1. Природні умови Лівобережного Лісостепу дозволяють вирощувати на значних площах грудів і сугрудків високопродуктивні, стійкі дубові насадження. Проте потенційні можливості лісорослинних умов на площах, зайнятих дубовими лісами, використовуються далеко не повністю (в середньому на 65%). Тому одним із основних завдань є підвищення продуктивності дубових лісів шляхом більш повного використання умов місцезростання, створення оптимальної вікової структури і раціонального використання сировинних і несировинних ресурсів лісу. 2. Стан лісового фонду дубових насаджень регіону дослідження в останні 10-20 років став кращим, зріс загальний запас вкритих лісом земель, збільшився середній запас насаджень усіх вікових груп. Оптимізується вікова структура фонду дубових насаджень по площі. 3. Аналіз вікової структури насаджень регіону дослідження свідчить, що вони належать в переважній своїй більшості до одновікових, що пов’язано, головним чином, з проведенням суцільних рубок, як єдиного трафаретного способу експлуатації стиглих дібров. 4. Однотипний тренд розподілу дерев дуба як в середньовікових лісових культурах, так і в стиглих та перестійних мішаних лісостанах свідчить про гомогенність ряду об’єктів та подібність основних фаз та стадій розвитку дубових біогеоценозів. Антропогенний вплив, що проявляється у спорадичних вибіркових санітарних рубках різної інтенсивності, не вносить значних коректив у форму та характер розподілу дерев за відносними ступенями товщини. 5. Високі темпи приросту стиглих та перестійних дерев вказують на сприятливу еколого-едафічну ситуацію, що склалася для дуба, його високу вітальність в умовах різного ступеня господарського впливу. При цьому не підтверджується гіпотеза про катастрофічне зниження стійкості порослевих екземплярів дуба після досягнення ними віку природної стиглості. 6. Напрям лісовідновних процесів на зрубах різної площі протікає через відносно тривалу демутаційну сукцесію на ліщину та інші м’яколистяні, або ж за оптимальних умов (ширина 25-50 м, D2) - на відновлення лісових ценозів з абсолютним пануванням у їх складі ясена звичайного. Причому на ширшій ділянці (50 м) створюються більш сприятливі умови для його росту та розвитку. 7. Відсутність активного досвіду господарювання в дібровах регіону дослідження не сприяла пошукам нових шляхів ефективного відтворення дубових високостовбурників з акцентом на використання природного відновного потенціалу дібров. Створенням лісових культур дуба за традиційними схемами з домішкою природного поновлення ясена, інших його супутників не завжди досягається мета відтворення корінних дубових ценозів оптимального складу та бажаної якості. 8. Результати обстеження ґенетичних резерватів та плюсових насаджень дуба звичайного у Лівобережному Лісостепу показали, що на теперішній час частка плюсових та нормальних кращих дерев у них складає від 31,8 до 57%, що задовільняє відповідним вимогам. Загальний стан дуба у цих насадженнях задовільний, але деякі дерева мають пошкодження кори та водяні пагони, спостерігаються ознаки всихання стовбура та гілок, пошкодження шкідниками та хворобами. 10. На насінних плантаціях та ПЛНД дуба звичайного в Харківській області кількість дерев задовільного стану досить висока – від 82% до 94%. Зі збільшенням віку відбувається загибель щеп на КНП. Серед РП та ПЛНД, представлених рослинами насіннєвого походження, ділянки старшого віку мають дещо кращий стан, ніж більш молоді. 11. Між середніми показниками висоти та діаметру кореневої шийки потомств випробувальних культур у 7 та 11-річному віці виявлено тісний кореляційний зв'язок (r=0,71, та 0,75 відповідно), що говорить про можливість попереднього відбору у молодому віці. Від 15% до 28% потомств істотно перевищують контроль в середньому на 30,5% - 33,6%. 12. Інтенсивність утворення як жіночих так i чоловічих квіток на всіх обстежених КНП досить висока – 1,7- 2,7 бали. Проте в силу різних обставин плодоносить лише 30-32 % клонів. У решти середній бал становив від 0,3 до 1,0. 13. В організаційному плані слід розробити єдину стратегію лісовирощування дубових лісів в різних типах лісу, поєднавши в єдину систему лісовідновлення, рубки, пов’язані з веденням господарства та головні рубки, а також розробити новий механізм контролю за якістю проведених робіт. 14. Доцільним в організаційно-господарському відношенні є скорочення категорій захисності лісів, в тому числі і дубових з виділенням декількох блоків (заповідні, природоохоронні, рекреаційні, експлуатаційні ліси) і розробка системи ведення господарства в них. 15. Доцільним є більш інтенсивне проведення в регіоні рубок стиглих і перестійних порослевих дубових насаджень, особливо з повнотою нижче 0,6, що зростають в сухих та свіжуватих грудах і сугрудках з їх наступною реконструкцією. При цьому лісовідновні рубки, що зараз провадяться, вимагають в багатьох аспектах суттєвого вдосконалення. 16. Заходи зі сприяння природного поновлення слід застосовувати у насіннєві роки до настання періоду масового опадання жолудів. Попередній, накопичений в регіоні досвід шпигування під материнським наметом слід відроджувати в процесі здійснення лісовідновних рубок хоча б на невеликій частці площ. 17. Під час відбору плюсових дерев дуба звичайного для створення клонових насіннєвих плантацій слід обов’язково враховувати його фенологічні особливості та репродукційну здатність. 18. Для створення КНП в Лівобережному Лісостепу пропонується використовувати плюсові дерева, потомства яких істотно перевищують контроль у випробних культурах (Печеніги-11, Таранівка-7, Володимирівка-42, Данилівка-5, Тростянець-15 та Слов’янськ-22 із Харківської, Сумської та Донецької областей). 19. Створення клонових насіннєвих плантацій дуба звичайного необхідно здійснювати садінням саджанців із закритою кореневою системою з розташуванням садивних місць 5 х 10м. Тоді площа живлення щепи, або насіннєвого потомства буде 50 м2, що наближається до європейських стандартів (60-64 м2). На плантаціях, створених у попередні роки іншими схемами (в середньому 5 х 5м) необхідно провадити проріджування дерев з метою створення оптимальних світлових умов. | 