1. Агропромислова інтеграція являє собою процес поєднання (синтез) сільського господарства і промисловості, економічною передумовою якого є безперервність науково – технічного прогресу, наявність тісних виробничих взаємовідносин і різною мірою проявляється й удосконалюється протягом усього розвитку суспільного виробництва. Активізація інтеграційних процесів має здійснюватися з обґрунтуванням умов для її розвитку, напрямів і форм горизонтальної та вертикальної інтеграції в аграрних підприємствах, економічним регулюванням, що забезпечує спільну заінтересовану діяльність усіх структур АПК. Раціональне використання різноманітних форм інтеграції виробництва створює передумови для підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, зростання дохідності й конкурентоспроможності підприємств та галузей АПК. 2. Організаційно-економічний механізм формування інтегрованого агропромислового виробництва передбачає економічно ефективне виробництво, переробку та реалізацію на внутрішньому і зовнішньому ринках конкурентоспроможної продукції; вільний вибір масштабів діяльності на засадах оренди, приватної власності на землю та основні засоби; зміну ролі держави в управлінні виробництвом – від адміністративного втручання до створення економічних передумов для ефективної діяльності суб'єктів господарювання; формування ринків матеріальних ресурсів, капіталу та праці, розвиток їх інфраструктури; відтворювання балансу виробництва та споживання на основі маркетингових досліджень. 3. Для забезпечення стійкості фінансового і економічного стану інтегрованого агроформування необхідно визначати економічні межі обсягів його діяльності. Головним об’єктом аналізу в процесі управління є витрати. В основу аналізу «витрати – обсяг – прибуток» покладено класифікацію витрат на змінні та постійні. Класифікація за типом «поведінки» витрат в залежності від змін обсягів виробництва (або рівня активності компанії) є найбільш важливою для цілей планування і контролю. Запропонована методика аналізу дозволяє виявити найбільш привабливі товари для підприємства, виявити слабкі місця в збутовій політиці, визначити шляхи підвищення рентабельності збиткових товарів, а також приймати найбільш раціональні та ефективні рішення. 4. В Полтавській області функціонує 3853 сільськогосподарських підприємства, з них лише 0,6 % є інтегрованими формуваннями. Встановлена загальна тенденція до зростання виробництва валової продукції сільського господарства. Вона більш притаманна продукції рослинництва. Основними виробниками продукції рослинництва залишаються сільськогосподарські підприємства , а продукції тваринництва - господарства населення. У структурі рослинництва переважає виробництво зернових та технічних культур, картоплі і овочів. 5. Інтегровані формування спеціалізуються на виробництві та переробці зернових, соняшнику, плодоовочевої продукції. Рівень їх прибутковості та продуктивності праці значно вищий, ніж в аграрних підприємствах інших типів (приблизно на 20-30%). Найбільш поширеними формами інтегрованих агроформувань є агрофірми, товариства, корпорації. Спостерігається тенденція до корпоратизації діяльності аграрних підприємств. Вкрай недостатнім є розвиток інтеграційних процесів в середовищі фермерських господарств. Основними проблемами, що стримують інтеграційні процеси виявлені: недосконалість організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку інтегрованих агроформувань; недостатнє фінансово-кредитне забезпечення; недостатній рівень менеджменту та місцевого управління, моніторингу ринку та інформаційного забезпечення. 6. Основними напрямами фінансово-кредитного забезпечення агроформувань запропоновано: збільшення державної фінансової підтримки для великих сільськогосподарських товаровиробників; збільшення обсягів кредитування аграрних підприємств через збільшення кількості кредитних спілок та створення агропромислових фінансових груп; здійснення заходів щодо надання фінансової підтримки агропромисловим формуванням з місцевих бюджетів на реалізацію інвестиційних проектів. 7. Підвищення інвестиційної привабливості інтегрованих агроформувань можливо здійснити через посилення рекламного та інформаційного забезпечення; залучення капіталів з інших галузей, в т.ч. промислових регіонів України; розподіл прибутку на подальше поглиблення інтеграції. В інноваційній сфері для інтегрованих агроформувань регіону пріоритетним є впровадження нових районованих сортів сільськогосподарських культур; високопродуктивних порід тварин; міні-комплексів з переробки сільськогосподарської сировини для фермерських господарств; розвиток маркетингових стратегій та моніторингу ринку. 8. Дієвим заходом підвищення ефективності функціонування інтегрованих агроформувань є бізнес планування та розробка інвестиційних проектів та програм їх діяльності. Розроблений нами бізнес-план для ТОВ «Корпорація Докучаєвські чорноземи Карлівщини» з метою поглиблення інтеграційних процесів свідчить, що при залученні кредиту обсягом 366,6 тис. дол. США, при успішній реалізації проекту протягом 5 років, буде отриманий прибуток близько 200 тис. дол. США. 9. Підвищенню конкурентоспроможності агроформувань будуть сприяти наступні заходи: забезпечення впровадження інновацій в діяльність агропромислових формувань області; сприяння розвитку інфраструктури аграрного ринку; скорочення тривалості життєвого циклу технологій і продукції, і викликане цим зростання ролі інноваційності як фактора конкурентоспроможності підприємства; можливість маніпулювання попитом та управління ним з боку товаровиробників; розробка комплексу органiзацiйно-економiчних заходiв, реалiзацiя яких дозволила б привести у вiдповiднiсть iнтереси виробника й споживача, забезпечивши випуск конкурентоспроможної продукцiї АПК, i на цiй основi створення додаткових конкурентних переваг суб’єктiв інтеграції. | 