Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


Калюжна Таїсія Миколаївна. Організаційно-педагогічні умови застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті : Дис... канд. наук: 13.00.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Калюжна Т.М. Організаційно-педагогічні умови застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут вищої освіти АПН України.Київ, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні основи запровадження системи безперервної освіти в технічному університеті. Проаналізовано особливості формування вітчизняної системи безперервної освіти в контексті Болонської конвенції. Запропоновано схему організації безперервної освіти у технічному університеті: довузівська підготовка – додипломна освіта – післядипломна освіта. Обґрунтовано роль і місце сучасних інформаційно-комунікаційних систем у навчальному процесі вищої технічної школи. Визначено переваги інформаційних освітньо-наукових порталів. Запропоновано підходи, що базуються на принципах декомпозиції виділення окремих компонент готовності майбутнього випускника для виконання професійних функцій, досліджено особливості організації екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті та сформульовано положення педагогічної концепції дистанційного доступу екстернів до освітньо-наукових ресурсів ВНЗ. Сформульовано вимоги щодо організаційного і програмно-методичного супроводу порталу.

У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні основи організаційно-педагогічних умов застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізована мета й завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки і запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, законодавчої та нормативної бази відповідно до теми дисертації розглянуто особливості та основні етапи розвитку концепції безперервної освіти, здійснено аналіз особливостей формування вітчизняної системи безперервної освіти в контексті Болонського процесу. На основі положень Національної доктрини розвитку освіти України про організацію безперервного навчання, власного досвіду педагогічної роботи запропоновано модель організації системи безперервної освіти у технічному університеті, що включає, зокрема екстернатну форму підготовки фахівців.

2. Проаналізовано проблеми і досвід використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі вищої технічної школи. Розкрито вплив інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів на організацію навчання екстернів. Запропоновано доповнення викладених програмних принципів вимогами щодо необхідності проектування освітніх інформаційно-комунікаційних систем відповідно до загальноприйнятих стандартів, що дозволить інтегрувати внутрішні компоненти інформаційно-комунікаційної системи ВНЗ, а також об’єднати в єдиний інформаційний простір освітньо-наукові ресурси ВНЗ різних регіонів.

3. Розроблено модель підготовки фахівця за екстернатною формою у системі безперервної фахової освіти технічного університету, здатного до майбутньої інноваційної діяльності. Запропоновано підходи, що базуються на принципах декомпозиції готовності випускника до виконання професійних функцій з орієнтацією освітнього процесу на формування компетенцій, що визначаються напрямами підготовки та певними видами професійної діяльності.

  1. Виявлено організаційно-педагогічні проблеми, що впливають на якість навчання за екстернатною формою (вік екстернів, перерва з часу отримання попереднього освітньо-кваліфікаційного рівня, робота за фахом чи не за фахом обраної спеціальності на час вступу до екстернату). Отримано висновки, що стосуються організації безперервної освіти екстернів – дорослих людей на методичному, психолого-педагогічному, організаційно-управлінському рівнях.

5. Розкрито переваги інформаційних освітньо-наукових порталів у порівнянні з іншими рішеннями аналогічного призначення, а саме – їх здатність надавати віддалений оперативний доступ користувачам (екстернам, викладачам) до організаційної, навчально-методичної, наукової і науково-технічної інформації, можливість створення віддаленого робочого простору. Обґрунтовано педагогічну концепцію дистанційного доступу (у тому числі й через системи мобільного зв’язку) до електронних освітньо-наукових ресурсів при екстернатній підготовці фахівців у технічному університеті.

Сформульовано та обґрунтовано вимоги щодо організації навчально-методичного контенту порталу, який повинен формуватись з урахуванням фізичних обмежень екстернів (вік, фізична втома тощо), проживання у віддалених районах та в умовах обмеження часу доступу до мережевих інформаційних ресурсів.

6. Дослідженнями підтверджено, що переважна більшість і студентів – екстернів (77%), і викладачів (85%) позитивно оцінюють як саму ідею впровадження у навчальний процес технічного університету навчально-методичного комплексу на основі портальних рішень, так і додаткові можливості, що надають новітні інформаційно-комунікаційні технології. Результати педагогічного експерименту підтвердили високу ефективність впровадження інформаційного освітньо-наукового порталу в систему екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті. Проведений контрольний моніторинг знань свідчить, що показники успішності екстернів підвищились з дисциплін гуманітарного блоку на 11,7%, природничо-наукових на 7,9%, професійно-орієнтованих дисциплін на 8,8%.

Отримані практичні результати можуть бути використані в системі неперервної освіти навчальними установами різних рівнів акредитації: довузівська підготовка, фахова підготовка за різними формами (вечірня, денна, екстернатна, заочна, поєднана), перепідготовка, підвищення кваліфікації, курсові програми підготовки тощо.