) пасток. Виявлено ряд нових, раніше невідомих об’єктів у відкладах нижньої крейди;

– з’ясовано типи літофацій, якими представлені нижньокрейдові відклади, і складено карти характеру їх регіонального розповсюдження. Характерною ознакою готерів-верхньоаптських базальних відкладів, у межах яких виділено п’ять літофаціальних зон, є широкий розвиток мілководних, прибережноморських і континентальних (річкових) грубозернистих теригенних (у тому числі алювіально-дельтових), інколи глинисто-карбонатних, утворень. Альбський час, відклади якого поділено на дев’ять літофаціальних зон, характеризується посиленням прогинань Північночорноморського шельфу і формуванням переважно морських (мілководних і глибоководних) глинистих осадів, активізацією карбонато- і кремененагромадження та проявів вулканічної діяльності центрального типу;

– встановлено, що кращими і найвитриманішими за площею колекторами в товщі нижньокрейдових утворень є пісковики та алевроліти, які залягають в основі розрізу (базальні відклади) і нижньої частини верхнього альбу, а також туфи і туфіти різних частин альбського ярусу;

– проведено районування території поширення нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря за ступенем їх перспективності на підставі критерійних ознак нафтогазоносності та щільності початкових прогнозних ресурсів вуглеводнів, за результатами яких побудовано схематичні карти перспектив нафтогазоносності базальних і альбських відкладів;

– обґрунтовано, на підставі рейтингової оцінки, пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ та першочергові об’єкти для проведення параметричного і пошукового буріння та пошукових і детальних сейсморозвідувальних робіт. Виявлено, що найбільш нафтогазоперспективні зони приурочені до Каркінітського і Каламітського газоносних районів, загальні ресурси вуглеводнів, які відповідно для нижньокрейдових відкладів становлять 283,6 і 120,9 млн.т у.п. Менш перспективними є території Нижньопрутсько-Кілійського (57,2 млн.т у.п.), Алуатсько-Тузловського (39,4 млн.т у.п.) нафтогазоносних районів і Таврійського (3,9 млн.т у.п.) перспективного району. Буріння параметричних і пошукових свердловин в першу чергу пропонується провести на площах: Кутова, Рифтова, Осетрова, Штормова, Янтарна, Олімпійська, Крайова, Комсомольська, Зональна, Губкіна, Корнілова, Нахімова, Каламітська і Гордієвича;

– подано рекомендації щодо постановки інформативного комплексу пошукових і детальних геофізичних досліджень крейдових відкладів.

Практичне впровадження результатів проведених досліджень дають змогу наростити вуглеводневу ресурсну базу України за рахунок відкриття нових покладів, пов’язаних з відкладами нижньої крейди, і забезпечити стабільний видобуток газу і конденсату на території північно-західного шельфу Чорного моря.